Сергій Костенюк розбирає бліді нулі на Сан-Сіро.
У центральному матчі 23 туру Серії А Мілан на Сан-Сіро приймав Ювентус. Класичне протистояння грандів Кальчо традиційно приваблювало своєю ефектною афішею. Але вкотре доводиться констатувати, що нинішній рівень команд суттєво не відповідає давно встановленим високим стандартам.
Навіть враховуючи не найкращі часи в історії обох клубів, команди відверто розчарували. Мілан був трохи кращим, але, на мій погляд, за великим рахунком, обидва опоненти не заслуговували на перемогу. Більш того, з таким рівнем особливо нічого робити у Лізі чемпіонів. Не дивно, що Мілан вже припинив свою єврокампанію. Що стосується Ювентуса, то навряд чи виступ команди Аллегрі у плей-офф ЛЧ запам'ятається чимось хорошим. За грою Юве не виглядає фаворитом навіть у протистоянні з Вільяреалом у 1/8 фіналу.
І Мілан, і Ювентус грали за базовими схемами 4-2-3-1, які у позиційній обороні трансформувалися в структуру 4-4-2. Умовні "десятки" Діас та Дибала з форвардом складали першу лінію оборони, а флангові півзахисники сідали в одну лінію з центральними хавбеками.
Мілан – Ювентус – 0:0
Мілан: Меньян – Калабрія (Флоренці, 76), Калулу, Романьйолі, Ернандес – Круніч, Тоналі – Мессіас (Салемакерс, 61), Діас (Беннасер, 61), Леау (Ребіч, 76) – Ібрагімовіч (Жиру, 28).
Ювентус: Щенсни – Алекс Сандро, К'єлліні, Ругані, Де Шільйо – Маккенні, Локателлі (Артур, 65), Бентанкур (Рабйо, 90), Куадрадо (Бернардескі, 65) – Мората (Кін, 74), Дибала (Кулусевскі, 90).
Попередження: Леау, Мессіас – Локателлі, Кін.
Хоча Мілан навіть у деструктивній фазі гри у високому і середньому блоці тримав формацію 4-2-3-1 і, лише сідаючи у низький блок, переходив на 4-4-2. Це було зумовлене особливостями проактивних методів оборони, а саме структурою високого пресингу, до якого ми ще повернемося.
Обидва головні тренери мали певні кадрові проблеми. Кількісно вони були невеликими, але за своєю значущістю – досить суттєві. Аллегрі не міг розраховувати на Бунуччі та К'єзу, а у Піолі головними втратами були К'яер і Кессьє, який грає на Кубку Африки.
xG – 0,71:0,35
Удари (у площину) – 14(4):8(0)
Удари з меж штрафного – 5:5
Удари після стандартів – 5:0
Удари головою – 2:3
Володіння – 47%:53%
Точність передач – 82%:85%
Ключові передачі – 9:6
Довгі передачі – 50:56
Кроси – 21:9
Короткі передачі – 443:501
Передачі у першу третину – 88:129
Передачі у другу третину – 209:263
Передачі у фінальну третину – 196:165
Передач поспіль – 4:5
PPDA – 9,28:8
Відбори – 21:16
Перехоплення – 8:12
Дриблінг (вдалий) – 25(15):19(8)
Єдиноборства – 63:53
Боротьба у повітрі – 8:15
Кутові – 4:1
Офсайди – 2:3
Виноси – 12:22
Фоли – 16:19
xPTS – 1,65:0,91
Основні статистичні дані кажуть про більш ефективну гру господарів поля в атаці. Мілан більше бив по воротах. Ювентус узагалі жодного разу не влучив у площину воріт. Це показові дані. Цифри, які відображають очікувані голи та очки, малюють досить об'єктивну картину гри. Гості непогано руйнували, але були занадто передбачуваними у своїх атакувальних діях.
Перед матчем Аллегрі казав, що про боротьбу за Скудетто не може бути й мови, поки команда жодного разу за сезон не перемогла суперника з першої четвірки. Головним завданням Юве наразі є боротьба за зону Ліги чемпіонів. Але те, наскільки беззубо Ювентус діяв у такому важливому для себе матчі, піддає сумніву подальші перспективи команди.
