"У тебе температура 39°C? Тоді можна не розігріватися": румун, який фанатів від Кройфа з Робсоном і був агентом Чаушеску
Георге Попеску – один із перших румунських футболістів-підкорювачів Європи. Забивний центрбек з великим футбольним інтелектом був лідером у кожній команді, за яку виступав.
Наприкінці листопада 2019-го у Бухаресті відбулося жеребкування групового етапу Євро-2020. До столиці Румунії прибуло безліч зірок світового масштабу, котрі брали участь у святковому заході. Усміхнені, гамірні, розслаблені – на фоні футбольних легенд дещо відсторонено поводився один чоловік. На перший погляд він не був схожим на видатного футболіста.
Насправді ж Георге Попеску – чи не найвідоміший гравець в історії румунського футболу. Конкуренцію йому може скласти хіба що Георге Хаджі – інша тамтешня легенда (цікаво, що дружини обидвох зірок – Марілена та Лумініца – є рідними сестрами). Життя Попеску пронизане гучними скандалами і великими перемогами, які чергувалися і гармонійно доповнювали образ футболіста.
Був на гачку в румунських спецслужб
"Слухайте, вже минуло 20 років після Революції. Чого ви від мене хочете?" – так відреагував Попеску на звинувачення про причетність до режиму диктатора Ніколае Чаушеску. 1986-го, коли Георге виступав за Універсітатю, тодішнього флагмана румунського футболу, він підписав документ, у якому зобов'язувався "захищати національні інтереси" і став частиною Секурітате – таємної поліції.
Під час правління Чаушеску служба безпеки стежила за поведінкою румунських спортсменів, які виїжджали за кордон. Для того, щоб "очі та вуха режиму" були всюди, агентів обирали серед самих спортсменів. Історикам вдалося знайти дев’ять інформаційних звітів Попеску, у яких він свідчив про своє оточення в Універсітаті. Сам футболіст запевняв, що підписав один номінальний папірець і дійсно перебував під великим тиском спецслужб.
Лише 2009-го Попеску повноцінно визнав, що пішов на співпрацю з диктаторським режимом. "Навіть якщо я й писав звіти, то у них були тільки хороші речі", – пояснював Георге в інтерв'ю. За словами футболіста, загалом він підготував чотири записки про своїх партнерів, але жодного викривального характеру вони не мали.
Двічі відмовив Реалу
1990-го, після страти диктатора, Попеску переїхав до Європи. Захисник підписав контракт із нідерландським ПСВ. Хоча комуністичну стіну Георге міг зруйнувати більш гучним трансфером. Класний виступ збірної Румунії на чемпіонаті світу (і Попеску, зокрема) зумовив інтерес європейських клубів до румунських футболістів.
"У мене на столі був контракт від Реала, та я не знав, що це означає, – розповідав Попеску The Athletic. – Я не мав інформації, адже ми були комуністичною країною. Я не знав, наскільки вони були великими. Я зустрівся з президентом, але зробив помилку, сказавши "ні". Втім я не шкодую про це, оскільки у мене була чудова кар'єра. Можливо, я міг би провести все своє життя у Реалі. Хто знає?"
Вдруге Реал намагався запросити Попеску 1996-го. На той час румун успішно виступав за Барселону і відмовив головному конкуренту саме з цієї причини. За словами Георге, йому телефонував наставник мадридців Фабіо Капелло, але захисник вирішив залишитися у Барселоні.
"Я брав участь у шести Ель Класіко і жодного разу не програв, – хвалився Попеску. – Тричі ми виграли і ще тричі зіграли внічию. Навіть у грі легенд я не програв Реалу". Більше того, Попеску двічі перемагав Реал у складі Галатасараю (у Лізі чемпіонів та в матчі за Суперкубок УЄФА). Проте Георге чомусь забуває про 16-й тур Ла Ліги в грудні 1996-го, коли на Сантьяго Бернабеу він разом із Барселоною програв 0:2.
Захоплювався сером Боббі Робсоном та Йоханом Кройфом
Георге Попеску працював з багатьма сильними тренерами, зокрема, із Фатіхом Терімом та Мірчею Луческу. Однак абсолютними топами персонального рейтингу є дві легенди: сер Боббі Робсон і Йохан Кройф.
Після переходу в ПСВ адаптацію Георге в європейському футболі полегшив наставник "червоно-білих" Боббі Робсон. За чотири сезони в Ейндховені румун виграв два чемпіонські титули та Суперкубок Нідерландів. Робсон цінував Попеску не лише за надійну гру в обороні, а й за розумний стиль футболу. Румун класно розпочинав атаки, володів чудовим першим пасом і багато забивав. Лише вдумайтеся у ці показники центрального захисника ПСВ – 25 голів у 130 матчах. Це стало можливим і завдяки допомозі головного тренера.
"Боббі Робсон – найпрекрасніша постать, яку я зустрічав у футболі. Він був великою, великою людиною. Він завжди усміхався і мав добрі стосунки з усіма", – згадував Попеску роботу з Робсоном.
Виключно найкращі враження у Попеску залишилися й про Йохана Кройфа, з яким румун перетнувся у Барселоні. Спершу каталонці розглядали Георге в якості заміни Рональду Куману. Окрім схожих ігрових характеристик, обидва володіли фантастичним за силою ударом. 1995-го Попеску таки переїхав на Камп Ноу, але не одразу з ПСВ, а транзитом через Тоттенхем.
