Україна та Болгарія розійшлися дивовижною нічиєю (1:1) у контрольній грі. Рахунок і огляд матчу – на "Футбол 24".
Остання перевірка перед ключовою битвою з боснійцями. Це шоста зустріч між національними командами, які зустрічалися лише в товариських матчах. "Синьо-жовті" ще ніколи не програвали, а найпопулярнішими рахунками були 1:0 та 1:1, що трапилися по 2 рази. Матч, як і онлайн-трансляція Україна – Болгарія на "Футбол 24", стартував о 19:30. Для команди Петракова це остання дуель перед боєм за 2 місце у своїй групі відбору ЧС-2022. Болгари вже всі шанси на Мундіаль втратили, хоча недавно сенсаційно відібрали очки в Італії.
Україна – Болгарія: онлайн-трансляція матчу
Перші 15 хвилин – шоу Ярмоленка. Андрій просто брав гру на себе, обігравав кількох опонентів і гостро прострілював. Створив 4 поспіль розкішні моменти партнерам, 3 з яких завершувалися вбивчими ударами з кількох метрів. Зінченко тричі марнував нагоди на 10 метрах від воріт. Довбик таки забив після підключення Тимчика, але на кілька сантиметрів випередив події – офсайд. Зубков теж накрутив суперника на лівому фланзі, однак забити і тут не вдалося. Повернення Маліновського і схеми у 4 захисники вийшло дуже обнадійливим.
Україна – Болгарія – відео голів і огляд матчу
Зінченко у стилі партнерів по Ман Сіті, Бернарду Сілви та Гюндогана, стабільно вривається в 15-метрову зону перед воротами. Ось тільки приціл підводить. Дуже швидка заміна в гостей. Уже на 13 хвилині 28-річний дебютант Едіссон Йорданов пошкодив задню поверхню стегна і зійшов з поля. Зубков пробивав здалеку, Ярмоленко з партнером попри величезне бажання на добивання не встигли. Після 25 хвилини Маліновський і Зінченко помінялися позиціями. Сашко почав діяти праворуч, Руслан перейшов на протилежний напів фланг. Почалися обрізки, непорозуміння.
В якісь моменти володіння збірної України почало доходити до 70-80 відсотків. Проблема з останнім пасом обірвали серію гострих епізодів, почали виходити тільки підходи до воріт. Зубков навісив з флангу на фланг, Тимчик знайшов Довбика перед воротами, голкіпер встиг парирувати. А на 35 хвилині ми пропустили курйозний гол з нічого. Воротар Михайлов вибив під штрафний господарів, Матвієнко зрізкою привіз момент, Тимчик не встиг підстрахувати, Кірілов прошив Бущана. Фантастичний нефарт. Зубков накрутив захисника, обігрався з Довбиком, але захисник встиг заблокувати розстрільний удар.
Соболь відіграв кількох суперників, Маліновський і Довбик вивели Зубкова майже у воротарський, Ярмола не встиг замкнути. Так само перед порожніми воротами тепер уже Довбик. Артем не влучає, звинувачуючи Тимчика у надто сильній передачі. Ярмоленку знову не вистачає міліметрів, аби занести подачу з лівого флангу. Це просто нереально. Зінченко після пасу Зубкова пробиває, Довбик зобов'язаний добити з двох метрів, але Ніколай Михайлов викидає руку й тут. Коли ще в України було 18 ударів за перший тайм проти 3 у суперника?! За ударами у площину 6:1. Класна гра і дикі проблеми з реалізацією.
У перерві дві заміни в гостей. Зокрема, дивовижного капітана Михайлова у воротах замінив 19-річний дебютант Вуцов. Петраков також замінив голкіпера. Різник вийшов замість Бущана. Також з'явилися на полі Яремчук і Степаненко, а Довбик і Сидорчук присіли на лаву запасних. І знову момент за моментом біля болгарських воріт. Цього разу вирішили розрядити чергу дальніх ударів. Стійка після пострілу Зінченка, сейв голкіпера, непогана спроба Яремчука. Останній не замкнув ідеальний простріл з лівого флангу – до воріт метрів 3.
Ярмоленко забив після того, як Степаненко виграв верхову боротьбу, але забрав в офсайд, як і Довбик до перерви. Вуцов парирував ефектний удар Маліновського зі штрафного. Болгари знову створили лише один момент. Той же Кірілов використав ще одну позиційну помилку Тимчика. Матвієнко самовіддано перервав момент, Різник у підкаті розрядив обстановку. Циганков замість Зубкова на 61 хвилині. Чи не краще надати відпочинок Ярмоленку? Маліновський гаратнув з лівої, Вуцов також діє феноменально.
