У 2017-му "Футбол 24" побував на матчі іспанської Сегунди "Кадіс" – "Райо Вальєкано". Зараз, коли "Субмарина" оформила достроковий вихід у Ла Лігу, доречно пригадати репортаж Володимира Скиби з місця подій.
"Кадіс" – футбольний клуб з однойменного міста на узбережжі Атлантичного океану на півдні Іспанії, яке вважається найстарішим постійно населеним містом Європи (засноване ще у ХІІ ст. до н.е.). Саме тут у 1812 році прийняли першу Конституцію Іспанії. А минулого літа місцева команда у стикових матчах вийшла у Сегунду. І найцікавіше те, що відразу ж стала претендентом на чергове підвищення у класі.
Стадіон
Клуб грає на затишному стадіоні "Рамон де Карранса", реконструйованому у 2011 році та названому на честь одного з найвпливовіших діячів в історії Кадіса і колишнього мера міста.
Саме на ньому у 1958 році вперше в історії футболу відбулась серія пенальті: в фінальному матчі дуже популярного на той час передсезонного турніру Трофео Карранса "Сарагоса" – "Барселона". На розпач кадіської публіки, яка завжди недолюблювала блаугранас, тоді перемогли саме каталонці.
Вболівальники
"Рамон де Карранса" вміщує 25 тисяч вболівальників. При тому, що населення міста складає трохи більше 120 тисяч, на кожен матч приходить в середньому 15 тисяч (кожен 8-й (!) мешканець міста). Саме тому звідусіль навколо клубу відчувається якась особлива сімейна атмосфера.
У "Кадіса" є "українська фішка" – це синьо-жовті клубні кольори. Тому вже за годину до матчу поруч зі стадіоном кольорова гама ставала схожою на домашній матч нашої національної збірної, хоч і за тисячі кілометрів від України. Бари у тих же рідних для нас кольорах були забиті, а на невеличких площах вболівальники розігрівали голосові зв’язки.
На футбол у Кадісі ходять всі, починаючи від сімей з маленькими дітьми, закінчуючи літними людьми. Так, наприклад, на матч йшла ціла юніорська команда з жіночого футболу, весело і голосно сповіщаючи всіх навколо, що "Кадіс" обов'язково переможе.
У Кадісі зовсім нещодавно закінчився карнавал, але, схоже, що це не зупинило прихильників "Райо" вирядитись у цікаві костюми:
Між іншим, погода 12 березня на півдні Іспанії порадувала: ясно і +21 удень. Гра починалась о 18 за місцевим часом, коли сонце поволі заходило, тому умови для футболістів були просто чудові. Як і для вболівальників.
Ціни на квитки на цю гру були у 3 різних цінових категоріях – 15, 20, 25 євро. Атрибутику перед грою можна було придбати або у офіційному клубному магазині, або у палатках, які мало чим відрізняються від українських аналогів. Клубні шарфи можна придбати по 10-12 євро, поло з емблемою клубу – за 25. Фірмову футболку "Кадіса" – за 65.
У матчі з "Райо" господарі зіграли у особливій формі з рожевою окантовкою на честь Міжнародного жіночого дня, який відзначали кілька днів тому. Таку футболку у клубному фан-шопі продавали трохи дорожче – майже за 70 євро.
Щоб потрапити всередину, достатньо показати квиток привітним стюардам та пройти легкий огляд. Серйозного "шмону", як такого, немає. Вже всередині, піднявшись по сходах, треба пройти через турнікети, приклавши штрих-код на квитку. Якщо вам ліньки робити останню дію, просто можна дати квиток стюарду, який люб’язно зробить цю процедуру за вас.
Тут же в підтрибунних приміщеннях можна придбати легкий перекус – насіння або чіпси (1-1,5 євро), пляшечку води (1 євро), солодкі газовані напої або безалкогольне пиво (1,5 євро).
На відміну від українських стадіонів, на стадіоні не було помічено заборони на паління, тому на трибунах можна опинитись поруч з сусідом, який буде час від часу диміти упродовж гри.
Місця ж для преси розташовані на найвищій точці другого ярусу центральної трибуни (єдиною, накритою дахом). Щоб дістатись сюди на ліфті, треба доїхати аж до 9 поверху (який тут вважається 8-м, адже в іспанців є так званий "нульовий поверх" – перший в українському розумінні). Такий вид відкривався згори:
Знімати відео з ложи преси журналістам заборонено (навіть лише трибуни) у зв’язку з ситуацією з правами на трансляцію матчу. Тому ось відео з іншої гри, яке якнайкраще демонструє атмосферу на "Рамон де Карранса":
А так уболівальники можуть зустрічати автобус з командою на в’їзді у місто:
Цього разу аншлагу не було, зате фани підготували перфоманс з написом, який приблизно можна перекласти, як "Я варвар тільки для тебе, тому що Кадіс "зносить дах".
З перших хвилин господарі показали, що вони – фаворити поєдинку, адже "Райо" перебуває у зоні вильоту. Стадіон класно підтримував своїх, пересічні фани на трибунах були доволі активними і галасливими. Захист "Райо" не справлявся з тиском, і в одному моменті центрбек гостей ледь не "привіз" автогол.
"Кадіс" же відчув імпульс трибун – на 36-й хвилині лівий півзахисник Альваро Гарсіа до кінця поборовся за м’яч, технічно прибрав останнього захисника і пробив повз голкіпера. Натовп вибухнув, а "Кадіс" чинив все більший тиск на ворота гостей.
Мені ж доля підкинула нагоду розповісти іспанським медіа "ху із ху" у ситуації із Зозулею. Та не просто іспанським медіа, а саме ресурсу "Unión Rayo", який висвітлює все навколо мадридського клубу, в який так і не перейшов наш співвітчизник. Так вийшло, що журналістка саме цього видання опинилась по сусідству. З іншого ж боку поважний дон Кіко коментував гру для місцевого радіо – типова річ для іспанських ЗМІ, адже навіть на матчі Сегунди ви точно знайдете, щонайменше, 3-5 радіокоментаторів.
Гра проходила під диктовку "синьо-жовтих", які цілком заслужено здобули перемогу, закріпившись на 3-му місці в таблиці. Найнебезпечніші моменти матчу можна переглянути тут:
Останньою деталею у підтрибунному приміщенні стала персональна дитяча група підтримки воротаря "Кадіса" Сіфуентеса, яка не відпускала свого улюбленця хвилин 15.
Він, як і інші гравці, сфотографувались з усіма охочими та з піднесеним настроєм залишили стадіон. Стадіон, на якому все говорить про те, що "Кадіс" – це велика футбольна сім’я, яка впевнено крокує до Прімери.