Сергій Костенюк аналізує першу півфінальну дуель Ліги чемпіонів між Реалом та Челсі (1:1).
Перша гра двоматчевого протистояння 1/2 фіналу Ліги чемпіонів між мадридським Реалом та лондонським Челсі завершилася нічиєю з присмаком перемоги гостей. Команда Томаса Тухеля об'єктивно була сильнішою, вела гру та у багатьох компонентах переважала Реал. Саме господарі поля у другому таймі були ініціаторами зниження темпу гри. Виходячи з контексту протистояння, саме команда Зідана має бути задоволеною результатом.
Як і в попередніх стадіях плей-офф, Реал мав серйозні кадрові проблеми, переважно у лінії захисту. Зідан не міг розраховувати на Рамоса та Менді. Також з обойми вилетіли Лукас Васкес і Вальверде. У лазареті Челсі менш людно. Зараз там перебуває лише Ковачіч.
Обидва тренери зіграли у три центрбеки. Базовою схемою Реала була формація 3-5-2. Челсі діяв за своєю класичною при Тухелі моделлю – 3-4-3 (3-4-2-1).
Реал – Челсі – 1:1 (1:1)
Голи: Бензема, 29 (Мілітао) – Пулішіч, 14 (Рюдігер)
Реал: Куртуа, Мілітао, Варан, Начо, Карвахаль (Одріосола, 77), Модріч, Каземіро, Кроос, Марсело (Асенсіо, 77), Вінісіус (Азар, 66), Бензема (Родріго, 90+2)
Челсі: Менді, Крістенсен, Сілва, Рюдігер, Аспілікуета (Джеймс, 67), Канте, Жоржінью, Маунт, Чілвелл, Пулішіч (Зієш, 66), Вернер (Хаверц, 66)
Попередження: Вінісіус, 27, Кроос, 60, Марсело, 65, Варан, 78, Одріосола, 89 – Пулішіч, 38
Структури обох команд були достатньо гнучкими та змінювалися відповідно до фаз гри. Зідан, як і в попередніх великих матчах цього сезону, формував план на гру, підлаштовуючись під суперника. За великим рахунком Реал відзеркалив базову тактичну побудову Челсі. Перш за все це було потрібно для персональних орієнтувань при пресингу.
На схемі вище – структура персонально-орієнтованого пресингу Реала. У цій фазі гри команда Зідана перебудовувалася на модуль 3-4-3. Модріч йшов уперед, у лінію нападу, і відповідав безпосередньо за Рюдігера. У номінальну зону хорвата підіймався Каземіро, який тримав Жоржінью. Бензема та Вінісіус відповідали за Сілву та Крістенсена відповідно. Латералі з зазором контролювали колег.
У теорії все було чітко і зрозуміло, але на практиці Реал мав труднощі у цьому важливому, проте ризикованому аспекті гри. Штаб Тухеля передбачав подібні заходи від суперника і Челсі був готовим до високого пресингу Реала. Гості середніми та довгими передачами, зміщеннями окремих гравців у інші зони розбивали пресинг опонента та паралельно створювали собі чудові умови для проведення швидких атак. Пулішіч та Маунт часто зміщувалися у глибину, відводячи за собою Начо і Мілітао. Ці маневри спотворювали умовну лінію оборони Реала. Тим часом вільні зони атакували Канте (праворуч) та Чілвелл (ліворуч).
Взагалі, Канте був одним із найкращих гравців на полі. Він встигав усюди, і в атаці, і в обороні. Усі звикли, що Нголо – це топовий, але вузькопрофільний руйнівник. Тухель відкрив нам нову, удосконалену модель цього неординарного хавбека. Канте був однією з найважливіших фігур Тухеля в атакувальних діях. Він вісім разів йшов у дриблінг! Це найбільший показник у матчі. Шість спроб виявилися вдалими. Це також найкращий результат серед гравців обох команд. Другий показник у Пулішіча – 5. Крім того, на рахунку Канте – одна ключова передача. Він постійно намагався грати на загострення. Мабуть, такий хід від тренерського штабу Челсі був достатньо несподіваним для Зідана. Це руйнувало всю систему оборони господарів.
Одним із героїв матчу міг стати форвард гостей Тімо Вернер. Але німець вкотре відзначився слабкою реалізацією моментів. При рівних показниках у володінні м'ячем Челсі був значно гострішим. Ігрову перевагу гостей чудово відображають показники xG – 0,76:1,7. При цьому, "сині" мали кілька дуже перспективних виходів у швидких атаках, фактично 3 у 3, які не завершувалися ударами по воротах Куртуа.
Обидві команди переважно будували свої позиційні атаки лівим флангом / півфлангом. Візуальні враження підкріплюють і статистичні дані матчу.