Зверніть увагу на мапу усереднених позицій гравців. Ювентус діяв значно компактніше в обороні. Мілан більше застосовував пресинг.
У володінні м'ячем була приблизна рівність. Трохи кращий показник, завдяки другому тайму, мав Ювентус, але перевага була незначною. Обидві команди активно діяли у деструктивній фазі гри, інколи навіть занадто. Це був матч не яскравих моментів, а фолів. Дуже брудна гра почалася з перших хвилин. Як на мене, чотири жовті картки – це замало для того бруду, який панував на полі Сан-Сіро.
Обидві команди чудово руйнували. Показники інтенсивності пресингу досить солідні (PPDA). Але при цьому обидві були неспроможні у заданому ритмі організувати стабільну атакувальну гру.
Графік ефективності дій команд протягом матчу:
Звісно, обидві сторони мали цікаві передматчеві плани. У Мілана привертало увагу зміщення Ібрагімовіча у глибину. Златан постійно шукав м'яч у центрі поля, звільняючи свою зону попереду для підключень атакувальних півзахисників. Можливо, було б ефективніше побудувати дещо простішу гру з Ібрагімовічем на вістрі атаки та більшою кількістю кросів, тому що задум Піолі особливо не спрацював.
Господарі поля більше атакували своїм лівим флангом, де високо підіймався Ернандес. Калабрія часто залишався ближче до центральних захисників. Також Мілан активно намагався атакувати через центральну зону: 31% – це досить великий показник для цього вертикального коридору.
Ювентус був менш активним у центрі. Команда Аллегрі більше грала через обидва фланги і намагалася своєчасно перевантажувати потенційну зону завершення. Перевантажувати вдавалося, своєчасно – не завжди.
Щодо показників активності дій у горизонтальних зонах, то ми бачимо, що, незважаючи на невелику перевагу гостей у володіння м'ячем, на третині поля Ювентуса м'яч перебував більше, ніж у першій зоні Мілана.
Мілан майже вдвічі перебив Ювентус, хоча більша кількість ударів "россонері" відбувалася з-за меж штрафного. До речі, Ібрагімовіч зі своїми зміщеннями у глибину за 28 хвилин, поки не був замінений, не завдав жодного удару. Жиру, який його замінив, виконував функції класичної дев'ятки і встиг завдати три постріли. Чемпіон світу неодноразово вигравав повітря у штрафному, але одного разу не зумів пробити воротаря, а двічі замість удару з вигідної позиції намагався скидати м'яч на партнерів, які вчасно не реагували. Також у складі Мілана по три удари на свій рахунок записали Леау та Ернандес.
У Ювентуса більше одного удару по воротах завдав лише Дибала, який виконував великий обсяг роботи по усьому полю, але не завжди був ефективним.
Подивіться, де фолили команди. У Мілана жодного порушення на своїй третині поля. У Юве, навпаки, більше половини фолів у своїй першій зоні.
До речі, Ібрагімовіч вже не вперше у великому матчі, зокрема в очному протистоянні з Ювентусом, отримує ушкодження та завчасно завершує гру. Це не дуже хороша тенденція для тренерського штабу, яка постійно руйнує основний план на гру.
Щодо тактики, то доброї оцінки заслуговує структура та виконання високого пресингу у виконанні господарів.
Ювентус намагався розігрувати м'яч від воріт, але суперники максимально ускладнювали їм взаємодії у фазі побудови позиційних атак. Зберігаючи структуру 4-2-3-1, Мілан провокував Ювентус вести м'яч через фланги, а потім активувалася флангова пастка. Златан, згодом Жиру, йшли на крайнього центрбека, перекриваючи вектор на другого центрального захисника. Вінгер атакував фулбека, а Діас і дальній вінгер закривали суперників у центрі поля.
Наприкінці погляньте на показники очікуваних очок (xPTS) у Мілана і у його конкурентів. Вони суттєво контрастують з реальним доробком. Думаю, якщо команда не додасть у якості гри, то може мати серйозні проблеми не тільки у боротьбі за чемпіонство, а й за місце у заповітній четвірці. Пауза у сезоні зараз потрібна і Мілану, і Ювентусу.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"
Нудна вистава в Мілані, потрійне лихо Бензема, рекорд Гвардіоли та Баварія в WM – огляд вікенду