Головний тренер маріупольського "Іллічівця" Валерій Яремченко відповів на запитання журналістів.
- Почав "Іллічівець" під Вашим керівництвом здорово, розгромивши на виїзді запорізький "Металург", проте потім впродовж семи матчів команда не могла виграти. У чому причина такого спаду?
- Ми продуктивно провели збори, зігравши дуже добре з досить сильними європейськими командами. Переможна серія на зборах, плюс успішний старт у чемпіонаті зіграли з нами злий жарт. Ряд футболістів, перш за все, "старші" гравці, трохи розслабилися. А молодь потребувала "ватажків"...
Ми провели невдало кілька матчів, внаслідок чого команда потрапила у важку психологічну ситуацію. Я можу сказати з упевненістю, що вся команда сильно переживала! Жоден футболіст не був байдужим!
Ми провели непогані, за якістю гри, відрізки в Києві (з "Арсеналом"), Львові, але вантаж попередніх матчів не давав футболістам забути про турнірній таблиці і зіграти як слід всі 90 хвилин. На перший план вийшла вже не майстерність, а психологія.
Я вдячний Ярошенкові і Пуканичу, які у вирішальний момент змогли повести команду за собою. Для того, щоб уникнути інфарктної кінцівки, нам не вистачило буквально трьох очок. Якби ми обіграли "Зорю", я впевнений, уникнули б усіх цих нервувань.
- Можна сказати, що "Іллічівець" у минулому сезоні грав за "бразильською системою": ви нам заб'єте скільки зможете, ми скільки захочемо...
- Ні, я з Вами не згоден. Краще б ми забили "Оболоні" і ще один м'яч "Арсеналу", ніж п'ять раз засмутили "Таврію".
- Перед останнім вирішальним туром Ви зберігали впевненість, заявляючи що шанси ще не втрачені.
- Найбільше в кінцевий успіх вірив Володимир Семенович Бойко. Він постійно цікавився справами команди і щиро переживав за нас! На відміну від тієї публіки, яка замість того, щоб підтримати команду у важку хвилину, з іронією скандувала "Золота молодь". Заздалегідь ховати дитину, яка народжується в муках - це неправильно!
- Тим не менше після першого тайму на таблі світився рахунок 0:2. Що Ви сказали своїм підопічним у перерві? Команду було не впізнати...
- Клятва Гіппократа, яку дають лікарі, говорить: "Не нашкодь". Цього ж принципу повинні дотримуватися й тренери. Я міг би в першому пропущеному м'ячі звинуватити воротаря, а в другому захисника. Не можна шукати крайніх, програє і виграє команда! Якщо б у перерві я так вчинив, ми б не переломили хід гри. По-друге, тренер ніколи не повинен сумніватися в кінцевому успіху. Якщо тренер хоч на йоту не впевнений у своїй команді, йому пора на пенсію.
- Давайте закриємо тему минулої першості і подивимося на наступний сезон. Команда в п'ятницю вийшла з відпустки. Який стан футболістів на даний момент, адже напевно медогляд був вже проведений?
- Повне медичне обстеження команда пройде лише у вівторок. Тим не менш, зміни в психології видно неозброєним поглядом. Хлопці зітхнули на повні груди, і ми з оптимізмом дивимося у майбутнє. Основне наше завдання - налагодити гру в обороні. Колективні дії в захисті - ось наш "ресурс", який здатний вивести команду на інший рівень. Адже гравців атакуючого плану хорошого рівня у нас вистачає, і проблема "забити" гостро перед нами не стоїть.
- Володимир Бойко, говорячи про завдання команди на сезон, сказав про місце в Лізі Європи. Це під силу "Іллічівцю"?
