Моурінью збирає "галактікос" проти Сімеоне і Фліка, Лунін зачаївся – Ла Ліга стартувала на 6 мільярдів, українцям сумно

¡Hola, amigos! Перша з двох найпотужніших ліг світу вийшла на новий старт. Країна, яка місяць тому бенкетувала в ейфорії від перемоги на Мундіалі, тепер порине у клубний футбол, де в кожного вже власні симпатії.

Щоправда, прем’єрний вікенд Ла Ліги відбувається за скороченою програмою: Атлетіко рушає лише в середу, а поєдинки Реал – Реал Сосьєдад, Барселона – Атлетік, Валенсія – Бетіс перенесені на останні дні серпня через активну участь великої кількості їхніх гравців у Кубку світу. Відклали до кращих часів і зустріч Сельти з Осасуною, але там зовсім інша причина.

Поки ліга, загальна ринкова вартість якої перевалила за 5,6 мільярдів євро, прогріває мотори, Футбол 24 виділяє кілька головних інтриг іспанського сезону 2026/27.

Реал і Моурінью жадають ремонтади

Темпорада 2025/26 була всіяна для Мадрида суцільними колючками та ганьбою. І якби ж то все обмежилось відсутністю трофеїв. Але ж ні – назовні вилізли неприємні внутрішні процеси, інтриги, бійки. Найпопулярніший клуб світу перетворився на реаліті-шоу, яке не мало нічого спільного з футболом. Флорентіно Перес потребував залізної руки, яка наведе лад у роздягальні, незважаючи на галактичний статус підопічних.

Жозе на цьому собаку з’їв ще у "нульових". Це його друге пришестя на Бернабеу. У 2010-13 роках, перебуваючи у самому розквіті тренерського потенціалу, Моур влаштував незабутні "ігри розуму" із Гвардіолою, вирвавши з-під носа монструозних суперників один чемпіонський титул, а також Кубок і Суперкубок Іспанії.

Але Мадрид виснажив "Особливого". З кожною наступною командою він губив частинку власних амбіцій. Надто це було помітно після етапу у Манчестер Юнайтед. Ну, виграв із Ромою Лігу конференцій і радів до сліз, що лише зайвий раз підтвердило – Жозе невблаганно ржавіє. Останні два сезони він провів у Фенербахче і Бенфіці – провалився з обома. І тут такий подарунок долі – дзвінок від старого друга Флорентіно.

Президент Реала не пошкодував астрономічного капіталу для підсилення команди. За Яном Діоманде ганялося пів Європи, але 125 мільйонів вирішили питання на користь Реала. Чемпіон світу Марк Кукурелья приїхав за 55 мільйонів, перспективний форвард Карлос Еспі – за 25. Ще двадцятку вкинули Інтеру за досвід Дензела Дюмфріса. З АПЛ прибули вільні агенти Бернарду Сілва та Ібрагіма Конате. Додайте сюди Вінісіуса, який в останній момент передумав відчалювати в Лондон і пролонгував контракт. А є ж іще герої Мундіалю – Мбаппе та Беллінгем.

Склад – ядерний! Як Моурінью розпорядиться цим скарбом і до якого результату це приведе – головна інтрига всього майбутнього сезону.

Барселона: вбивча ефективність Фліка

Два роки поспіль Каталонія забирає золото Ла Ліги – наразі у неї 29 чемпіонських титулів, тож наступний стане ювілейним. До Реала в історичному реєстрі залишилось не так вже й багато – треба виграти ще сім чемпіонатів.

Барселона першою, ще до Мундіалю, розпочала гонку озброєнь, підписавши Ентоні Гордона за 70 мільйонів євро. Але згадала про чемпіонську виваженість та потребу економити бюджет, тож надалі діяла з хірургічною точністю. За 30 мільйонів "блаугранас" придбали ще двох вінгерів – зіркового Каріма Адейємі з Дортмунда і талановитого тінейджера Джессі Бісіву із Брюгге. А дірки в казні частково перекрили продажем Феррана Торреса у ПСЖ (50 млн).

