В центральному поєдинку 19-го туру іспанської Прімери Валенсія зазнала фіаско на Ванда Метрополітано.
Після вчорашньої розгромної перемоги Реала розрив між "вершковими" та Атлетіко скоротився до чотирьох очок. "Матрацникам" необхідно було збільшувати гандикап, однак суперник у цьому турі випав серйозний – в гості у Мадрид приїхала Валенсія. Так, "кажани" видали найгірше за 38 років перше коло у чемпіонаті, але в поточному сезоні вони громили Реал та відбирали очки у Барси на Камп Ноу. Словом, поєдинок на Ванді Метрополітано можна було назвати центральним у іспанському вікенді.
Марний шедевр Рачіча і "шпага" Феліша у відеоогляді матчу Атлетіко – Валенсія – 3:1
Перший тайм зустрічі виявився дуже веселим. Атлетіко одразу зі стартовим свистком захопив ініціативу й ледь не відкрив рахунок вже на 2-й хвилині – це Феліш прорвався на лінію карного майданчика й вистрілив у лівий кут. Поруч зі стійкою! Ще за чотири хвилини Хіменес замкнув подачу з кутового ударом головою, однак Доменек врятував гостей. Валенсія не забарилася з відповіддю: на 8-й хвилині Вальєхо увімкнув дриблінг, втік від Савіча на лівий край штрафного й пробив з гострого кута – Облак парирував. На 11-й же Яну знову довелося летіти за м'ячем, але цього разу шансів дістати сферу не було – Рачіч прийняв поперечну передачу від Гайя й з 25 метрів пробив у дотик. Точно в праву дев'ятку! Однозначно, це був гол туру.
Атлетіко на кілька хвилин розгубився, але Валенсія не пішла добивати суперника. Дарма. Мадридці швидко повернули ініціативу, організували кілька підходів до карного майданчика і, зрештою, відігрались на 23-й хвилині. Вийшло красиво: Феліш виграв єдиноборство у Корейї й високо піднятою ногою замкнув подачу з кутового на дальню стійку – м'яч прошив руки Доменека й влетів у ворота. 1:1!
В другій половині першого тайму темп впав разом із якістю моментів. У Валенсії був лишень кутовий з ударом головою у виконанні Діакабі (в руки Облаку), а у Атлетіко – постріл Льоренте у дотик з лінії півкола (поруч з лівою стійкою) та невдала спроба Лемара перекинути Доменека. Мадридці володіли ініціативою, але вийти вперед у рахунку до перерви їм не вдалося.
Другий тайм підопічні Чоло Сімеоне почали дуже потужно. Вже на 49-й хвилині Суарес стріляв з меж штрафного після своєчасної передачі від Феліша, але його удар накрили. На 51-й та 52-й з лінії карного майданчика у ближній кут пробивав Феррейра Карраско – один удар пролетів поруч з каркасом, інший пройшов з рикошетом від захисника. Валенсія на ці епізоди не відповідала, а "матрацники" все настирніше лізли уперед. Зрештою такий футбол завершився другим голом у ворота Доменека: Суарес отримав передачу від Феліша за спину захиснику, увірвався на лівий край і з гострого кута пробив під дальню стійку – 2:1! Майстер! Ще за три хвилини зі стандарту стріляв Феррейра Карраско, але його удар відправився точно до рук голкіпера.
Вирвавшись уперед, мадридці заспокоїлись, почавши працювати у звичному режимі очікування помилок від суперника. Валенсія огризнулася дальнім ударом свіжого Гедеша на 66-й хвилині (на трибуни), негострим пострілом Вальєхо з гострого кута та низкою швидких проривів без завершення, однак такою активністю "кажани" сильно розкривалися. "Матрацники" могли покарати за це на 67-й хвилині, коли свіженький Корреа віддав на лінію півкола під удар Льоренте – м'яч пройшов над дев'яткою.
Поступово за активним Гедешом мадридці намацали ослаблену зону, на яку одразу ж натиснули. На 72-й хвилині це принесло успіх: Льоренте отримав передачу на правий фланг, у повній самотності прорвався до штрафного та викотив передачу під замикання Корреа метрів з шести – 3:1! Ще за дві хвилини господарі провели майже ідентичну атаку, але цього разу замикання прострілу накрили захисники.
Розуміючи, що відігрувати бодай один гол необхідно прямо зараз, Хаві Грасія на 79-й хвилині наважився на потрійну заміну – на полі з'явилися нападники Гамейро та Хасон, а також хавбек Куіндерді. На жаль для гостей, це рішення не принесло жодного зиску. До завершення основного часу левантійці мали тільки кілька кутових та низку заблокованих ударів. Атлетіко ж огризався контратаками з гострими пострілами, а на 87-й хвилині Корреа ледь не влаштував розгром – Анхель отримав передачу від Торрейри й пробив з близької дистанції, але Домемек парирував. Зрештою, забити бодай ще один гол командам не вдалося. "Матрацники" святкують сьому поспіль перемогу в Ла Лізі.
