Багато чого в Серії А було вирішено ще до заключного туру, то ж відкритим залишилося лише питання, чи зможе "Лаціо" обійти "Удінезе" у боротьбі за місце в Лізі чемпіонів.
Зробити це, однак, “орлам” не вдалося, адже “Удінезе” було достатню і нічиєї, якою, зрештою, матч і завершився. І хоча глядачі на стадіоні “Фріулі” голів так і не побачили, вони залишилися задоволеними. А сама гра, попри відсутність голів, стала матчем туру.
“Удінезе” - “Мілан”
Ще до початку матчу вболівальники “Удінезе” мріяли про фінальний свисток, адже востаннє, як, зрештою, і вперше, “зебри” грали у Лізі чемпіонів в сезоні 2005/06. Тоді вони посіли третє місце в групі, тож продовжили боротьбу у Кубку УЄФА.
Перед такою відповідальною грою футболісти “Удінезе” навіть не те, що помітно хвилювалися, а відверто нервували. “Мілан”, натомість, грав розкуто. У першому таймі моментів вистачало біля воріт обидвох команд. Та коли можливість відзначитися з'являлася в господарів, то давалася взнаки їхня знервованість, а “россо-неррі” навпаки, грали розслаблено. Саме ці фактори, напевне, й не дозволили командам реалізувати гольових нагод.
Гравці “Удінезе” не просто боялися втратити місце у ЛЧ, вони ще й намагалися не засмутити глядачів на стадіоні, які прийшли підтримати свою команду з атрибутами Ліги чемпіонів.
Кульмінаційний момент матчу відбувся на 74-ій хвилині, коли Алексіс Санчес заробив пенальті. Тільки от з позначки переграти Амелію, якому Алегрі вирішив дати пограти наприкінці сезону, Ді Натале не зумів.
Після цього гра заспокоїлася і “Мілан” відверто не хотів позбавити “чорно-білих” місця у ЛЧ. Можливо, на гостей вплинули все ті ж глядачі на стадіоні, а, можливо, підопічні Алегрі згадали, як два тури тому “Рома” вдома люб’язно дозволила їм зіграти внічию, яка дозволила “россо-неррі” стати чемпіонами Італії.
Не перемігши “Удінезе”, “Мілан”, тим самим, віддячив “Ромі” і не пропустивши у ЛЧ їхніх непримиренних суперників - “Лаціо”.
Імператор
Тотті ж на “Олімпіко” розбирався із “Сампдорією”. Генуезці вирішили перед вильотом з еліти здивувати, і відкрили рахунок у матчі. Проте пізніше за справу взявся Тотті. Спочатку він зрівняв рахунок, а пізніше ще й віддав дві гольові передачі.
Таким чином, чемпіонат Імператор завершив на сьомому місці у суперечці бомбардирів і став дев’ятим асистентом сезону.
Недаремно ж Тотті після матчу нагородили за 206-й гол у Серії А, завдяки якому він обійшов Роберто Баджо і став п’ятим бомбардиром в історії цього турніру.
Та навіть така результативна гра не дозволила Тотті стати гравцем туру. А все тому, що йому завадив інший Франческо - Грандольфо.
Герой
Запитаєтеся хто такий? 19-річний нападник “Барі”, який вийшов вперше на поле в Серії А. Дебют вдався на славу.
Грандольфо відзначився хет-триком у першому ж матчі. Звичайно, робити висновки з одного поєдинку не варто (тим паче, що оборона “Болоньї” у тому матчі грала, як... Тобто майже не грала).
Про те, що ми, можливо, побачили народження нової футбольної зірки, (хочеться вірити, що це саме так), свідчить той факт, що після забитого голу Грандольфо підбіг подякувати нечисленному десанту вболівальників “Барі”, які приїхали в Болонью навіть попри те, що “Барі” ще декілька турів тому забронював за собою місце у серії В.
Та навряд чи патріотизм гравця збережеться, якщо на нього звернуть свою увагу скаути європейських грандів. Хоча, аби здобути таку увагу, одного вдало проведеного матчу у недостатньо. Нехай, навіть, і дебютного.
А от жодному із голів Франческів (як Тотті, так і Грандольфо), не вдалося стати найкрасивішим у турі.
Голи
Футбольні шедеври на свій рахунок у 38 турі записали Коппола (“Лечче”), Варгас (“Фіорентина”), Нагатомо (“Інтер”) та Флоро Флорес (“Дженоа”)