В рамках поєдинку 29-го туру Ла Ліги Леганес не зміг зачепитися за очки на Камп Ноу.
Кіке Сетьєн у порівнянні з попереднім матчем зробив кілька змін у складі, випустивши в основу Ракітіча, Артура, Фірпо та Фаті, а крім того з дискваліфікації в центр оборони повернувся Лангле. Після розгрому Мальорки шансів Леганесу не давали – публіка перед телевізорами очікувала бадьорий погром. Не все сталося, як гадалося.
Перший тайм вийшов вкрай нудним, а найкращі моменти в ньому створили гості. Ось так на 13-й хвилині у контратаку вилітав Ерасо, який, однак, замість удару з близької дистанції почав обігрувати й втратив м'яч. Втім, його одразу скинули на Герреро, який вистрілив повз тер Штегена – Лангле виніс круглого з лінії воріт!
Через дві хвилини Герреро вже й у стійку влучив, пробивши з правого краю карного майданчика в дальній кут. Барса нічим не відповідала аж до 30-ї хвилини, коли стався перший удар по воротах Леганеса – це Грізманн замкнув подачу Ракітіча, але вийшло вкрай неточно. Втім, каталонці на той момент тримали м'яч близько 80% ігрового часу, змусивши суперника оборонятися всією командою. Загострювати не вдавалося, але на 42-й хвилині захисники Леганеса не витримали: Фірпо відборовся на куту штрафного, відкотив м'яч на лінію, а Фаті пострілом у дальню "шістку" вивів Барсу вперед – 1:0. Саме з цим рахунком команди й пішли на перерву.
Другий тайм розпочався в тому ж руслі що і перший, хоча тренери провели атакувальні заміни. У Леганеса вийшов Ассале, а Сетьєн на 54-й хвилині кинув у бій Суареса та Семеду, пізніше додавши до них і Відаля. Це взагалі ніяк не допомагало: за перші 20 хвилин в активі обох команд було всього по одному простенькому удару в площину – пробивали Ассале та Мессі (зі штрафного). Леганес не збирався йти вперед, а Барселона, схоже, і не знала, що робити далі. Справу в свої руки довелося брати Мессі: так, на 65-й хвилині він організував гол, розігнавши атаку розрізним пасом під простріл Семеду на Грізманна – бути б 2:0, якби не офсайд!
Барселона не збавила обертів, і вже на 68-й Мессі, обігравшись із Суаресом при вриванні у штрафний, був збитий Рубеном Пересом. Арбітр призначив пенальті, а Лео впевнено його реалізував – 2:0! Гру, фактично, було зроблено, тож Сетьєн випустив на поле Умтіті та Пуча.
Наступні 10 хвилин зустрічі нічим цікавим не запам'яталися, але в ендшпілі стало цікавіше. Так, Ракітіч пробивав зі штрафного повз дальню дев'ятку, а Карільйо метрів з 18-ти стріляв поруч з лівою стійкою – каталонці відверто прогавили нападника у зоні між центрбеками. Був також вихід Пуча сам на сам та його потужний постріл з лінії карного майданчика – обидва рази рятував Куельяр. Леганес огризнувся ударом Кевіна Родрігеса зі штрафного – тер Штеген виконав красивий сейв. Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу Барселони з рахунком 2:0.
Таким чином, Барселона набрала 64 очки, залишившись на першій позиції в турнірній таблиці й відірвавшись від Реала на п'ять залікових балів – втім, мадридці свій матч ще не зіграли. Леганес, маючи 23 пункти в активі, перебувають на останній сходинці. До рятівної сімнадцятої не вистачає трьох очок.
Тінь Вальверде над Барселоною
Каталонці в матчі проти Мальорки зіграли дуже переконливо, зробивши з аутсайдером те, що і мала зробити топ-команда – вкатали в газон і не дали підняти голову. При Ернесто Вальверде в подібних поєдинках Барса могла допустити затяжні періоди сірості й втрати контролю над грою, але на Балеарах здалося, що це вже остаточно в минулому. Не все сталося, як гадалося.
В матчі з Леганесом ми побачили стару-добру Барселону епохи Вальверде. "Блаугранас" не могли зрозуміти, як зламати низький блок мадридців, понуро катаючи м'яч 80% ігрового часу в центральній частині поля та навколо штрафного – в принципі, це також варіант (рано чи пізно Леганес десь допустив би помарку, що і сталося), однак з командою навіть рангу Леванте такий підхід міг би вже й не пройти. В будь-якому разі, в очі кидалася пасивність центральної ланки "блаугранас", якій не вдавалося відкрити зони й виконати якісний розрізний пас – за 78 хвилин каталонці віддали всього чотири передачі під удар, з яких дві були верховими (на Мессі та Грізманна), ще одна летіла з кутового, і лише Фірпо у відчаї зумів проштовхнути м'яч по землі. Мало, слабко, просто.
Карта передач під удар. Барселона – справа
При цьому команда ще й регулярно втрачала контроль над грою. Зокрема, в першому таймі, коли допустили низку катастрофічних помилок у захисті – здається, жоден інший суперник не вибачив би Барсу за такі привози. Період до другого голу також можна віддати Леганесу, адже мадридці зуміли звести гру до своєї стихії – не маючи простору, каталонці збивалися на окремі мікро-епізоди. Так, за 70 хвилин "пепінерос" зробили 28 спроб відбирання (16 успішних), а Мессі за весь матч 33 рази втратив м'яч і 21 раз вступав у єдиноборство. Барселону змусили битися з Леганесом. Щоправда, "блаугранас" майже не пропускали контратак і не випускали суперника за центр взагалі, але ж вони і моментів не створювали.