Таким чином, Атлетіко набрав 47 очок, відновивши гандикап у сім залікових балів від другого місця в турнірній таблиці. Валенсія, маючи в активі 20 пунктів, залишилась на чотирнадцятій сходинці.
Чемпіонський темп Атлетіко
Мадридці останнім часом звикли лоскотати нерви власним уболівальникам. З Валенсією та Ейбаром команда пропустила першою, причому в тому ж поєдинку з Ейбаром вирвати перемогу вдалося на 90-й хвилині. На цій же хвилині "матрацники" уникнули нічиєї з Алавесом, який грав у меншості, а з Хетафе підопічні Чоло Сімеоне ризиковано сушили 1:0 з 20-ї хвилини. Всі ці матчі відбулися протягом останніх трьох тижнів, тож існували певні побоювання щодо спаду форми "смугастих". У грі з Валенсією претендент на чемпіонство розвіяв усі сумніви.
Атлетіко тримав ініціативу від першої до останньої хвилини, час від часу збавляючи темп в рамках футбольної аритмії. Команда не зрадила принципу гри від пресингу та оборони, на чужій половині видавши високі для цього сезону 9,26 PPDA й допустивши всього 0,25 очікуваних голів на власні ворота – по суті, Валенсії дозволили тільки два удари з максимально гострого кута та шедевральний лакі-шот Рачіча з 25 метрів. Статистика очікуваних голів говорить, що лише два із сотні ударів серба з тієї точки призвели б до взяття воріт. В цілому, жоден з 8 пострілів левантійців не перевищив показник у 0,8 xG.
При цьому Атлетіко розтрощив Валенсію в атаці. Господарі провели 14 ударів, 11 з яких пройшли з меж штрафного – Opta нарахувала їм чотири явних можливості забити гол, три з яких команда реалізувала. Важливо, що у взяття воріт вилились перші ж три постріли "матрацників" у площину – це не дивує, коли заходить мова про команду Дієго Сімеоне, але у поточному сезоні надвисока реалізація Атлетіко стала особливо помітною. Така навичка є дуже важливою, адже Мадрид не тисне на суперників позиційно, а працює від швидких проривів з глибини – у матчі з Валенсією "смугасті" провели на чужій третині лише 23% ігрового часу (проти 30% на своїй), поступившись за дотиками у ній (146:203), але перевершили суперника у зустрічі з м'ячем в штрафному (36:26) та у передачах в нього з гри (14:6). Словом, Атлетіко атакує шикарно.
Можна було б списати успіхи підопічних Дієго Сімеоне на зручний календар та певне везіння, але це не так. Атлетіко дійсно набрав чемпіонський хід – за темпом набору очок мадридці йдуть на першому місці у всій Європі (2,61 за гру). На цій же сходинці вони перебувають за показником пропущених (8) та очікуваних пропущених голів (13,2 xGA). До того ж, "матрацники" виграли сім матчів чемпіонату поспіль і не знають поразок у 14 з 15 останніх турів у Ла Лізі. Якщо ж копнути глибше, то виявиться, що з 1 лютого 2020 року Атлетіко програв всього 2 поєдинки з 34-х. В обох випадках команду бив Реал, тож збереження максимального гандикапу над "бланкос" критично важливе для "матрацників".
Звісно, про чемпіонство колективу Дієго Сімеоне говорити ще зарано, але якщо команда доведе свою перевагу до 10 очок і не програє Реалу в дербі 7 березня – можна буде робити обережний прогноз на тріумф. Очікувана статистика вже на стороні "матрацників": портал FiveThirtyEight прогнозує перемогу в Ла Лізі з 84 заліковими балами та відривом від другого місця в три пункти – нині у них вже 52% вірогідності успіху. Два інших гранди далеко позаду.
Все в руках Атлетіко. Мадридці набрали чемпіонський темп, але попереду ще все друге коло чемпіонату. При цьому варто очікувати певного спаду форми, адже неможливо так рівно пройти весь чемпіонат – однак всього кілька осічок дадуть Реалу й Барсі шанс скоротити відставання до мінімуму. Щоправда, в цьому сезоні вони вкрай нестабільні, на відміну від "матрацників". Час покаже, як станеться, але Атлетіко в будь-якому випадку варто поаплодувати. Як мінімум, за винос Валенсії.
Луїс Суарес – молодець
Нападник, лідер і борець. Вибачте, не міг втриматись від адаптації знаменитої пісеньки під мадридські реалії, але Суарес того вартий. У матчі з Валенсією він не тільки забив класний гол з гострого кута, скориставшись секундною заминкою Паулісти, а й допоміг при першому взятті воріт "кажанів" – саме уругваєць затесався на лінії воріт, дещо завадивши рухам Доменека. Щоправда, за таке гол могли і скасувати, однак Рікардо Де Бургос Бенгоечеа давав боротись. Хитрощі зубастого демона спрацювали.
