Чим запам'ятався останній тур в українському чемпіонаті.
Циганик проти Денисова
Найпопулярніші футбольні українські телепередачі "Футбольний вікенд" та "Про футбол" не збираються згортати ту холодну війну, яка між ними відчайдушно ведеться в останні тижні. Навпаки, задля піднесення рейтингу, обидва творці програм лиш загострюють тонкий конфлікт між собою, тим самим збільшуючи глядацький інтерес до свого продукту (чи "псевдопродукту" - це вже хто як забажає). Ні, звісно, відкрита боротьба між ними не ведеться, та й напрями програм трохи різні, темперамент ведучих кардинально різниться. Але їхня заангажованість, не побоїмось сказати цього слова, вже межує з безумством. Пам'ятаєте, як минулого тижня Ігор Циганик обстоював інтереси Коломойського?
А ось пан Денисов зайшов ще далі. Він абсолютно відкрито заявив, що не перестане цькувати "Динамо" і сумніватися в упередженості арбітрів на користь киян, допоки Григорій Суркіс обіймає посаду глави ФФУ. До виборів нового президента федерації ще більш, ніж півроку, а передвиборна агітація, схоже, вже почалась, і розгортається вона куди гостріше, ніж війна політична. Футбольна у нас країна, нічого не скажеш. Єдине, в чому більш-менш схожі Денисов і Циганик - це в пориві змістити Григорія Суркіса. Щоправда, в Олександра Денисова звідкись мотивації побільше.
Бути чи не бути
Вічне гамлетівське питання переслідує українських арбітрів у кожному матчі, адже будь-яке рішення може стати скандальним. Мало того, що в газетах журналісти поганого напишуть, так потім сусіди криво дивитимуться, ще й сторінку в соцмережі противні вболівальники загадять!
Ну, а з якістю наших телетрансляцій, не завжди точно скажеш, правий був арбітр чи ні. Скажімо, важко точно визначити був пенальті у ворота "Волині" чи ні. І якби епізод не вирішив долю трьох залікових пунктів, і не сталося б це в кінцівці зустрічі, то питань би не було. А так, все як завжди, підозри, плітки, розмови...
Ось Колліна каже: є сумніви - пенальті не ставиться. Коли ж доходить до таких епізодів, як з падінням Шевчука в штрафному лучан, італієць виправдовує своїх хлопців. В чому ж фішка? Олександр Денисов без вагань би сказав: "Так він на Суркіса працює". Сказав би, але не в цьому випадку, адже йдеться про "Шахтар"...
Луцький VIP
Не померла ж ще романтика в українському футболі! Ось мрія вашого автора опинитись на цьому балкончику для дуже важливих персон стадіону "Авангард", що у Луцьку, з чашечкою чаю або з келихом пива в руках. Круто їм там! Особливо, якщо "Волинь" колись доб'ється успіху і вийде, наприклад, в Лігу чемпіонів. Уявіть собі, та у власників тих квартир відбою від гостей не буде!
"Як чорт цвьошком"
"Тішиться, як чорт цвьошком", - дуже популярний фразеологізм у Галичині можна прив'язати до першої перемоги "Дніпра" в 2012 році. Хуанде Рамос так рідко радує звитягами свого власника, що Ігор Коломойський святкував тріумф над "Зорею", неначе дніпряни увірвались до зони Кубка чемпіонів, мінімум. Гляди, в наступному сезоні, щоб Ігор Валерійович не радів, якщо Рамос врятує команду ... від вильоту в першу лігу.
З іншого боку, це не так вже й весело. Дніпропетровці насправді лиш деколи демонструють вдалий футбол в цьому чемпіонаті, що навіть такі, колись здавалося б незначні локальні успіхи, викликають сьогодні у керівництва ейфорію.
Тут "кроти" і там - "кроти" ...
Вболівальники "Шахтаря" ніби вже змирились зі своїм прізвиськом, навіть талісманом клубу зробили мирну тваринку, що зветься кротиком. Тож застосовувати цей термін щодо фанатів і гравців команди вже не образливо.
Чому про це заговорили... Та от просто уявляються нам "фейси" гравців київського "Динамо", які прибули у Маріуполь на гру. Ні, ну вони звісно знали, що приїхали до команди-філіалу "Шахтаря", що буде нелегкий футбол і все таке. Проте пікантності додав той факт, що на матч "Динамо" - "Іллічівець" зібрався весь донецький топ. Так, президент азовців Володимир Бойко, який завжди сидить праворуч Рината Ахметова у віпі "Донбас-Арени" праворуч, та ще й в спортивному костюмі "Шахтаря", на рідному стадіоні сидів чомусь зліва він Рината Леонідовича і не був одягнутий у звичну уніформу "гірників".
Приїхав на матч чи не весь склад "гірників" на чолі з Мірчею Луческу, який прибув з метою переглянути найближчий резерв.
Картину довершував шалений вітер, який в першому таймі по-донецькому суворо дув у ворота Шовковського, і ранній час зустрічі, що в контексті переводу стрілок на годину вперед, було для динамівців дуже негативним чинником. Наприклад, Артем Мілевський - людина, яка веде нічний стиль життя. Уявіть всі його відчуття, коли він виходив на поле. Жах, правда?
Втім, потрібного ефекту це не дало. "Іллічівець" дійсно добре "пом'яв боки" в першому таймі лідерам таблиці, але разом з тим і пропустив гол у свої ворота. "Біло-сині" продовжили вражаючу 24-матчеву безпрограшну серію, при цьому у восьме поспіль залишивши "ворота на замку". Без особливої гри та ефектності. Цинічно й по-німецьки впевнено "Динамо" рухається до такого довгоочікуваного чемпіонства. Та попереду - найголовніше. Поїздка в сам Донецьк. Тому матч проти "Іллічівця" можна вважати репетицією.
Темпераментний Львів
Галичани - народ холериків. Тут не люблять довго чекати, рішення приймають зопалу. Як Володимира Шарана призначили коучем, так, вважайте зразу і звільнили, причому з усім тренерським складом.
Як ми писали, матч проти "Олександрії" став для пана Володимира поєдинком життя. Він його не виграв проти колишньої команди (але й не програв!) і очікувано пішов. На обличчя наставника по завершенні матчу було гірко дивитись. Спілкувався з журналістами, ледь стримуючи сльози.
Нема сумнівів, Шаран кваліфікований, хороший тренер, але в його житті настала чорна полоса. Віримо, він себе ще проявить, попри останні негаразди.
А "Карпати" під свій контроль бере добре знайомий Дячук-Ставицький. Його повернув в клуб Димінський ще за каденції Кононова. Ймовірно, передбачливий Петро Петрович вже тоді вираховував, кому доведеться в скрутну хвилини "гасити полум'я". Без "розкачки" на пана Юрія очікує рандеву з безалкогольною "Оболонню". Безалкогольною, але дуже спраглою до очок, як і "Карпати".
Северин Стецюк