Валенсія в рамках фінального матчу Кубка Іспанії-2021/22 зазнала поразки від Бетіса в серії пенальті. Звіт читайте на "Футбол 24".
Як правило, наприкінці квітня Іспанія тішить нас фіналом Кубка Короля за участі одного з двох іспанських грандів – втім, у поточному сезоні обійшлося без Реала чи Барси. Обох вибив Атлетік, який після цього й сам покинув турнір, поступившись Валенсії у півфіналі. Для "кажанів" фінал-2022 став другим за останні три роки, причому у 2019-му вони його виграли.
Інший же претендент на титул – Бетіс – востаннє тріумфував у Кубку аж 17 років тому, здолавши Осасуну й після того ніколи не виходивши у фінал. Та і взагалі "народна" севільська команда після 2005-го не виграла жодного турніру.
В тому матчі Хоакін разом із Бетісом взяв свій перший клубний трофей (а другий він завоював у складі Валенсії). Цього разу 40-річний "носань" стартував на лаві запасних "вердібланкос" – і, звісно ж, Санчес бажав прикрасити свій відхід на пенсію перемогою в Кубку. Тим паче, що битва за нього проходила у Севільї, рідній для його команди.
Зустріч стартувала бурхливо. Вже на 4-й хвилині Фекір увірвався в штрафний і впав, зачепившись за ногу захисника, однак арбітр не призначив пенальті. На 6-й сталася перша сутичка стінка на стінку, а на 11-й Бетіс відкрив рахунок – це Борха Іглесіас замкнув подачу Бельєріна на лінію воротарського. 1:0!
Валенсія огризнулася кількома небезпечними прострілами та закиданням, однак до логічного завершення ці атаки не доходили. Бетіс міг покарати за такий футбол на 21-й хвилині, але Хуанмі при замиканні навісу з лівого флангу забракло точності (хоча м'яч полетів у протихід Мамардішвілі). В цілому, перша половина першого тайму пройшла під диктовку севільців – тим не менш, "кажанам" вдавалося зривати більшість атак грубою грою (інакше й бути не може, коли тебе тренує Пепе Бордалас).
Здавалося, що Валенсія так і продовжить безцільно лупцювати суперника, допоки не пропустить другий гол. Втім, на 30-й хвилині левантійці здивували й шокували Бетіс. Діакабі відібрав м'яч на фланзі й віддав його Солеру, той одразу ж відкотив пас на Морібу, а Ілайш, побачивши відкривання Дуро між центрбеками, запустив розрізну передачу – Уго вийшов віч-на-віч з Браво й ефектно його перекинув. Це було красиво й нетипово для команд Бордаласа. 1:1!
Пропущений гол вибив "вердібланкос" із колії, але й Валенсії не вдалося розвинути успіх. До свистка на перерву футболісти, здебільшого, з'ясовували стосунки й били один одного, причому "кажани" не гребували відвертими провокаціями. Їхній план працював, однак на 43-й хвилині Бетіс міг покарати суперника вриванням Каналеса на правий кут штрафного. Серхіо підробив м'яч під ліву й бахнув у ближній кут – стійка врятувала левантійців!
Відпочивати команди відправились за нічийного рахунку. Другий тайм розпочався у схожому з першим руслі, тільки тепер швидкий гол могла забити Валенсія – господарям пощастило, що Дуро при замиканні прострілу Солера з лінії воротарського перекинув не тільки Браво, а і ворота. Крім того, у штрафному Бетіса була підозра на пенальті за фол проти того ж Дуро, але арбітр Алехандро Ернандес Ернандес вирішив не псувати свято сумнівними "11-метровими".
Перші 10-15 хвилин залишились за гостями, однак Бетіс оперативно перехопив ініціативу. Так, на 60-й хвилині Іглесіас обігрався з Фекіром у карному майданчику й пробив з близької відстані – Моріба заблокував удар. На 65-й Хуанмі з пасу Іглесіаса вилетів віч-на-віч з Мамардішвілі, але прошити голкіпера не вдалося. Ще за три хвилини Каналес з лінії півкола крутив м'яч у дальню "шістку", однак точності капітану "вердібланкос" трішечки забракло. Зі схожої позиції на 78-й стріляв Хуанмі – втім, його потужний постріл облизнув стійку.
Завершальна частина основного часу матчу пройшла на "гойдалках", чому неабияк сприяли заміни. Пепе Бордалас кинув у бій Корейю, Рачіча та Гільямона, а Мануель Пеллегріні наважився випустити Хоакіна. Динаміка гри зросла, що вилилось у серію моментів: так, на 83-й хвилині Мамардішвілі парирував постріл Фекіра з правого краю штрафного, а на 90-й він же врятував під час фактичного виходу Іглесіаса сам на сам – Валенсія ж відповіла пострілом Солера з лінії півкола низом. Браво парирував.
Зрештою, у розвеселому футболі арбітр дав свисток про завершення основного часу. Команди відправились у овертайми.
За 30 додаткових хвилин футболісти не показали нічого путнього. Зокрема, не було жодного моменту, хоча команди намагалися відповідати атакою на атаку. Найцікавіше в даний період виглядали заміни Бетіса: Мануель Пеллегріні провів аж 5 перестановок, випустивши Вілліана Жозе, Гуардадо, Тельйо, Руйбаля Гарсію та Міранду (останнього вимушено) – при цьому коуч андалусійців зняв з гри своїх лідерів. Фекір, Каналес та Іглесіас відправились відпочивати, що неабияк тривожило перед можливою серією пенальті. Пепе Бордалас же обмежився заміною Фульк'є на Мусу.
Зрештою, свисток Алехандро Ернандес Ернандеса сповістив, що на Ла Картуху очікує серія "11-метрових". Перші три удари команди реалізували успішно – зокрема, відзначився і Хоакін, хоча Мамардішвілі майже дістав його постріл. Четвертий пенальті від Валенсії пішов виконувати Муса. Юнус розігнався і... схибив! Вище воріт!
Тельйо свій удар реалізував успішно. Як і Гайя. Вирішальний пенальті пішов виконувати молодий Міранда – і Хуан впевнено розвів голкіпера та м'яч по різних кутах. 5:4! Бетіс виграв серію й завоював свій третій Кубок Іспанії!
Соль дублем приніс перемогу Ейбару – динамівець відсвяткував на фоні українського прапора