Інтерв'ю головного тренера львівських Карпат – беззаперечного лідера Другої ліги у групі А. Розгромивши черкаський Дніпро, "зелено-білі" побили рекорд турніру – 11 перемог поспіль.
"Вони погодилися тільки заради мене"
– Мені сказали, що ви – фанат німецького футболу. Чому німецького? Які німецькі клуби вам подобаються?
– Мені завжди подобалася Баварія. Особливо, коли її тренував Гвардіола, я всі матчі дивився.
– У Німеччині багато людей Баварію не люблять, кажучи, що Баварія систематично перекуповує найсильніших гравців у конкурентів.
– Практика великих клубів – викуповувати найкращих гравців. В Україні Шахтар, Динамо роблять так само. Ми сьогодні підписали 17-річного гравця, ледве вмовили. Його хотіли Шахтар і Динамо, у нього хороша перспектива.
– З досвідом, отриманим у Волині, чи знаєте тепер, як перемагати у Першій лізі?
– На жаль, ще не зовсім. Двічі ми грали у фіналі Першої ліги і програли. Утретє маємо виграти – Бог любить трійцю.
– Чим Перша ліга відрізняється від Другої?
– У Першій лізі є більше конкурентноздатних команд, які можуть дати серйозний бій і хочуть вийти в Прем’єр-лігу, а у Другій лізі все-таки слабші колективи. Там 3-4 клуби, які відповідають Першій лізі, тож найголовніші матчі грають поміж собою, між конкурентами. Перша ліга таки цікавіша.
– Тепер у вас є команда якісних і досвідчених гравців, які проводять успішний сезон у Другій лізі. Але чимало з них – старші 30 років. Як ви собі уявляєте Карпати найближчими роками?
– Спочатку треба вийти у Першу лігу. Ротація буде однозначно, але оті "старші" футболісти ще упродовж 3-4 років зможуть давати фору молодим. Тому від досвідчених ми відмовлятися не будемо, братимемо більш якісних виконавців середнього і молодого віку. Я будуватиму тут команду за тим же принципом, за яким будував у Луцьку: 30% ветеранів, 30% молодих і 40% середнього віку, бо вся команда будується на гравцях середнього віку.
– Зараз у Карпатах 23 гравці, четверо з яких – воротарі. Тут зіграла роль ваша любов до цієї позиції?
– У нас були три голкіпери: двоє досвідчених і Сасс (2002 року народження). Перед самим початком сезону один із досвідчених кіперів отримав травму і ми думали, що вона виявиться суттєвою та тривалою. На щастя, побоювання не підтвердились, але ми не могли ризикувати, тож взяли ще й Вульчина.
– Склад не дуже великий. Чи плануєте дещо збільшити команду під час зимової паузи?
– Друга ліга – це Друга ліга. Якісних гравців дуже складно брати сюди, тому що вони хочуть грати в Прем’єр-лізі, Першій лізі, а в Другу йдуть в останній момент. Якщо ви читали останні інтерв’ю деяких наших досвідчених футболістів, то вони сказали, що погодилися тільки заради мене. У нас є давні стосунки і є довіра один до одного – тому й прийшли. Звичайно, такі футболісти, як Кожанов, Сімінін, Болденков, Приймак, Ткачук – вони могли б грати на вищому рівні, але повірили в мої ідеї і повірили Карпатам. Є багато таких, які пройшли Карпати, для них Карпати – це не порожній звук.
Однак уявіть собі, якби у нас було 22 футболісти рівня Кожанова, Сімініна, а на полі можуть грати лише 11. Якби люди з такими іменами, з такими футбольними якостями сиділи в запасі, ми б порушили баланс між гравцями. Не завжди добре мати багато [якісних] футболістів, головне, щоб якісні футболісти могли якомога довше грати. Ми стараємося організувати тренувальний і відновлювальний процес таким чином, щоб вони отримували менше травм і рухалися в правильному напрямку.
"Якщо міняємо у першому таймі – це виховна робота"
– Минулого сезону львівські Карпати покинули багато талантів. Звичайно, від того плаче серце кожного фаната. Чи плануєте ви повернути декого з них додому, коли будуватимете майбутню команду?
