Чехія та Україна розійшлися миром (1:1) у контрольній грі. Рахунок і огляд матчу – на "Футбол 24".
Нервовий старт і повне домінування Чехії
Це п'ята зустріч в історії протистояння команд. Українці перемагали двічі, чехи – лише раз. Матч, як і онлайн-трансляція Чехія – Україна на "Футбол 24", стартував о 21:45. Обидві збірні посідають другі місця у своїх групах відбору ЧС-2022, практично не маючи шансів без додаткових поєдинків плей-офф пробитися на Мундіаль. Україна не програла жодного разу, але й не перемагала за 5 турів. Чехія за цей же ігровий проміжок набрала на 2 очки більше, хоча й двічі поступилася. У рідних стінах команда Шилгавого не знала гіркоти поразок у 5 іграх поспіль, тобто жодного разу з нинішнім тренером. Петраков же стартував з двох нічиїх у кваліфікації. Для обох тренерів звітна дуель – можливість насамперед перевірити резерви.
Чехія – Україна: онлайн-трансляція матчу
Зінченко заварив сутичку на старті гри. Олександр грубо влетів у ногу чеха. Добре ще, що лише жовта, а легіонер з Ман Сіті щось розказує судді. Подача зі стандарту виявилася пожежною. Центральний захисник, дебютант Сирота, і воротар Бойко пролетіли повз м'яч, а Соучек і компанія не зуміли скористатися подарунком. На 8 хвилині Кривцов пропустив за вуха довгий пас з чужої половини. Тецл обіграв Бойка і вирізав з гострого кута. Кривцов виправився і вибив з лінії, ледь не загнавши снаряд у свої ворота – стійка!
Чехія – Україна – відео голів і огляд матчу
Класно пресингують господарі. Миттєвий відбір і навіс у воротарський. Саділек пробив без жодних перешкод, але пробачив. Обмін ударами на старті зустрічі. Краще така гра дається чехам, які і м'ячем більше володіють, і ударами турбують, чого взагалі не скажеш про нашу команду в перші 20 хвилин. Спокійнесенько розігрують чехи у штрафному українців. Макаренко страхує, але Кривцов знову привозить, йде безперешкодне скидання під удар – вище. Ще і ще працює одна й та ж "схема". Наші під пресингом зводять все до дальньої передачі від свого штрафного. Йде перехоплення і швидкий удар (5:0 уже).
Коротке замикання в тактиці принесло гол і унікальну в матчі серію ударів
Тільки "синьо-жовті" більш організовано вийшли в атаку через короткий пас, прийшов перший удар і відразу гольовий! Зінченко вирізав уперед на хід Тимчику. Захисник Динамо невдало прострілив, але вийшло переведення на протилежний фланг. Фулбек Шахтаря, дебютант головної збірної, молодіжний чемпіон світу Корнієнко підробив і розстріляв голкіпера. Цього разу зусилля Тимчика праворуч підтримує Ярмоленко. У штрафному на подачу чекають троє українців, там же Корнієнко, який грає ледь не крайнього форварда (вище навіть за Зубкова), але навіс не надто націлений.
Ярмоленко знущально легко хитнув захисника, а ось удару з лівої забракло сили – воротар просто розім'явся. Закидання з того ж правого краю, черпачок від Сікана, Зінченко увірвався у штрафний і з льоту бабахнув. Вище. Сікан кидає за спини, Ярмоленко розуміє, що в офсайді та ігнорує цей пас, але що було далі! Тимчик ривком залишає далеко позаду повільного чеха і пробиває з воротарського. Щось середнє між ударом і прострілом, круглий летить прямо в руки голкіпера. Чехія відповіла вперше за 10 хвилин. Крал без опіки пробив метрів з 22, не дуже сильно і проблемно для Бойка.
Тецл накинув з лівого флангу, Бойко потягнув удар впритул, а Корнієнко і Сирота підстрахували на лінії воріт. Десятихвилинками домінування обмінюються суперники. У нас, щоправда, лише один такий період після гола, який став таким собі нокдауном для господарів. Кривцов після навісу скидає в центр, в сотий раз сьогодні нікого з українців немає на підбиранні, але з прицілом у чехів щось не те. За ударами (10:3) і по грі відчутна перевага Чехії, але за влучаннями у площину 2:2. Досить халявна перевага наших хлопців.
