Україна – футбольна збірна, яка великою мірою через суддівську помилку не потрапила на Чемпіонат Світу 98-го у Франції.
Лише диво завадило жовто-блакитним пробитись і до фінальної частини наступного великого футбольного свята – Євро-2000 у Бельгії та Нідерландах.
Впродовж кваліфікаційної кампанії українці зуміли двічі зіграти внічию з чинними чемпіонами планети французами. "Гальські Півні" таки завершили той відбір першими у групі. А от для команди Сабо доленосне значення мали два поєдинки проти прямого конкурента у боротьбі за плей-оф – Росії.
Певна авантюра Сабо з трьома форвардами та голи Попова, Скаченка та Реброва, допомогли українцям ще у першому турі переграти географічних сусідів на своєму полі з рахунком 3:2.
Та вирішальним став заключний матч етапу в Москві, у якому росіян влаштовувала виключно перемога. Перемога, яку для триколірних наблизив Карпін. Однак Андрій Шевченко, не без допомоги голкіпера принципових конкурентів Філімонова, врятував для України нічию, а з нею і путівку до плей-оф кваліфікації.
Плей-оф, у якому досі прихильна Фортуна відвернулась спиною. Ведучи у рахунку українці пропустили безглуздий м'яч і програли 1-2 виїзний поєдинок проти Словенії.
У вкритому снігом Києві, жовто-блакитні знову вели перед, однак відігратись словенцям допоміг цього разу рикошет. 1:1 і 3:2 за підсумком двох матчів. Україна знову зупинилась за крок від великого турніру. За крок і не востаннє...
Відбір на Чемпіонат Світу-2002 українці знову завершили на другій позиції своєї групи, головними конкурентами у якій були Білорусь та, як з'ясувалось сильніша, Польща.
Знову довелось грати додатковий двобій. У якому шанси на успіх були тьмяними. Проте вони все ще жевріли після домашньої нічиєї із світовим грандом Німеччиною. Однак найоптимістичніші надії вщухли після поразки 1-4 на виїзді.
Третій цикл поспіль Україна дійшла до плей-оф і все ще змущена була чекати. Чекати свого часу...