– Найкращі молоді футболісти академії пішли до Руху, на жаль для нас. Їх я хотів би повернути, але це майже нереально, тому що всі вони мають контракти і Рух хоче за них величезні кошти. Там є багато класних гравців, з якими я працював у U-19, в дублі. Мені дуже боляче, коли люди йдуть з Карпат. У Львові це одна команда, яка заслуговує особливого ставлення вболівальницької армії. Коли під час опитувань людям на вулиці ставили запитання: “Для вас у Львові асоціація з футболом – це що?”, то 90% відповідали: “Карпати”.
– Які ваші думки щодо легіонерів? Чи можете уявити у своїй команді гравців із Бразилії або Нігерії? Чи планує клуб узагалі запрошувати іноземців до складу?
– Якщо є якісний гравець, то для мене ніяких проблем немає. Знаю про певне невдоволення з боку наших фанатів. Але все-таки вважаю, що інша культура, інші футболісти вносять якийсь колорит у команду. Однак це повинні бути не просто іншого кольору гравці, а саме футболісти, які допомагатимуть колективу. Наприклад, у нас був Самсон Годвін, улюбленець львівської публіки, його дуже сильно любили. Так само Батіста, бразилець, який полюбився місцевому глядачу, він забивав багато голів. Тож це мають бути футболісти ось такої якості. А привозити бразильців тільки тому, що вони бразильці – не вихід. Якщо мені знайдуть якісного легіонера, який доведе, що може грати на відповідному рівні, то я, звичайно, не буду проти.
– Амбросій Чачуа не відзначається високим зростом і сильною грою на другому поверсі. Він, звичайно, може допомагати команді всюди на полі, але чи репрезентує вашу візію атакувальної гри? Чи хотілося б вам ще підписати якісного, більш класичного центрального форварда?
– Чачуа не грає і ні разу не грав центрального нападника за весь той період часу. У нас є два форварди – Євген Буднік і Максим Гуменюк. Наша схема трансформується, тож в окремих зонах мають з’являтися інші гравці. Пам’ятаєте, в Баварії при Гвардіолі це називалося “несправжня дев’ятка” – десь такого типу в нас Кожанов і Чачуа, які вбігають в атакувальну зону і виглядають, як центральні форварди.
– Ми б сказали, що це “дуже атакувальна десятка”.
– Так.
– У вас є альтернативна система із більш класичним високим центральним форвардом? Чіпак – дуже високий, але на полі його я ще не бачив.
– Йому ще рано, тільки 18 виповнилося, він поки що програє в конкуренції двом іншим нападникам. Все-таки я люблю більш швидкий футбол, швидших атакувальних гравців. Він молодий хороший хлопець, думаю, що при правильному підході до роботи мав би вирости у чудового гравця. Свій шанс ще однозначно отримає.
– Я був дуже вражений, наскільки злагоджено у вас працює система з трьома центральними захисниками. Інші тренери в Карпатах це вже пробували, але всі провалилися. Чому це так добре функціонує саме у вас?
– Ми працюємо над тим питанням і в нас є певні функції наших латералів, які не використовує ніхто. Щось віддалено схоже є у Челсі, самі три захисники не можуть покрити ту всю лінію оборони, тому що у нас переважно грають або в 3 захисники або в 5. А у Карпатах виходить трохи по-іншому, я спробував у Луцьку, зараз дещо вдосконалив, і ми на сьогоднішній день дуже сильно працюємо в тій системі. Не розкриватиму деталей, бо це мої власні напрацювання.
Можу сказати один момент: якщо ми пресингуємо, то в нашій обороні все одно є 4 захисники. Просто якщо лівий латераль піднімається дуже високо і грає в атаці, у пресингу, тоді наш правий латераль сідає в четвірку. Потрібно мати дуже сильну функціональну готовність обох латералів – на них будується дуже велика робота як в атаці, так і в обороні. Якщо недопрацьовують, їх потрібно міняти. Напевно ви помітили, що я часто вдаюся до заміни латералів, коли вони недопрацьовують певні моменти. Роблю це суто з виховною метою. В останній грі я поміняв Галенкова, бо він недопрацьовував. Якщо ми міняємо у першому таймі – то це і є виховна робота.