Все стало ще гірше після перерви, каркас воріт тепер за нас
У перерві Соболь замінив Кривцова. Прогнозовано, найдосвідченіший захисник збірної привозив найбільше проблем. Не уникнув помилок і Едуард. Вийшовши на традиційне для Петракова місце Миколенка лівого центрбека, Соболь відкинув назад так, що лише реакція Бойка зірвала вихід сам на сам. У стилі Зінченка Саділек грубо врізався в Макаренка, також жовті – суддя послідовний. Чехія відповіла 5 замінами до 61 хвилини. Петраков випустив Яремчука і Шапаренка на 56-й замість Сікана та Макаренка.
Перша нормальна атака України після перерви аж на 64 хвилині. Перехоплення в центрі поля, Ярмоленко розганяє атаку з перевагою 4 проти 2. Зубков міг бити сам, але вирішив розіграти з пасом на порожні ворота. Занадто сильно – Яремчук і ще один гравець не встигли замкнути дальню стійку. Четвертий дебютант головної збірної (після Корнієнка, Сироти і Качараби). Це Булеца на 64-й замінив Зубкова. Свіжий вихованець Динамо, який грає в оренді за Зорю (ще один молодіжний чемпіон світу з команди Петракова), дозволив Цоуфалу спокійно навісити. Тецл пробивав без будь-якої опіки – знову стійка!
Хокейні грубощі чехів, бий свого і легкий героїзм Бойка
То Соучек вріже по нозі Зінченку, то новоспечений партнер Ярмоленка Крал пройдеться по п'яті Андрія. Ось такі розбірки з акцентом на АПЛ і Вест Хема! Кочергін також дебютує. Владислав на 76 міняє Ярмолу, який передає капітанську пов'язку Зінченку. Булеца двічі не найкращі рішення прийняв у гострих контрвипадах. Заблокований удар і пас в офсайд. Простріл з флангу Тимчика і Кочергіна, Качараба контролює свого гравця, але розвернутися і пробити дозволяє – вище.
Гложек рулеткою Зідана пройшов Шапаренка, Кочергіна та Тимчика. Добре, що у штрафному підстрахував Качараба. Кутові на диво нічого не приносять господарям. Довге вертикальне вкидання ауту. Сирота дуже вже довго думав і заносив ногу під виніс, різкіший Саділек перехопив і спокійно пробив повз Соболя. Бойко відверто виручає! Україна змушує чехів переважно до дальніх ударів. Але один з таких ударів на останній секунді приносить нічию. Соболь відкинув, форвард Бернлі Видра подякував – ідеальний постріл у дев'ятку.
Синдром Петракова другого тайму
Так, наша головна команда вийшла експериментальним складом з тріо дебютантів у старті та ще двома після виходу на заміну. Так, основні сили чехів були на полі, хоча і в них без суттєвої ротації не обійшлося. Але Україна знову була стабільно ніякою після перерви. Команду Петракова втретє поспіль ніби підміняють, і вона починає грати зовсім по-іншому. Була велика спокуса забути провальний другий тайм з Францією, але він також не виявився чимось унікальним і випадковим. Ми переоцінюємо значення цих нічиїх з кризовими чемпіонами світу, які теж десь загубилися в нетрях самовбивчих схем Дешама.
Наразі Петраков просто повторив Шевченка. Насамперед за результатом, але й трохи за сценарієм – 3 поспіль нічиї, все так само, як у березневому циклі, яким стартував для нас відбір ЧС-2022. Сірий і нічийний. І знову з втратами перемог у матчах проти не сильніших команд. Для УАФ нинішній проект став значно дешевшим за бюджетом. Але не схоже, що він дасть особливу перспективу чи хоча б результат. Тут, у своєму глибокому і щирому розчаруванні (як же Петракову болить кожна невдача збірної!), головний тренер має рацію. Ми могли б взяти Фінляндію передусім на цьому психологічному підйомі після нинішньої випадкової перемоги.
Здавалося, що ось він настав момент, такий не дуже ідеальний (адже все-таки просто спаринг, за який очок не додадуть), коли збірній повернуть всі ці стійки та змарновані супермоменти з матчу в Казахстані. Ні, навіть цього не було. Блохіну чи Шевченку до певної пори дуже щастило, але цей краник в один момент перекрили, а за цим почали падати міражі наших солодких ілюзій. Петраков, схоже, вичерпав свій фарт ще на золотому Мундіалі U-20 у 2019 році. Наразі публіка співає оди, бо Франція, бо нічия з грандом, бо класні перші тайми, бо вдалі швидкісні атаки флангами виглядають досить ефектно.
