Грав за три десятки клубів, не підійшов суперникам Карпат, світовий рекорд обірвала куля – хто такий Бісмарк Вінісіус

Під кінець робочого тижня численні бари у Наталі, столиці штату Ріу-Гранді-ду-Норті, наповнюються спраглими галасливими компаніями. Над Містом Сонця все ж періодично западає ніч, хвилі Атлантики відбивають сяйво Місяця, а за барними стійками щедро ллється пиво та кашаса. Так було і минулої п’ятниці.

Проте ідилію порушив конфлікт між компанією за одним зі столиків і невідомим чоловіком. Близько опівночі, після обміну дошкульними репліками, незнайомець вийшов із закладу, але невдовзі повернувся, дістав пістолет і кілька разів вистрелив у своїх кривдників. Двох осіб екстрено доправили в лікарню із пораненнями, але одну врятувати не вдалося. Жертвою кілера став Бісмарк Вінісіус – футболіст, місцева знаменитість і майже світовий рекордсмен.

"Він був хорошим хлопчиком, дуже дорогим для нас", – сказав журналістам Аїлтон Лукас ду Насіменту, притлумлений горем батько. Родина дізналася про стрілянину близько 1:30 ночі, брат Вінісіуса одразу поїхав у клініку, але повернувся з трагічною звісткою.

В усіх, мабуть, зараз крутиться на думці одне запитання: чому його звали Бісмарком? У Бразилії, виявляється, це не таке вже й рідкісне ім’я. Воно однозначно є відсилкою до залізного канцлера Німеччини XIX століття Отто фон Бісмарка. Завезли цю моду в Південну Америку німецькі мігранти, які свого часу втікали якомога далі від двох світових воєн.

Бісмарк Вінісіус народився у районі Пассу-да-Патрія і, звісно ж, перші кроки одразу робив із м’ячем. Відомо, що проходив перегляд у футбольному центрі легендарного Зіко, а в 11 років вирушив за 500 кілометрів від дому – у Форталезу. На півночі з нього виховали добротного центрхава, який міг зіграти і під форвардом, і на позиції вінгера. Із "Тріколором" юнак тричі поспіль ставав чемпіоном штату Сеара, хоча й часто їздив по орендах.

Одне з таких відряджень – у Гуарані Собрал – закінчилося для Бісмарка трофеєм національного значення. Хавбек допоміг новому клубу стати чемпіоном Серії D і підвищитись у класі. Ще одне непересічне досягнення чекало Вінісіуса у Кампіненсе. Тут він грав у футболці з почесною "десяткою" на спині, а його команда перемогла у Кубку Нордесте-2013 (турнір між клубами північного сходу Бразилії).

Кажуть, саме тоді увагу на здібного хавбека звернули кілька солідних клубів, серед яких Палмейрас, Інтернасьйонал і Крісіума. Але Бісмарк обрав найбільш авантюрний варіант – Есперанс, найтитулованіший клуб Тунісу. Достеменно невідомо, що пішло не так, проте вже невдовзі гравець з’явився у складі Парани – тієї самої, яка на початку "нульових" приїжджала до Львова на товариський матч із Карпатами. Рівень другого бразильського дивізіону не потягнув, тож продовжував їздити орендами в Серіях С і D.

Ось так за 20 років Бісмарк Вінісіус об’їздив 13 штатів (половину країни) і пограв у трьох десятках клубів. Гірка іронія долі в тому, що за дві головні команди рідного Натала – АВС та Амеріку – він так і не вийшов. "Може це й на краще, – казав незадовго до загибелі, – адже мої батьки вболівають за різні клуби, тож хтось із них точно залишився б незадоволений".

Бісмарк Вінісіус / Aldo Carvalho

Офіційним світовим рекордсменом досі вважається знаменитий бомбардир Себастьян Абреу, який виступав у 31 клубі. Хтозна, чи встояло б досягнення уругвайця, якби не шалена куля. Точно відомо, що 36-річний Бісмарк перебував у непоганій формі і не планував завершувати кар’єру. Після успішного відрізку у складі Парнаїби його підписала Олімпія, анонсувавши, що ветеран допоможе команді в чемпіонаті Мараньяно-2027.

Поховали Бісмарка Вінісіуса на кладовищі в рідному Пассу-да-Патрія. Без батька залишились троє дітей – трьох, семи та шістнадцяти років. Убивцю ще шукають.