– Команда добре розпочала сезон, але потім програла Діназу та ЛНЗ. У мене виникло враження, що в обох матчах після пропущеного голу були проблеми з тим, щоб грати у свій футбол і домінувати над суперником. Як ви проаналізували ці ігри, якими були наслідки?
– У першу чергу, дуже складно побудувати команду за такий короткий період часу. Ми зібралися влітку, у нас був лише місяць, аби скласти все докупи. Ми запропонували команді систему гри, яка дуже важка і водночас дуже ефективна. Якщо стежити за світовим футболом, то коли в Челсі прийшов ваш тренер із ПСЖ (Тухель, – Футбол 24), він запропонував команді таку ж схему в три захисники, яку використовуємо ми. Оцініть, як змінився Челсі – навіть за дуже короткий період вони виграли Лігу чемпіонів. Отже, та система дуже ефективна, з нею складно боротися, адже при ній (за правильного підходу) може бути п'ятеро в обороні і п'ятеро в атаці.
Довелося складно, не всі одразу сприйняли цю схему. У нас виникли певні “шорсткуватості” в плані сприйняття, тому що [футболістам] важко, треба багато бігати, треба більше працювати. Ми якраз потрапили в той момент, коли у нас травмувався Кожанов, тож проводили два матчі без нього. А він є ключовим гравцем у нашій системі, тому десь оті моменти спрацювали проти нас. Але на сьогодні команда це зрозуміла, тому що цифри і перемоги говорять самі за себе. Ми перемогли у 9 матчах поспіль, ще залишилося 2 матчі до побиття рекорду в Другій лізі за серією перемог (розмова відбулася після звитяги над Мункачем у 15-му турі, – Футбол 24). Плюс – у нас найменше пропущених м’ячів, ми на другому місці за забитими.
Ми майже не тренувалися – тільки відновлювалися і грали, грали, грали. Деякі ідеї, деякі моменти, які належало у тренувальному процесі побудувати, показати, випробувати – у нас не було такої можливості. Після того, як від Волині вилетіли з Кубка, у нас з’явилися тижневі цикли. Ось там вже мали час підходити до тих моментів і вони спрацювали – одна, друга, третя, четверта гра. Далі пішло, як по маслу.
Останній матч із Мункачем видався складним, як я й очікував. Адже коли команда програє постійно, її охоплює невпевненість, дуже тяжко витягнути гравців з тієї ями, треба кілька перемог, щоб повірили в себе. Так само і з перемогами працює, тільки у зворотньому напрямку. Ми стали не просто впевненими, а занадто впевненими. І та самовпевненість спрацювала проти нас.
Я ще за день до матчу, коли ми перебували на заїзді у готелі, наголошував: “Вважайте, бо завтра може бути біда. Я бачу, що ви думаєте: "А, ми їх і так обіграємо, там молоді хлопці, а ми вже 8 матчів виграли. Та ми їх легко візьмемо". І вийшло саме так. Слава Богу, що все минулося малою кров’ю – ми таки взяли свої три очки. Сподіваюся, це дасть хороший імпульс команді.
"Усі казатимуть: "А то він сина ставить, сина тягне"
– Які тренери мали особливий вплив на вашу кар’єру? І в яких аспектах тренерської роботи?
– Я працював з багатьма хорошими тренерами і брав потроху від усіх. Дуже сильно поважаю Рассихіна Бориса Андрійовича, царство йому небесне. Так само Іщенко – дуже хороший тренер. Кононов багато дав у кінцевому результаті – нестандартність, у нього були інші підходи, інші моменти, непогано працювалося з ним. Тобто вдалося зібрати по крихтах, потроху від кожного. Але, все одно, повірте: на багажі минулих тренерів ти не виїдеш. Повинен у будь-якому разі вчитися, розвиватися, бо футбол на місці не стоїть. Футбол рухається вперед, підходи до тренувального процесу, до тактики – все змінюється кожного року.