"Я підписав контракт зі "шпорами" і вже за тиждень мені подзвонив Тоні Брюінс Слот, помічник Кройфа. Він сказав: "Немає проблем, ти можеш зіграти один сезон в Англії, а потім переїхати в Барселону", – розповідав Попеску. Проте наступного року Тоттенхем не захотів відпускати свого гравця у Барселону. Тож Попеску довелося фактично викупити себе: "Після годин переговорів я сказав Тоттенхему взяти 400 000 фунтів стерлінгів із терміну дії мого контракту, покласти їх на стіл і укласти угоду. Я заплатив за себе, щоб потрапити у Барселону".
Робота з Кройфом тривала недовго, але це також був особливий броманс: "Якби він був жінкою, я б просив його одружитися на мені щодня. Ніхто не змушував мене грати з такою впевненістю, як Кройф. Якби він попросив мене спати в роздягальні, я б це робив".
Виграв Кубок Кубків та Кубок УЄФА
… а потім ще й Суперкубок УЄФА. Все розпочалося у Барселоні. На жаль, Кройф дуже швидко покинув Камп Ноу, проте йому на зміну запросили Боббі Робсона. Давній знайомий зробив Попеску капітаном команди, а 1997-го румун підняв над головою Кубок володарів кубків (а також Кубок та Суперкубок Іспанії).
У наступному сезоні Барсу очолив Луї ван Гал, а Попеску вирішив поїхати у Галатасарай, де підібралася румунська банда (Філіпеску, Іліє, Луцу і головне – Хаджі). Команда Фатіха Теріма виграла усі внутрішні трофеї, а пізніше загриміла на всю Європу. У фіналі Кубку УЄФА в серії пенальті турки перемогли Арсенал. Вирішальний удар з позначки виконав Георге Попеску.
Taffarel, Popescu, Hagi... ?
— UEFA Europa League (@EuropaLeague) May 17, 2020
@Galatasaray won the UEFA Cup #OTD in 2000, beating Arsenal 4-1 on penalties #UEL pic.twitter.com/YNNuSrTdoJ
Через три місяці Галатасарай виграв ще один трофей, але вже з новим тренером. Мірча Луческу переміг Реал і завоював Суперкубок УЄФА. Сенсація? З Попеску, Хаджі, Емре, Таффарелом та Жарделом ця перемога не виглядає настільки вже фантастично.
Грав і забивав у чотирьох топ-лігах Європи
Після Туреччини Георге Попеску поїхав у Лечче, а завершував кар'єру у німецькому Ганновері. Таким чином, він став другим гравцем у Європі, котрому вдалося зіграти та відзначитися у чотирьох провідних чемпіонатах континенту (першим був його земляк Флорін Радучою).
Водночас виступи Попеску в Італії та Німеччині видалися не настільки яскравими, як це було в АПЛ. Проміжок між ПСВ та Барселоною узагалі став визначальним для Попеску. У Тоттенхем румун потрапив у важкі для клубу часи. Лондонці страждали через фінансові проблеми, а Освальдо Арділес, який запрошував Попеску, відпрацював лише три тижні. Зрештою, новий тренер Джеррі Френсіс також довіряв новачку, а "шпори" фінішували на сьомій сходинці в АПЛ – то було найкраще місце в таблиці за останні п'ять років.
Я грав у Нідерландах, Іспанії, Італії та Туреччині, але Прем'єр-ліга інша, – казав Попеску. – Існує АПЛ та всі решта. Трибуни – це перша відмінність. Важко порівняти англійську публіку з іншими. Я дебютував з поразки від Ноттінгем Форест 1:4. Після гри вболівальники аплодували нам і сказали, що пощастить наступного разу. Я подумав: "Що тут відбувається?" Це було чудово.
АПЛ у середині 90-х була особливою. У Попеску навіть є історія, яка це ідеально відображає. Румун забив красивий гол у ворота Ньюкасла і добре провів матч на Вайт Харт Лейн. В одному з епізодів Георге зробив жорсткий підкат поруч із тренерською лавою. Тренер Джеррі Френсіс підійшов до Попеску після гри і сказав: "Чудово, неймовірно". "Так, містере, це був гарний гол", – відповів Попеску. Репліка Френсіса була епічною: "Ні, я мав на увазі, який гарний підкат!"
On this day in 1994, Gheorghe (Gica) Popescu signed for Spurs.
— tottenham_goals (@goals_tottenham) September 9, 2021
He was great in the one season he played for Spurs before moving to Barca.
Gica made 28 appearances for Tottenham scoring 3 goals.
Here’s one of them - his effort against Newcastle - enjoy!#onthisday1994 #THFC pic.twitter.com/8ycdGGAj2s
2 січня 1995-го Тоттенхем зустрічався у дербі з Арсеналом. За день до гри Попеску почував себе дуже зле і підійшов до тренера зі словами: "Я вмираю". Френсіс обмацав голову захисника і сказав: "У тебе температура 39°C? Що не так?" Ти гарячий і це просто означає, що тобі можна не розігріватися. Мені потрібно, щоб ти зіграв". Наступного дня Попеску вийшов на поле і забив єдиний гол у тому матчі. А потім тиждень провів у ліжку.
Відбував покарання у в'язниці
Після завершення кар'єри Георге Попеску часто потрапляв у скандали. Головний стосувався махінацій з трансферами 12 футболістів у період між 1999 та 2005 роками. Попеску став одним із восьми румунських футбольних чиновників, яких засудили до тюремного ув'язнення за відмивання грошей та ухилення від сплати податків.
Згідно з вироком легендарного футболіста засудили до трьох років і одного місяця позбавлення волі. Однак після відбуття половини строку ув'язнення Попеску було звільнено за належну поведінку.
Нині Георге Попеску 56, а його люблять у Румунії, як і раніше. Легенда працює експертом на телебаченні та охоче згадує минуле. Про зірок такого масштабу сучасний румунський футбол може лише мріяти.
показати приховати