Крім цих епізодів, Суарес здорово відпрацював у кількох дрібніших моментах. Деякі його хороші дії не показати у статистиці – так, Луїс кілька разів класно запускав у прорив Феліша і відкривав зони для партнерів. Втім, навіть за таких умов цифри у нападника класні. Він потрапив у топ-3 Атлетіко за очікуваними голами (0,3 xG) та увійшов у топ-5 за показником залученості до атак з ударами по воротах (0,51 xCChain) – при цьому Льоренте та Торрейра, які розташувалися вище по таблиці, мають всього на 0,05 xGChain більше, а у Карраско (0,64) не було явних гольових моментів.
В будь-якому випадку, всі ці тонкощі відпадають, коли дивишся на статистику голів. Луїс забив вже 12-й гол у перших 15 матчах в Ла Лізі за Атлетіко – кращий старт за новий клуб у Іспанії був лишень у Кріштіану Роналду в сезоні 2009/10 (Кріш забив на один гол більше). Зараз Суарес разом з Ен-Несірі очолює гонку бомбардирів у чемпіонаті, випереджаючи Мессі вже на три м'ячі.
У поточному сезоні Ла Ліги уругваєць забиває 0,98 голів за матч – лишень у сезоні 2015/16 Суарес демонстрував вищий темп гол (1,12 за матч). Щоправда, порівнювати цифри за повні сезони і за половину не дуже коректно, але кількість очікуваних голів за гру, в принципі, можна поглянути – а там у Луїса 0,63 xG/90 хвилин (0,56 без урахуваня пенальті). Порівняно з роками у Барселоні рівень уругвайця просів мінімально, а з урахуванням сухого стилю Атлетіко різниця стає примарною.
Картинка клікабельна
Існує велика спокуса розкритикувати керівництво Барси за відмову від Суареса, але це несправедливо. Суарес, як і Мессі – прекрасний нападник з реалізацією топового рівня, однак навіть у Атлетіко він не дуже активний в плані руху. В поєдинку з Валенсією, наприклад, Луїс зробив всього 28 дотиків до м'яча та віддав 11 точних передач з 20-ти загалом.
Звісно, стиль Атлетіко сприяє таким невисоким цифрам, але у пресингу роль Луїса мінімальна – Дієго Сімеоне використовує ветерана для створення різниці у фінальній третині, а тягають рояль інші гравці. Терпіти одного такого виконавця на полі топ-команди можуть (і то не у всіх матчах), але у Барси при наявному Суаресі їх було аж два – і їхній вплив був занадто великим, щоб всадити на банку хоча б одного.
Перехід Суареса в Атлетіко – найкраще, що могло статися у цій ситуації. Дієго Сімеоне знайшов топ-нападника за безцінь, правильно його інтегрував і отримав 12 голів за 15 матчів. Луїс веде команду до чемпіонства й мститься босам Барси за скандальне прощання, а каталонці дещо збалансували гру – забивати ж у них є кому (принаймні, в кадровому плані все прекрасно). Всі у цій ситуації молодці.
Перформанс Жоао Феліша, класний вихід Корреа
Якщо ж повернутися від широких роздумів про Атлетіко безпосередньо до матчу проти Валенсії, то тут не може бути двох точок зону: Феліш – найкращий у цій зустрічі. Жоао створив перший гольовий момент одразу зі стартовим свистком, виграв єдиноборство у Корейї й зрівняв рахунок, а потім організував другий гол. При цьому він відпрацював по всьому полю, двічі обіграв суперників на дриблінгу (з двох спроб) та заробив небезпечний штрафний.
Очікувана статистика голів та асистів у нього теж пристойна – 0,39 xG (друге місце у команді) і 0,30 xA (топ-4 серед мадридців). Втім, за діями без м'яча португалець награв всього на 0,09 голів, а за залученістю до атак з ударами він далекий від перших місць. Це не страшно – матч все одно вийшов прекрасним для Феліша, адже саме його безпосередні дії вивели Атлетіко вперед після несподіваного пропущеного голу.
Розірвати ж статистичні портали вдалося Корреа, якому довелося змінити Феліша на 62-й хвилині. Анхель потужно увірвався у гру, забивши третій гол і ледь не забивши четвертий, а також асистувавши Корреа при його ударі над дальньою дев'яткою. Аргентинець ідеально відчував таймінги для вривання у вільні зони в штрафному, класно сканував простір навколо себе й відчував партнерів – саме це і добило Валенсію.
Статистично такий футбол вилився у 0,99 очікуваних голів (лідер матчу) та перше місце за залученістю до атак з ударами (1,06 xGChain). Забитий у ворота Валенсії м'яч став для Анхеля всього третім у поточному чемпіонаті – у Льоренте та Феліша вже по шість, однак за очікуваними голами Анхель йде третім у команді (а без урахування пенальті – другим після Суареса). При цьому в активі аргентинського нападника п'ять асистів. Круто!