Руслан розрізає захисні лінії, Ярмоленко спокійно забиває, але й тут офсайд. Третій скасований гол, в Андрія здають нерви – відбірна лайка в бік лайнсмена. Коваленко замінив Соболя на 67 хвилині. Зінченко переходить на лівий фланг оборони. Ярмоленко продерся на побачення з кіпером. І тут Вуцов виставляє ногу, аби парирувати. Маліновський раз за разом видавав блискучі передачі з гри та стандартів. Матвієнко і Кривцов замикали з меж воротарського. Ще один великий камбек. Гармаш замінив Маліновського. І тут ми отримали камбек у рахунку. Степаненко підібрав снаряд на дузі перед периметром – нарешті хтось ідеально влучив, 1:1!
І знову Ярмоленко розстрілює Вуцова з кількох метрів. Не йде в Андрія. І забивав ж ніби і болгарам, і в Одесі, а тут не щастить. Ярмола вирішив зробити момент для партнера. Коваленко не влучив по суті в порожні ворота, хоч і дещо гострий кут був. Яремчук завдавав 34 постріл України, Вуцов витягнув і тут. Карате-удар Зінченка після чергового проходу Тимчика, захисники блокують. Один з найкращих матчів "синьо-жовтої" збірної в історії за кількістю ударів і влучань у площину. Якщо голи мають повернутися нашим у Боснії і Герцеговині, ми не проти.
Болгарські футболісти шоковані класом українців, вдосконалений метод Шеви
Для них ці 36 ударів сприймалися, як усі 40. Гравці збірної Болгарії в один голос з їхнім головним тренером визнавали: "Як же круто ми відскочили!" Торнадо Ярмоленка, Зінченка, Маліновського, Тимчика і Зубкова пронеслося штрафним майданчиком гостей, випаливши землю на обох половинах поля. Якщо навіть обидва центрбеки завершують і втрачають супермоменти з меж воротарського, то про що тут ще говорити. По 18 ударів у кожному з таймів. Перевага України не була такою космічною навіть у пам'ятному львівському матчі проти Сан-Марино, коли перемогли з рекордним рахунком 9:0. Тоді – 34:3 за ударами, зараз 36:4.
Рекорд збірної при Шевченку? Домашній матч з Казахстаном, ті ж прокляті 1:1. Тоді наші настріляли 26 разів на показник очікуваних голів трохи більше як 4. Нині xG мав би становити 6, не менше. Це був стиль, який моментами нагадував трохи Баварію, трохи Ліверпуль Клоппа – група атаки, якій допомагали і центральні, і флангові захисники, вбивала суперника у його штрафний майданчик. Така ж захмарна кількість моментів, постійна динаміка. Ось тільки якість завершення... Коли болгари говорять про клас наших виконавців, навіть не знаєш, чи це серйозно, чи вже тролінг. Бо якби ж то вперше за останній рік така гарна статистика і повна відсутність результату.
Однак до самої гри претензій нуль. Українці вміло виходили з-під пресингу, заввиграшки вривалися у воротарський, більшість ударів завдавали з меж штрафного, що важливо. Навіть Хосеп Гвардіола, мабуть, пишався б, якби таке шоу видавала його команда. Та ж схема, що при Шевченку, вперше за правління Петракова агресивні 4-3-3, але м'яч значно швидше рухається, а гра – пряміша, без пошуків слів у кишені. Постійна пропозиція футоблістів на вбичих позиціях для ударів. Ці 36 ударів – ще зовсім не межа. Скільки разів Ярмола і Ко мінімально не дотягувалися до флангових передач?!
Дебютанти у воротах насухо!
Вуцов, звісно, мав побільше роботи. На 3 роки старший Різник зіграв авансом. Не пропустив, але й майже не мав особливих можливостей для цього. Хіба що в одному моменті, який знову подарували суперникам фактично самі – довелося вмикати режим підкатів! Як же натхненно зіграв у суперників 33-річний Михайлов – здалося навіть, що наставник гостей випускає на 14 років молодшого воротаря, аби віддячити українцям за гостинність. Але ж ні. Страж воріт софійської Славії зіграв так, ніби жодних замін і не було. Феєричний дебют, який значною мірою скасував нашу перемогу.
Михайлов – прізвище футбольне: чи на трибунах, чи на полі
Легендарний батько до недавнього часу був рекордсменом збірної Болгарії за кількістю проведених матчів (102). Боріслав Михайлов став одним з героїв ЧС-1994, багаторічний капітан "левів". Півфінал Мундіалю – рівень, недосяжний для деяких більших країн. Не дивно, що згодом він очолив тамтешню федерацію футболу. Зараз у збірній капітанить вже його син Ніколай. Не дарма він колись переходив у Ліверпуль, хоча в Англії так і не засвітився, як і згодом в італійській Вероні.