Якщо сидіти і працювати так, як в 90-х, коли я починав, то на сьогоднішній момент ми б нічого не добилися, ми були б там, унизу. Читаю багато літератури, дізнаюся, спілкуюся. Люблю дуже сильно Гвардіолу – як домінує на футбольному полі, як перебудовується, який гнучкий у тактиці – він не є заручником якоїсь однієї тактики. Хосеп прийшов із Баварії в Манчестер Сіті, захотів грати так само, а в Англії це не спрацьовує. Тож знайшов у собі сили перебудувати той футбол, який він любить, зробити іншим. Він ніби схожий, але зовсім інший. Раніше у нього було багато контролю м’яча, натомість в Англії з'явилося чимало вертикального футболу. Ось ці всі моменти дивлюся, читаю, спілкуюся, на семінари їжджу.
– Хто з українських воротарів імпонує вам найбільше?
– Якщо за всю нашу історію, то Олександр Шовковський – №1 однозначно. У Львові – Богдан Стронціцький.
– Як оцінюєте перспективи свого сина Юрія?
– Мені, як батькові, складно оцінювати його перспективи. Він – мій син, я його дуже сильно люблю і я б хотів, щоб він у житті добився великого майбутнього. Я дуже задоволений і вдячний Морозу, що він взяв його до Одеси в Чорноморець. Син у Вищій лізі – то грає, то виходить на заміну, але, вважаю, має досить багато ігрового часу. Для його віку – це дуже сильна практика, величезний крок вперед, якщо порівнювати гру в U-19 з дітьми і гру в дорослому футболі. Сьогодні він відіграв цілий матч проти Шахтаря – це, напевно, дасть йому стільки, скільки б він здобув за цілий сезон у U-19. Я дуже вдячний Динамо, дуже вдячний Морозу за те, що у Юрія є така можливість – бути у Вищій лізі.
– Чи хотіли би ви його мати у своїй команді?
– Як гравця такого рівня, хотів би мати. Але як свого сина, не знаю, чи це було б добре, тому що тут є емоційна складова. Коли син у твоїй команді, то як глядачі, так і футболісти будуть оцінювати з думкою, що я його ставлю через батьківські почуття. Він має бути десь на дві голови сильніший від тих футболістів, які в мене є, щоб ніхто нічого не говорив. Але оскільки Юрій – молодий гравець, то це, звісно, нереально. Я поставлю його і десь, не дай Боже, щось там погано піде, всі казатимуть: “А то він сина ставить, сина тягне”. І йому було б дуже складно, і мені. Тому позиція двояка.
"Вони за півроку знали, що клубу не буде, а гроші з уболівальників збирали"
– Ми, звичайно, всі розраховуємо, що Карпати скоро гратимуть у Першій лізі, а потім і в УПЛ. Як ви оцінюєте шанси повернути відомих екс-гравців "зелено-білих" – Лебеденка, Кравця чи навіть Шведа?
– Однозначно, ми б хотіли. Я з ними працював, вони мене знають, я їх знаю. Але ви самі розумієте: на сьогоднішній день пішов професіональний футбол і у всіх футболістів є контракти. І як воно буде? Звичайно, ми би дуже хотіли зібрати усіх тих перспективних хлопців, які грали в Карпатах, які самі є львів’янами, і створити таку дійсно галицько-карпатську сім’ю. Але не завжди то все просто. Так само зараз із академією та школою є проблеми, тому що наша академія, тобто карпатівська, перейшла до Руху. Багато перспективних хлопців пішли туди і стало дуже складно десь черпати молодь. Є спортінтернат у нас, але однієї школи – трішки замало.
– У старому ПФК Карпати багато працювали з уболівальниками – наприклад, на платформі Patreon, з чатом на сайті. Це було популярним серед багатьох фанатів. У нас на Заході робота з фанатами вже давно стала нормою, але в Україні поки що ні. Чи є у вас плани щодо такої стратегії у новому клубі?
– Мушу сказати, що те, що було в минулих Карпатах з патреоном, я вважаю, що це було нечесно і це було неправильно. Ті люди, які хотіли розвивати клуб, якщо б вони це дійсно хотіли, вони б його розвивали. А так виходить, що вони за півроку знали і почали говорити, що клубу не буде, що буде інший, а гроші з уболівальників збирали. Це було неправильно, на мою думку.
