Головний тренер Аталанти Джан П'єро Гасперіні розповів, що в день матчу-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів з Валенсією був хворим коронавірусом.
"Я почувався погано за день до гри у Валенсії, а в день матчу мені стало ще гірше. Якщо ви подивіться на фотографії, то я не дуже добре виглядав на лавці. Це було 10 березня. У наступні дві ночі я дуже погано спав. Лихоманки не було, але відчувалося, що температура була високою.
Кожні дві хвилини повз проносилася карета швидкої допомоги, тому що поруч із тренувальною базою є лікарня. Це було схоже на зону бойових дій. Ночами я думав: "А що буде зі мною, якщо я потраплю в цю лікарню? Я не можу зараз померти, мені ще так багато потрібно зробити..." Це був своєрідний жарт із самим собою, щоб підняти настрій, але з іншого боку, я справді думав про це. Потім, в суботу 14 березня, у мене було найважче тренування за багато років: годину на біговій доріжці плюс 10-кілометрова пробіжка. Я вже почувався добре, повним сил.
Наступного дня команді прислали їжу від шеф-кухаря Мішлен, вболівальника Аталанти. Я спробував і сказав, що це вода. Страви були на смак, як хліб. Я повністю втратив смакові відчуття. Я пробув на тренувальній базі три тижні. Повернувшись додому в Турин, я завжди дотримувався соціальної дистанції з дружиною і дітьми. Оскільки у мене не було лихоманки, я не робив аналіз мазка, але 10 днів тому аналізи крові підтвердили, що у мене був COVID-19. У мене є антитіла, але це не означає, що у мене тепер є імунітет.
Маліновський опинився в епіцентрі жаху – коронавірус повністю паралізував Бергамо
У Бергамо панує глибока, сповнена гідності печаль. Ви відчуваєте це всюди: на вулиці, в очах людей, в закритих віконницями барах і ресторанах, в мовчанні співробітника клубу, який втратив батька. Знадобляться роки, щоб по-справжньому зрозуміти, що сталося, тому що це був епіцентр трагедії. Кожен раз, коли я думаю про це, це здається таким абсурдним: пік спортивної радості співпав з безоднею відчаю для Бергамо", – цитує Гасперіні Football Italia.