Однак розкошелитись доведеться знову, бо центр нападу тепер голісінький. Хуліан Альварес підвис у повітрі, тож Барселона накинула оком на Луїса Суареса, який у минулому сезоні натовк пристойні 38 голів за лісабонський Спортінг. Когось до закриття трансферного вікна ми ще точно побачимо у гранатово-синій футболці. Паралельно у центр поля намагаються заманити самого Родрі, капітана чемпіонів світу.

Пошуки кадрових рішень – тимчасовий клопіт, якщо процесом управляє системний тренер. Ганс-Дітер Флік зроблений саме з такого тіста. За два роки він привіз у Каталонію п’ять трофеїв, зокрема у Ла Лізі йде взагалі без осічок. Присутність Моурінью у Мадриді практично напевно ускладнить для Фліка здобуття третього чемпіонства поспіль. Але водночас такий виклик додасть німцеві азарту в його роботі.

Сімеоне п’ять років без трофеїв, а тепер і без Грізманна

Ще один топовий подразник для наставника Барселони – це Дієго Сімеоне. У минулому сезоні "Ель Чоло" надто швидко здався у чемпіонаті, зате дошкульно вибив Фліка з Кубка Іспанії та Ліги чемпіонів. Ці заруби були настільки безжальними та наелектризованими як на полі, так і поза ним, що навіть Ель Класіко на деякий час, зніяковівши, відійшло вбік.

Сімеоне розпочинає свій шістнадцятий сезон біля керма Атлетіко. За спиною – 800 матчів, 470 перемог і вісім престижних титулів. Тільки вдумайтесь, наскільки велика глиба. Щоправда, аргентинський менеджер вже давненько не тішив вірну публіку новими здобутками. Останній тріумф – чемпіонство Ла Ліги – датований 2021 роком. І є таке стійке відчуття, що поки "Ель Чоло" не підкорить бодай одну нову висоту, Метрополітано він не покине.

Літні трансфери викликають повагу. По 40 мільйонів "матраци" відрахували за Крістіана Ромеро, Лі Кан-Іна та екс-лідера Спортінга Мортена Юльмана, якого дуже хотів Моурінью. Ще понад 20 "лимонів" довелося викласти за лефтбека Алекса Грімальдо. Триває боротьба за серце і душу Хуліана Альвареса, який приніс "кольчонерос" багато користі, але зараз задивляється у бік Барселони.

Та головна прогалина у складі – відхід Антуана Грізманна, який віддав Атлетіко всього себе, понад десять років кар’єри. Французький ветеран заслужив на комфортну пенсію в МЛС. У новий похід третя сила Іспанії вирушає без "Маленького принца".

Несподіваний експеримент у Більбао

Одразу шість клубів змінили головних тренерів під час літніх канікул. Крім Реала до радикальних кроків вдалися Вільяреал, Атлетік, Ельче, Райо Вальєкано та Осасуна.

Одне з двох найцікавіших рішень належить Більбао. Ернесто Вальверде – культова персона для Сан-Мамес. Він ішов, а через деякий час повертався. Останній проміжок тренера в Атлетіку тривав чотири сезони і увінчався перемогою у фіналі Кубка Іспанії-2024. Але у минулому сезоні баски виглядали незвично слабко і не зуміли пробитися принаймні до Ліги конференцій.

Едіну Терзічу лише 43, а він уже встиг дійти зі своєю командою до фіналу Ліги чемпіонів. З плюсів – вік, потенціал і хороший досвід, здобутий під час роботи у штабах Юргена Клоппа та Славена Біліча. З мінусів – самостійно він тренував лише одну команду, Борусію Дортмунд. Зараз Терзіч опинився не просто в іншій команді, країні та конкурентнішій лізі, а й у доволі специфічному регіоні. У Країні Басків дуже вимогливі до всіх, надто – до чужинців.