Болотніков назвав три основні джерела фінансування Карпат
Розвиватися за рахунок фанатів – звичайно, це є правильно, але ти мусиш подати чіткий план розвитку, ось як ми даємо на сьогоднішній день чіткий план розвитку. У нас будується база. Ми підписали договори з різними школами, які хочемо розвивати, футбольні інтернати, ДЮСШ 4 “Карпати”, уже на сьогоднішній день перейменована. Ми працюємо ще над одним проектом певної школи, яку хочемо взяти під свою опіку, де будемо черпати молоді таланти, розвивати їх і рухатися вперед.
Ми, скажімо так, подаємо інформацію, що хочемо Другу лігу виграти, піти в Першу, Першу лігу виграти, піти в УПЛ. І ми не просто про це говоримо, ми робимо чіткі моменти. З такими футболістами, які грають у нас сьогодні, напевно, можна повірити, що команда прагне вийти в Першу лігу. А не так, як було минулого року, коли команда грає тими дітьми молодими, перебуває на останньому місці і говорить, що хоче вийти в Першу лігу – це ж, звичайно, абсурд, нереальні речі. Тому, мабуть, треба створити щось таке, що буде заслуговувати мати тих патронів.
Щодо спілкування з фанатами – ви ж бачите, фанати нас підтримують, фанати нам віддали герб. Знаю, що перепідписали на ще довший термін, начебто віддали в оренду – деталі мені невідомі, бо особисто не був на тій зустрічі. Моя основна робота – на футбольному полі з футболістами. Але у мене є інформація, що фанати самі прийшли і перепідписали емблему на ще триваліший період. Тому є повна довіра від фанатів, а з нашого боку – величезна вдячність їм і за герб, і за підтримку. Вони їздять по містах, навіть по тих селах їздять і нас підтримують. Футболістам це дуже і дуже приємно, ну і мені зокрема, бо вони вигукують в кінці матчу “Андрійко Тлумак”.
– Повертаючись до контакту з фанатами – як клуб планує спілкуватися з ними?
– Я уже не раз говорив фанатам, що готовий робити офіційні зустрічі раз на місяць, можливо, через відеозв’язок. Щоб фанати могли спілкуватися з тренером та гравцями, була можливість безпосередньо поставити запитання, чітко відповісти. В інтернеті є багато фейкових коментаторів, про яких нічого невідомо. Пишуть вони що завгодно, аби тільки писати, і критикують, аби критикувати. Я такого не розумію. Критика повинна бути конструктивною – тоді на неї можна відповісти. Ось є Зінченко, який виграв усюди, де можна було, а його все одно критикують. За що його критикувати? Мені незрозуміло. Він не помічений у ніяких скандалах, інтригах. Людина грає десь слабше, десь сильніше, але це наш співвітчизник, ми повинні радіти, коли в нього все добре. Але є люди, які навпаки зловтішаються, коли в нього щось погано. Це неправильно.
Тож завдяки інтернету фанати, які не присутні на зустрічі особисто, можуть долучитися і озвучити свої запитання. Пам’ятаєте, під час карантину в Англії показували обличчя вболівальників на табло стадіону? Ми теж можемо зробити відеозв’язок, щоб людина могла запитати про речі, які непокоять. Футбол не може бути завжди добрим чи завжди поганим, він увесь час змінюється. Є гравці, які переживають особисті проблеми у сім’ї чи деінде – і через це можуть погано зіграти. Ви маєте право поставити йому запитання і дізнатися про причину, чому так сталося.
– Говорячи про фанатів, ми всі чекаємо нового фан-шопу. І, як німець, я дуже сподіваюся, що зможу замовляти звідти до Німеччини. Вже пообіцяли, що над цим працюватимуть. Чи будуть там ваші власні дизайни – наприклад, ігрової форми, курток, сумок тощо?
– Знаю, що готується інтернет-магазин. У нас є досвідчена продавчиня, яка працювала у старих Карпатах. Але нам знадобиться трохи часу, щоб все налагодити. Працюємо перший рік, тож замовили мінімальну кількість форм – не знали, як воно піде. Тепер бачимо, що є зацікавлення, навіть ажіотаж, люди запитують. З літа наступного сезону буде велика кількість форм. Ми зв’язалися з іспанськими партнерами [Joma]. Можливо, буде форма, спеціально пошита під нас.
Мартін Діце, спеціально для KARPATY LVIV NACHRICHTEN та Футбол 24