У зимове трансферне вікно Металіст 1925 уклав угоду з колумбійським хавбеком Ніколасом Аревало – трирічний контракт із можливістю продовження ще на сезон. Ніколас – вихованець колумбійського клубу Мільйонаріос, а перехід до України став для нього першим кроком за межі рідної країни.
Металіст 1925 офіційно підписав латиноамериканського хавбека
Історією, очікуваннями та емоціями хавбека зацікавилася журналістка Футбол 24 Анастасія Прокопчук. Розпитала Ніколаса про те, як він призвичаюється до нового міста й клубу, які має особисті та командні амбіції на сезон і яке життя для нього відкривається поза межами футбольного поля.
– Ніколасе, як ви почуваєтеся після переїзду до України та приєднання до Металіста 1925?
– Почуваюся дуже добре. Це був важливий крок у моїй кар’єрі. Адаптація до України та нового клубу має свої виклики, але я задоволений рішенням і маю велике бажання зростати тут.
– Пригадайте день, коли отримали запрошення від Металіста 1925.
– Пам’ятаю цей момент дуже чітко. Це було особливе відчуття, адже я зрозумів, що маю чудову можливість зробити крок уперед і спробувати себе в новому середовищі.
– Якими були ваші перші враження від харківського клубу та команди?
– Враження були винятково позитивними. Металіст 1925 – серйозний клуб із хорошою структурою та дуже дружнім колективом, який тепло мене прийняв.
– А як вас зустріла роздягальня? Хто найбільше допоміг з адаптацією?
– Роздягальня прийняла мене чудово. Кілька партнерів по команді справді допомогли – і з мовою, і з побутовими моментами. Це дуже полегшило мій перехід.
Ніколас Аревало виходить на матч / Фото ФК Металіст 1925
– Чи є гравці, з якими зараз спілкуєтеся найбільше?
– Так, поступово формуються хороші стосунки. Є кілька хлопців, з якими маю найбільшу взаємодію – це допомагає і в побуті, і на полі.
– Що ще допомагає вам швидко адаптуватися до нового чемпіонату та життя в Україні?
– Щоденна робота, дисципліна й підтримка клубу. А ще – відкритість до нового, бажання швидко інтегруватися та розуміти місцеві особливості.
– Чи було щось, що найбільше здивувало вас після приїзду?
– Дуже вразила організація та пристрасть до футболу. Те, як люди тут живуть цим спортом, справді вражає.
– А що скажете про культуру? Чи є вже улюблена українська страва?
– Українська культура дуже цікава. Я вже познайомився з деякими традиціями, і мушу сказати, що кілька українських страв мене приємно здивували.
– Ви приєдналися до команди, яка проводить перший сезон в УПЛ після паузи. Зараз Металіст 1925 перебуває у верхній частині таблиці. Які ваші очікування від цього сезону?
– Очікування високі. Хочемо стабільно триматися вгорі турнірної таблиці, добре конкурувати та продовжувати прогресувати як команда.
– А які ваші особисті цілі на перший сезон в УПЛ?
– Хочу допомагати команді, мати стабільну ігрову практику, підвищувати свій рівень і приносити результат.
– Чи вважаєте, що в Металісті 1925 можете вийти на новий рівень? Якщо так, то чому?
– Так, без сумнівів. Клуб створює всі умови для розвитку, і вже від мене залежить, як я використаю ці можливості.
– Поділіться, чим займаєтеся у вільний час поза футболом?
– Люблю відпочити, поспілкуватися з друзями, подивитися футбол та трохи дослідити місто.
"Роздягальня прийняла мене чудово" / Фото ФК Металіст 1925
– А чи були у вашій кар’єрі якісь курйозні або кумедні ситуації, які згадуєте з усмішкою?
– Так, одного разу я вийшов на матч без щитків, бо забув їх, і зрештою грав просто з устілками від своїх бутсів. Досі сміюся, коли згадую про це.
– Якщо не футбол, ким би ви могли бути?
– Думаю, усе одно залишився б у спорті – можливо, працював би тренером. Або ж пішов би в бізнес і вивчав управління.
– Маєте якісь позафутбольні таланти?
– Мені дуже подобається музика, відеоігри та вивчення чогось нового, що не стосується футболу.
– Що має статися цього сезону, щоб ви могли сказати, що цей рік був успішним?
– Регулярна практика, гарна форма та, звісно, чемпіонство. Це був би справді чудовий рік.
– І наостанок – поділіться фактом про себе, який може здивувати, але добре характеризує вас.
– Я дуже дисциплінований, але водночас люблю підтримувати позитивну атмосферу в колективі. Думаю, це найбільше мене визначає.