Навіть при тому, що у другому таймі Челсі діяв вже більше по рахунку і намагався будувати гру через швидкі атаки, команда Тухеля награла на загальні 30% ТТД у фінальній третині поля. Серед тонких та важливих тактичних ходів, які мали серйозний вплив на хід гри, потрібно також відзначити зміщення Маунта. Молодий англієць систематично у необхідний момент опускався у глибину по своєму півфлангу. Цей маневр не дозволяв супернику мати кількісну перевагу у центральній зоні – 3vs2.
У Реала, як і Менді у протистоянні з Аталантою, Марсело замість класичних підключень по флангу у конструктивній фазі, йшов уперед, але зміщувався у півпростір, іноді діяв у опорній зоні. Зону лівого захисника закривав Начо, а на позицію лівого центрального бека опускався Кроос. Таким чином Реал перевантажував лівий край атаки.
Після перерви Зідан відмовився від персональних орієнтувань, а Челсі знизив інтенсивність пресингу та колективних атакувальних взаємодій. Гра дещо вирівнялася. Обидві команди почали дбайливіше ставитися до своїх тилів.
У другому таймі Каземіро більш відверто персонально діяв проти Жоржінью. Для господарів було дуже важливо не дозволяти будувати Челсі позиційні атаки через італійського бразильця. Таким чином, опорник Мадрида частіше грав вище, ніж Модріч та Кроос.
Після матчу головний тренер Челсі висловив задоволення рівнем гри своєї команди та розчарування результатом: "Ми дуже, дуже добре почали матч, дуже сміливо і якісно. Ми заслужили перемогти в першому таймі, мали можливості для цього. На жаль, Реал забив після стандартного положення і більше моментів не мав. Ми нічого йому не дозволили створити.
У другому таймі було багато тактичної боротьби, і можна було відчути, що ми втомилися. У нас було лише кілька днів на відновлення після іншої складної гри на виїзді. Ми заслужили свій гол і мали забити ще як мінімум один. Але пропустили практично з нічого – таке буває в матчах проти індивідуально сильних гравців".
Своєю чергою Зідан визнав, що його план на гру не спрацював, але наставник Реала не приховував задоволення від того, що корективи після перерви допомогли врятувати гру: "У другому таймі ми були набагато кращими, значно краще організували гру. Вони почали сильно і швидко, але я вважаю, що результат справедливий.
Ми хотіли пресингувати один на один, але коли це не виходить добре, то все стає важким. Після того, як ми забили, стали краще і краще контролювати гру. Ми "живі" і переходимо до другого матчу з ідеєю перемоги. Загалом, задоволені сьогоднішнім вечором. Ми знаємо, що Челсі сильний на половині поля суперника, вони дуже конкурентні і не поступаються. Недарма ця команда потрапила у півфінал".
Головний висновок першої частини півфінального протистояння – інтегральний рівень нинішнього Челсі вищий за можливості Реала. Команда Тухеля переважає суперника в інтенсивності взаємодій. Зідан намагався застосовувати персонально-орієнтований пресинг, але ці методи не тільки не спрацювали, а й взагалі могли призвести до катастрофічних для Реала наслідків.
Челсі впевненно розбивав пресинг Реала та систематично отримував фазовий простір на половині поля суперника. Якби гості ефективніше реалізовували гольові моменти, то доля протистояння могла буди відсотків на 90 вирішена вже у першому таймі. При цьому, потрібно відзначити, що у моменті з голом Бензема був фол Каземіро, а в другому таймі судді чомусь не побачили відверте порушення Карвахаля у штрафному.
Тим не менше, результативна виїзна нічия – також непоганий результат для Челсі. Це стратегічна перевага, яке зменшує загальні шанси Реала на успіх. Зідану потрібна виїзна перемога, але для цього потрібно забрати м'яч. Навряд чи Реал ризикне тиснути у Лондоні. Скоріш за все, у матчі-відповіді нас чекає продовження другого тайму. Але при цьому є підстави очікувати більш ефективних атакувальних дій команди Тухеля.
Сьогоднішній Челсі – це не кризовий Ліверпуль чи Аталанта у меншості. Одного чудового плану штабу Зідана тут виявилося замало. На "Стемфорд Брідж" чемпіонам Іспанії вкрай потрібно буде додавати у ментальній (оперативність мислення та прийняття ефективних рішень) та стратегічній швидкості (середній темп руху команди, збереження компактності та необхідних у різних фазах гри відстаней між гравцями, ланками). Без цього Реал може врятувати лише досвід, надійна гра у позиційній обороні, індивідуальні дії окремих виконавців та значно краща реалізація моментів. З великою долею вірогідності можна спрогнозувати, що у Челсі їх буде більше.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"