"За 3 матчі ми завдали 60 ударів і не забили, а тут 7 ударів – 3 голи": Задерака про розгром Динамо і висновки після 5:6

– Перед матчем ви налаштовувалися саме на перемогу, чи все ж у голові було розуміння, що проти Динамо доведеться багато терпіти? І коли саме ви зрозуміли: сьогодні можемо не просто дати бій, а реально забрати три очки?

– Звичайно, перед кожним матчем хочеться перемагати, але ми прекрасно розуміли, проти якого суперника граємо. Знали, що будуть складні відрізки, що доведеться багато працювати і терпіти.

По ходу матчу побачили, що в нас виходить те, про що домовлялися, з’являються свої моменти. Це додавало впевненості. Але про три очки, думаю, ніхто завчасно не думав.

– До цього матчу Буковина не забивала в чемпіонаті, а тут тричі забила Динамо. Що, на вашу думку, нарешті "клацнуло" в команді у плані реалізації? Бо моменти у попередніх іграх теж були.

– Я б не сказав, що до цього ми погано грали в атаці. Моменти створювали, просто десь не вистачало останнього удару, останньої передачі, десь – удачі. А тут практично все, що створили, змогли довести до кінця. Можливо, саме такого матчу нам і не вистачало, щоб відчути впевненість у своїх силах.

– На перерву пішли за хиткого рахунку на табло. Про що говорили між собою в роздягальні? Який був головний меседж на другий тайм?

– Головне – не змінювати те, що працює, і не починати грати на утримання рахунку. Розуміли, що Динамо після перерви додасть і буде тиснути ще більше. Тому говорили про концентрацію, дисципліну і про те, що свої моменти в другому таймі ми точно отримаємо. Треба було просто ними скористатися.

– Ви вийшли на 60-й хвилині й досить швидко включилися: були удари, а потім асист на третій гол. Що вам сказав Шищенко перед виходом і яке завдання ви отримали конкретно на цей відрізок?

– На той момент гра вже була досить відкритою, з’являлися зони. Моє завдання полягало в тому, щоб додати свіжості, допомагати команді тримати м’яч, а коли є можливість – швидко доставляти його вперед і загострювати.

– Другий гол вийшов досить неоднозначним: Суркіс не зафіксував м’яч після подачі, був VAR, і лише після перевірки ви отримали 2:0. Мабуть, це той момент, коли відчули, що все складається на вашу користь?

– Ні, такого відчуття точно не було. Я вже мав досвід у Кривбасі, коли ми після першого тайму вели в рахунку 4:1, а в підсумку програли 5:6. Тому прекрасно знаю, що проти такої команди не можна розслаблятися ні на секунду, незалежно від рахунку.

– За статистикою Динамо мало 26 ударів проти ваших семи і 60% володіння. Але рахунок – 3:0. Наскільки це взагалі була перемога про реалізацію і терпіння? Чи ви відчували на полі, що Буковина контролює гру, навіть коли м’яч постійно був у суперника?

– Це футбол. До цього ми за три матчі завдали близько 60 ударів і не забили жодного м’яча. А тепер мали сім ударів і забили тричі. Ми дуже добре використали свої моменти, зіграли дисципліновано й дотерпіли там, де це було потрібно.

– А що відбувалося вже після фінального свистка? Як святкували перемогу над Динамо в роздягальні? І найцікавіше – чи були за цю перемогу обіцяні якісь преміальні?

– У роздягальні була щира радість, дуже багато позитивних емоцій. Усі розуміли, що такий матч і така перемога залишаться в історії клубу. Особливо класно, що ми змогли розділити ці емоції з нашими вболівальниками. Вони створили неймовірну атмосферу та підтримували нас протягом усього матчу.