Деяким виправданням може слугувати нестандартний вигляд півзахисту – не було де Йонга, який класно ріже оборону; цілу годину сидів на лавці розумний, потужний і агресивний Відаль, в той час як Ракітіч під Мессі давно перекваліфікувався в його персональну страхову кампанію. Втім, був Артур, та і взагалі – в центрі класу вистачало. Зрештою, ця трійка при Вальверде роками було основною. Існує дуже велика ймовірність, що після Леганеса Ракітіч та Артур назавжди випадуть в ротацію – настільки вони були гіршими за слабко інтегрованого в Барсу голландського тінейджера та підстаркуватого алкоголіка з Чилі. Навіть Пуч за 20 хвилин зробив більше для загострення гри, ніж старі герої.
Загалом, можна констатувати, що старі мінуси Барселони живі. "Блаугранас" мають проблеми зі зламом автобусів, втрачають контроль гри у матчах з карликами та нестабільно конвертують володіння в результат. Можливо, через тиждень ми побачимо зовсім іншу Барсу, однак так само можливо, що через два ми побачимо Леганес-2. З таким футболом каталонцям важко було б взяти чемпіонство – добре, що Реал в цьому році такий же крихкий.
Активний Мессі та ефективний Фаті – рятівники Барселони
Мессі та Фаті врятували Барселону від ганьби в матчі зі скромним Леганесом, хоча їм було неймовірно складно. Достатньо хоча б сказати, що у Мессі було всього 3 удари за гру (пенальті+штрафний+голова), він 33 рази втрачав м'яч і мав 79% точності пасів – втім, такі цифри стали наслідком шаленої активності.
Лео з відривом був найактивнішим у складі "блаугранас", заробивши 6 штрафних, виконавши 4 обіграші на дриблінгу (з восьми спроб) і ставши найкращим за єдиноборствами (21 епізод, 10 успішних). Навіть дотиків до м'яча у нього більше, ніж у півзахисників (116). Саме Ліонель організував незарахований через офсайд гол, віддавши розрізний пас на Семеду, і саме Ліонель створив пенальті. Взагалі, Мессі дуже глибоко опускався за м'ячем, виконуючи роль диспетчера й раумдойтера (шукача простору) Барселони – в принципі, він це робив і раніше, але в матчі з Леганесом особливо сильно в очі впадала різниця у креативних якостях та користі капітана та партнерів.
Фаті на тлі Лео, звісно ж, виглядає не так яскраво, однак він також дуже сильно попрацював, як для 17-річного юнака. В активі Ансумане 11 єдиноборств (6 переможних), 4 обіграші на дриблінгу (з семи спроб), 91% точності передач і в два рази більше дотиків до м'яча, ніж у Грізманна. У відсотковому відношенні віндеркінд Барселони був навіть ефективнішим за Лео в деяких показниках (і там паче помітніший за Антуана).
Ключовим же епізодом став гол на 42-й хвилині. Тут важливо все: Ансу добре прийняв м'яч, обробив його і точно пробив з-під Таріна – у першому ж моменті, коли вдалося вийти хоча б на лінію штрафного. Фаті відкрив рахунок з дуже складної ситуації – гол важить всього 0,08 xG, тобто лише 8 ударів зі 100 в тому моменті були б результативними. 17-річний юнак проявив клас і довів Сетьєну, що він не якийсь пацан з банки. В нього вже в 5 разів більше голів, ніж у Мессі в 17 років у першому сезоні в Ла Лізі (5 проти 1). На такого футболіста будь-який тренер буде розраховувати.
Грізманн не вражає
Після матчу з Мальоркою пасивність Грізманна списали на початок сезону, але два невдалих матчі поспіль – це вже тенденція. Тим паче, на фоні загалом непереконливого року. Навіть з урахуванням того факту, що француза брали не для голів, а для різноманітної чорнової позиційної роботи, королем якої він був у Атлетіко та збірній Франції.
З Леганесом зірковий нападник повністю провалився. В активі Грізманна всього два вкрай неточних постріли по воротах з меж штрафного та гольове замикання офсайдного прострілу Семеду – в принципі, він не гірше за своїх колег по амплуа за ударами, але при цьому Антуан вдвічі-втричі поступався за дотиками до м'яча й віддав всього 16 пасів.
На карті помітно, що француз намагався рухатись між лініями й обігруватися з партнерами, але всі передачі йшли або назад, або на ближнього.
Гострота від цих дій – 0,00 очікуваних асистів і 0,11 xGChain (активність у атакувальних діях). Менше від цієї цифри тільки нуль, яким хизуються тер Штеген, Умтіті та, несподівано, Суарес. Нуль обіграшів, нуль зароблених фолів, всього два єдиноборства (нуль переможних). Звісно, при такому автобусі в суперника й з таким непереконливим просуванням м'яча з центру важко було набити якісні цифри, але ж у Мессі з Фаті це якось вдалося? Ансумане, до речі, 17 років, і він не коштує 150 мільйонів та судових позовів від Атлетіко. Власне, Антуана для таких складних матчів і кликали в Барсу.
Не хочеться зловтішатися над Грізманном. У поточному сезоні він неодноразово забивав важливі голи й демонстрував свій топ-клас, але загалом у першому сезоні в Барсі слід визнати – тренери його не інтегрували у систему, що часто демонструється у збиванні француза в одну точку з партнером. Матчі проти Леганеса не стали випадковістю. Антуан прямо зараз не синхронізований з атакою Барси – і це потрібно виправляти.