Потужна доза ностальгії від "Футбол 24".
1. Бірмінгем, стадіон Вілла Парк. Захисник збірної ФРН Вольфганг Вебер роздає автографи в рамках Кубка світу-1966.
2. Юний Пеле розпочинає у Сантосі і ще не здогадується, що заб'є за цей клуб 1091 гол.
3. Збірна Франції вирушає у далеке плавання до Уругваю на перший в історії Мундіаль. Тоді, у 1930-му, французи не зуміли вийти з групи: перемогли Мексику (4:1), але поступилися Аргентині (0:1) та Чилі (0:1).
4. Уславлені бомбардири – Драган Джаїч і володар "Золотого м'яча-1967" Флоріан Альберт – перед початком матчу Югославія – Угорщина.
5. На ЧС-1954 цей склад збірної Бразилії дійшов до чвертьфіналу, де "селесао" поступилися неймовірним угорцям (2:4).
6. Робочі будні у таборі Тоттенхема, які більше скидаються на вишкіл американської морської піхоти часів війни у В'єтнамі.
7. Екзотичний догляд за газоном стадіону Чамартін – попередника величного Сантьяго Бернабеу.
8. Ян Клаассенс, основний голкіпер збірної Нідерландів 50-60-х років.
9. Стадіон Айброкс у Глазго (1920-ті). Покажіть це фото босам українських клубів!
10. Біл Шенклі подає приклад своїм підопічним на ліверпульській базі Мелвуд. Культовий тренер умів вправлятися із м'ячем – у 30-40-х вдосталь пограв на позиції вінгера за Престон.
11. Ференц Пушкаш. Унікальний голеадор, який виступав на чемпіонатах світу одразу за дві національні збірні – Угорщини та Іспанії.
12. Заруба Міллуолл – Тоттенхем у 1967-му.
13. Два могутні шведи – Леннарт Скоглунд і Нільс Лідхольм. У збірній вони були друзями, а от у своїх клубах – Інтері та Мілані відповідно – запеклими суперниками.
14. Збірна Колумбії зразка 1957 року. Період, коли цю латиноамериканську країну називали футбольним Ельдорадо – там крутилися шалені гроші.
15. Діксі Дін, найкращий бомбардир в історії Евертона, несе здобутий Кубок Англії-1933. У фіналі "іриски" розгромили Ман Сіті (3:0), а один із м'ячів забив наш герой.
16. Вулиці Глазго зустрічають зіркового гостя – Ференца Пушкаша.
17. На Вемблі оновлюють розмітку поля.
18. Баварія-1968. На той момент у доробку мюнхенців був лише один (!) чемпіонський титул, здобутий ще перед Другою світовою війною.
19. Берт Траутманн – німецький голкіпер Ман Сіті 1949-64 років. Він воював у десантурі нацистської Німеччини, потрапив у полон, опинився аж у Британії. Після війни відмовився повертатись додому і став справжньою легендою блакитного Манчестера.
20. Уболівальник збірної Іспанії вносить трохи колориту у традиційно сірий британський фон. Період чемпіонату світу-1966.
21. Джордж Бест – північноірландський Міля – на початку свого глянцевого життя футбольної богеми.
22. Збірна Уругваю-1930. Ці хлопці стали першими в історії чемпіонами світу.
23. Ральф Коутс, хавбек Бернлі 60-х, ніколи не шкодував себе і не цурався брудної роботи. У 70-х він ще вдосталь побігав за Тоттенхем.
24. Жилмар, голкіпер збірної Бразилії, покидає Мундіаль-1966. Його команда зазнала сенсаційної невдачі, не зумівши пробитися у плей-офф, тож Жилмар підліковує нерви, не соромлячись напускати нікотинові хмари на мисливців за автографами.
25. Радість народу – Гаррінча – 2-разовий чемпіон світу, батько як мінімум 11 дітей (припускають, що й усіх 14). Трагічну історію геніального Кривоногого янгола розповімо вже незабаром.
Золоті 70-ті: Жорстока атака на арбітра, матч смерті на цвинтарі і ще 23 фото "старої школи"