УКР РУС

Тренер Чорноморця не повернувся з командою з-за кордону – клуб зробив офіційну заявуlight

14 березня 11:58 Читать на русском
Автор: Олег Василишин

Тренер з фізпідготовки "моряків" Ігор Касьяненко не сів з командою на літак у Туреччині після завершення зборів. У клубі прокоментували скандальний інцидент.

"Футбольний клуб Чорноморець інформує спортивну спільноту та вболівальників щодо події, яка мала місце під час повернення команди додому з Туреччини.

Новачок Чорноморця самовільно покинув розташування одеситів – Григорчук розповів подробиці втечі легіонера

Один з представників клубу, що весь час провів з ФК на зборах, брав повноцінну участь в підготовчому процесі, не з'явився в аеропорту міста Анталья, коли команда відлітала в аеропорт міста Кишинів. Мова йде про тренера з фізпідготовки Ігоря Касьяненка. Квиток на нього був придбаний, але в літаку на момент відправлення його не виявилося.

Міністерство молоді і спорту України про цей випадок проінформовано. До відома відповідальній структурі доведені всі подробиці. Керівництво Чорноморця засуджує такий вчинок свого вже колишнього представника. Але вплинути на таке рішення можливості немає, хоча спроба адекватного діалогу з боку клубу була – у відповідь зіткнулися з непорядністю людини.

Проте клуб може вплинути на подальшу кар'єру втікача. Керівництво Чорноморця ініціювало процес анулювання Касьяненку тренерської ліцензії. Той, хто обдурив клуб, свого безпосереднього керівника, головного тренера команди (Касьяненко прийшов у Чорноморець на початку 2022 року) не має права залишатися у футболі. Ті, хто взяв Касьяненка на роботу, мають знати про його хист до зради", – йдеться у заяві прес-служби "моряків".

Нагадаємо, свого часу в Україну не повернулись два представники Кривбаса – SMM-фахівець Роман Лопатін та фотограф Роман Медведєв, які залишились у Швеції після виїзного матчу жіночої команди у Лізі чемпіонів. А гравець Шахтаря Олександр Роспутько не сів у літак команди в Антверпені, "загубившись" в аеропорту (згодом він виплив у Росії).

Полісся стало заручником своїх перемог, або Чому відставка Калітвінцева не підлягає логіці