- Ліга Європи - це аж ніяк не захмарна мета. "Таврія" боролася за місце в Лізі Європи? А "Арсенал", з яким ми на рівних грали? Або "Оболонь"? У Львові, граючи проти учасника євротурніру, ми виглядали гідно. Все в наших руках. Налагодивши гру в обороні, ми здатні боротися за 4-6 місця. Потенціал для цього у нас є. І Володимир Семенович це добре розуміє. У минулому чемпіонаті за 6 місце боролися 12 команд. Ліга Європи цілком реальна.
Можу сказати, що Володимир Бойко дуже сильно вболіває за команду. В душі він спортсмен і переживає не тільки за результат, але і за якість футболу. За грою "Іллічівця" Володимир Семенович спостерігає як уболівальник! Це дуже важко - бути одночасно і президентом, і вболівальником. Дуже велика відповідальність! Ти переживаєш і за глядача, і за футболіста. Це непросто.
І його бажання бачити у своєму рідному місті команду хорошого рівня обгрунтоване. Я впевнений, що справжніх вболівальників у Маріуполі багато, і наше завдання - своєю грою повернути їх на стадіон!
- У міжсезоння "Іллічівець" втратив головного голеадора, Олексія Антонова.
- А гравцем якої команди є зараз Антонов? Ви знаєте? Я - ні. "Дніпра"? Він підписав контракт, але ще не зіграв за цю команду. Я ніколи у своїй тренерській кар'єрі не працював з футболістом, який не хоче грати у твоїй команді. Я побажаю Олексію успіхів у майбутньому, але по відношенню до "Іллічівцю" він вчинив недобре.
Взимку він попросив "пряника". Хорошого, між іншим. Президент клубу після розмови зі мною пішов йому назустріч. Антонов влітку пішов. Я впевнений, хто обдурив раз, обдурить і наступного разу.
До речі, з "Дніпром" Антонов підписав контракт за три тури до закінчення першості, зігравши при цьому всього дві гри навесні. Так справжні спортсмени не поступають. Знаєте, хто першим тікає з потопаючого корабля? Саме так він і зробив. Тим не менше ми бажаємо йому удачі.
- Була інформація, що Шуст, Чайковський, Картушов і Будковський вирушать на збір у складі донецького "Шахтаря"?
- Так, спочатку Мірча Луческу планував їх подивитися, але потім відмовився від цієї ідеї. Хочу відзначити, що всі орендовані гравці підписали контракти з "Іллічівцем". Вони - гравці "Іллічівця"! Я знаю, що в місті є люди, які ділять команду на "наших" і "не наших" футболістів. Це неправильно! У січні на базі до мене підійшли фанати і сказали, що гравці, яких я запросив, не "їхні" футболісти.
А Антонов, цікаво, "наш" футболіст чи ні? Вони вважали, що так, а він взяв і в складний момент підписав контракт з іншим клубом. Наш футболіст - це той гравець, який відданий команді і "вмирає" за неї на полі, а не біжить з корабля.
- А Артем Путівцев залишається в команді?
- Питання відкрите. Ми ведемо переговори з харківським "Металістом" про його трансфер. Можу з упевненістю сказати, що незважаючи на те, що Артем родом з Харкова, він патріот Маріуполя та "Іллічівця"!
- Повертаючись до втрат, варто відзначити і трансфер Івана Кривошеєнка.
- Іван Кривошеєнко - це твердий гравець української вищої ліги. Але чи досягав він успіхів? Щось у "списку нагороджених" я його не бачив. Я знаю, що він три рази йшов з "Іллічівця" і через деякий час повертався. Він вважає, що його рівень гри вище рівня команди. Щиро бажаю йому успіхів у "Ворсклі".
- Де команда проведе міжсезоння?
- У Хорватії. У Маріуполі створені прекрасні умови для підготовки: поля, харчування... Але гарних спаринг-партнерів просто немає. Я радий, що Володимир Бойко пішов у цьому питанні нам назустріч. Ми постараємося підготуватися так, щоб ні президентові, ні уболівальникам не довелося червоніти за команду! Маріуполь заслуговує хорошого футболу!