Зате Михайлов-молодший засяяв у Твенте, з яким став чемпіоном Нідерландів. Сьогодні 33-річний воротар так само тягнув, як у найкращі роки. А на трибунах з тривогою і гордістю спостерігав за цим усім батько. Династія Михайлових не тільки в українському футболі оперує по воротарській лінії. Коли не зустрінеш збірну Болгарії, таке враження, що все життя у них воротар має це прізвище.
Надія є? Петраков показує гнучкість, озброїмося терпінням Тухеля
Історію з Маліновським перегорнули. Руслан не раз був близьким до асиста чи гола, в нього чимало таких матчів за Аталанту. Не вийшло. Але вірність збірній довів. Питань до мотивації та очей, які горять, не може бути жодних. Навпаки. Весь матч переслідувало відчуття, що збірники аж надто голодними вийшли на цей матч. Спортивна злість (дехто з лідерів не потрапляє у склад своїх команд, або тільки повертає собі найкращу форму), прагнення реабілітації за попередні невдачі збірної провокували певний поспіх. Занадто гарячковими були рішення на вістрі атак.
У цьому контексті тривогу викликає лише рішення Петракова дати Ярмоленку всі 90 хвилин. Андрій, звісно, готовий завжди грати і захищати честь України до останнього подиху. Однак не хотілося б, щоб сьогодні вінгер Вест Хема віддав занадто багато, а в Боснії не вистачило пального. Синдром другого матчу часто переслідував "синьо-жовтих" і заважав показувати набагато кращі результати. Ментальне вигорання, фізична втома, тиск результату – вибухова суміш.
З одного боку похвально, що кожен гравець збірної показав таке шалене бажання. Адже багатьом не вистачало цього професіонального ставлення у клубах чи попередніх поєдинках національної команди. Бо якісь не такі, слабкі суперники в матчах УПЛ. Бо переоцінка своїх сил. Бо спаринг – це таке, завжди можна відбути номер. Бо завжди можна все звалити на суддів. Сьогодні нічого подібного не було. Тому, незважаючи на нічийний результат, хочеться нарешті однозначно хвалити збірну та її тренерський штаб.
Томас Тухель після незбагненної поразки від Вест Бромвіча (2:5) зберігав спокій і посмішку. Його Челсі практично не пропускав у чемпіонаті Англії та ЛЧ, а та гра виявилося повною аномалією. Німецький тренер з дивовижною впевненістю у своїх силах сказав після гри: "Ми виграли за xG, кількістю ударів і обведень – та за будь-яким статистичним показником. Якби ми зіграли цей матч ще 99 разів, перемогли б у кожному. Я б поставив на це свої кровні". Таке просто буває у футболі. За тиждень в наступному матчі АПЛ лондонці здобули розгромну перемогу на виїзді. Ми часто були на місці сьогоднішньої Болгарії. Коли топ-команди нас возили, а результат здобували "синьо-жовті".
Зараз потрібен спокій, правильне психологічне налаштування. Аби ця жахлива реалізація не похитнула впевненість. У Петракова є лише одна проблема – один із найкращих кадрових виборів за роки цієї команди. Навіть той же Зубков набирає ті кондиції, з якими починав Євро-2020 одним з лідерів збірної. Довбик не забив, але це просто нещасний випадок, як і нефарт Яремчука. Маліновський і Зінченко повертаються тими, якими ми їх пізнали при Шеві. Десь, можливо, власне нестабільність ігрового тонусу завадила нашим легіонерам з АПЛ відзначитися.
Можливо, така гра була найбільше потрібна саме Ярмолі та Зіні, які страждають без практики і дуже голодні до гри. Вони були розкішними у всьому, крім останнього удару. Атакувальна міць України значно вища, ніж у боснійців. Програти їм друге місце можемо тільки психологічно, або в захисті. Там наші головні суперники поки виглядають солідніше. Не вирішена проблема насамперед праворуч: як на фланзі, так і ближче до центру. Нині там у захисті часто опинялися Тимчик, Матвієнко і Кривцов – губилися усі. Як одне з пояснень, причина в тому, що цей же край і найпродуктивніший попереду. Біля чужого штрафного Ярмоленко з Тимчиком розривають, створюючи відвертий перекос. Пошук балансу, золотої середини в цій зоні може виявитися вирішальним 16 листопада.