Але таке хронічне падіння після перерви нічим не виправдати. Наставник знову задає риторичні питання гравцям, як же так, чому ви ще раз не дотягнули ці 20 секунд. "Хлопці, хтось же має керувати". Дуже цікава позиція для тренера, який відмовляється від будь-якої тактичної гнучкості заради своїх звичок і вподобань. Слухайте, ну двічі по 10:3 за ударами на користь Чехії. Після перерви ще й повний нуль влучних спроб, взагалі ніякий контроль. Ми справді за ці 2 роки, відколи відверто перегравали цього ж суперника, настільки впали, щоб володіти м'ячем після перерви жалюгідні 28% часу? Хто має керувати цим процесом? Знову гравці самі по собі? А яка ж тоді функція тренера...
Корнієнко і Качараба – єдині з 5 дебютантів, хто може претендувати на плюс
Нинішній та колишній захисники Шахтаря зіграли на диво впевнено як для новачків. Одному допомагав досвід і не така давня співпраця з Петраковим (Корнієнко подібними підключеннями бив Реал в ЛЧ), адже тут все виявилося просто і знайомо (ніби казали остаточне "прощавай" Шевиній спадщині). Іншого надихали дівчина, близькі та знайоме оточення, адже грає в цій країні. Качараба десь трохи губив свого гравця і позицію, але намагався сміливо підтримувати атаки, беручи на себе роль Миколенка в трійці центральних як найбільш висунутого вперед. Тарас непогано страхував і в межах штрафного, витримував атлетичну боротьбу, яку свідомо нав'язували чехи.
Нічого особливо приємного не скажеш про Булецу і Кочергіна. У Сироти хоч якесь виправдання було – поставили на не дуже комфортне для Олександра місце правого центрбека (там у Динамо діє Забарний) з вимушеною заміною Кривцова на Соболя. А ось від атакувальних інсайдів очікували чогось більшого, ніж одного епізоду на двох. Навіть чеські оператори посмакували, як Булеца прийняв м'яч і тонким кивком, не опускаючи його на землю, обіграв визнаного лідера Вест Хема Цоуфала. І все. Решта рішень – не туди. Завал в оборонних діях, відсутність впевненості та розуміння, як грати попереду.
Як би не хотілося, але з цим підходом тренерського штабу наївно мріяти про путівку на ЧС-2022
Команда фізично не витримує. Це пояснення виводять на перший план тренер, гравці, підхоплять і журналісти. А чому ж так трапляється, цікаво спитати. Може, тому, що занадто багато сил футболісти віддають в жертву енергозатратній тактиці Петракова? Як людина, як небайдужий громадянин своєї країни, як той, хто не боїться вводити новачків і довіряти молоді – він дуже імпонує. Але. Є питання до тренерської школи на рівні дорослих чоловіків, бачення гри і того, наскільки воно співставне з можливостями цього складу.
Коли твої хлопці просто бігають туди-сюди всі 90 хвилин матчу, звідки взятися силам і концентрації на фініші зустрічі? Може, варто іноді й потримати м'яч, повбивати час контролем заради відпочинку? Хоча то всякі Гвардіоли такі розумні, ми завжди знайдемо свій оригінальний шлях. Україна і так не була якимсь особливо вибагливим суперником, скільки б не старався Шевченко з його європейським штабом. Зараз же ми стали ще передбачуванішими. Швидкісні забіги, гострі підключення Тимчика і Корнієнка по флангах – схоже, саме у цьому спарингу Петраков знайшов тих, хто відповідає його баченню максимально. Але що, крім цього?
У перерві Шилгави прикрив і цю лавочку, а шанси ми отримували лише завдяки обрізкам суперників. А при цьому жорсткі розриви в середині поля, де Зінченка тягне творити креатив, а Шапаренко занадто крутий і заточений на гостроту, аби зводити його до ролі єдиного і найглибшого опорника. Будемо відверті – за наявності Шика чи подібного класного форварда, нас задовго до 90+4 хвилини розірвали б на шматки. Для того, щоб створювати цю "вузькість", про яку кричать з тренерської лавки, потрібні менш талановиті гравці. Покликані просто пахати і покривати дисбаланс у зонах, а не думати про витончені паси і походи вперед. І це лякає. Адже гострота, а з нею і відповідні ризики гри Зінченка, Шапаренка і Маліновського (коли Руслан набере форму) в центрі поля стають не просто зайвими, а й загрожують крихкому механізму захисту результату імені Петракова.