Стрімко прогресує 38-річний Іньїго Перес. Молодий ентренадор чудово зарекомендував себе у скромному Райо, якому три сезони поспіль зберігав елітну прописку, а навесні цього року навіть вивів "блискавки" у фінал Ліги конференцій. Тепер подивимося, чого він вартий за кермом преміум-класу – Вільяреал виступить в основному етапі Ліги чемпіонів, а в чемпіонаті захищатиме бронзові медалі. Усе це стало можливим завдяки Марселіно, який провів чудову темпораду, але розійшовся з керівництвом клубу у поглядах на майбутнє.

Натомість Райо Вальєкано підхопив Беньят Сан-Хосе. Самобутній 46-річний іспанець дуже любить мандрувати, а географія його попередніх команд вражає – Саудівська Аравія, Чилі, Болівія, ОАЕ, Бельгія, Мексика. Головне, аби не почав нудьгувати вдома і не зірвався у нову подорож.

На тренерській лаві Ельче ми не побачимо Едера Сарабію. Він повернув "зелено-смугастих" у Ла Лігу і зберіг для них місце в еліті, вибивши Жирону в останньому турі сезону. Далі команда рухатиметься з аргентинцем Мартіном Ансельмі. До свого 41-річчя спеціаліст встиг попрацювати з такими значними клубами як Порту, Ботафогу і Крус Асуль.

Щодо Осасуни, то тут тепер Луїс Мігель Раміс – доволі відомий хавбек Реала, Севільї та Депортіво 90-х. Як тренер, наприкінці 2010-х встиг попрацювати в Альбасете із нашим Романом Зозулею.

А що українці?

З вильотом Жирони в Сегунду ми неначе осиротіли. Кілька років поспіль каталонська попелюшка була осередком наших легіонерів, найбільш українським клубом Іспанії. Провал наприкінці минулого сезону багато хто з нас сприйняв як особисту невдачу.

Попри численні чутки, ані Циганков, ані Ванат поки не перейшли в інші клуби Ла Ліги і залишаються у Жироні, а шансів прокласти такий маршрут все менше. Щось там наче писали про Довбика у Бетісі, але Артем уже став гравцем Болоньї. Є Кінарейкін у Вільяреалі, проте всього лише закріплений за дублем.

Тож залишився останній із могікан – Андрій Лунін. Якщо знову нікуди не перейде, будемо чекати матчів Реала у Кубку Іспанії або чергової травми Куртуа. Скромно, сумно і самотньо.

Ла Ліга 2026/27 у цифрах (станом на 16 серпня)

Кількість гравців: 509

Кількість легіонерів: 205 (40,3%)

Найдорожчі придбання: Ян Діоманде (Реал) – 125 млн євро, Ентоні Гордон (Барселона) – 70 млн, Марк Кукурелья (Реал) – 55 млн

Найдорожчі продажі: Ферран Торрес (Барселона) – 50 млн, Віктор Муньйос (Реал / Осасуна) – 40 млн, Гонсало Гарсія (Реал) – 40 млн

Найдорожчі гравці: Ламін Ямаль (Барселона) – 220 млн, Кіліан Мбаппе (Реал) – 200 млн, Джуд Беллінгем (Реал) – 160 млн

Найдорожчі склади: Реал – 1,45 млрд, Барселона – 1,22 млрд, Атлетіко – 679,30 млн

Найдешевші склади: Осасуна – 70,90 млн, Алавес – 70,10 млн, Малага – 38,63 млн

Найстарший склад: Райо Вальєкано – 28,9 років

Наймолодший склад: Барселона – 23,4 роки

Найстарший гравець: Яго Аспас (Сельта) – 39 років

Найстарший тренер: Мануель Пеллегріні (Бетіс) – 72 роки

Наймолодший тренер: Клаудіо Хіральдес (Сельта) – 38 років

Лідери за легіонерами: Реал – 20, Атлетіко і Вільяреал – по 15

Найменше легіонерів: Малага – 3, Атлетік і Осасуна – по 4