"Футбол 24" виділяє кілька важливих моментів із чергової перемоги "Севільї" у фіналі Ліги Європи.
Перший тайм – за планом Клоппа
Концентрація, дисципліна, уважність до деталей, чіпкість, швидкий перехід від оборони в атаку. Не прибираємо ніг. Видерти м’яч будь-яким чином і доставити його вперед! З перших хвилин фінального матчу «Ліверпуль» грав саме так. І ця тактика досить швидко продемонструвала правильність вибору. «Севілья» більше контролювала гру, але гострі моменти виникали саме біля її воріт. Удар Джана – сейв Сорії. Через три хвилини Старрідж з гострого кута пробиває вздовж воріт – з порожньої площини сферу виносить Каріссу. Пожежа в іспанському тилу? Схоже на те. Ще один момент у Старріджа – Сорія встигає закрити кут обстрілу власним тілом.
Далі – головна окраса матчу. Форвард «Ліверпуля», отримавши сферу у лівому куті штрафного майданчика і побачивши коридор поміж оборонцями «Севільї», зовнішнім боком стопи, магічною лівою закручує м'яч під дальню стійку. Вершина майстерності і естетики. Аплодуємо стоячи, фонтан емоцій, захоплення не знає меж.
«Ліверпуль» не зупиняється. Відчуття, що зараз англійці не залишать «Севільї» шансу на порятунок. Другий м’яч – це ж практично вирок. Лаллана марнує непоганий шанс, а під завісу тайму Клайн виконує цукерочку з правого флангу – «червоні» не встигають замкнути. Повна перевага «Ліверпуля». План Юргена Клоппа спрацював, а, можливо, навіть перевершив самого себе. Проте, це тільки перша частина двобою. Дехто з мерсисайдців, схоже, вчасно не усвідомив прописної істини.
Бліцкриг і психологічний нокаут
Зрівняти рахунок «Севільї» вдалося вже на 19-ій секунді другого тайму. Це такий період, коли навіть при всьому бажанні зіграти сконцентровано, не кожному вдається вчасно увімкнутися в гру. Оборона «Ліверпуля» не втримала вибухового Маріано, простріл і вчасне замикання – 1:1. Все, далі на полі була лише одна команда.
Команда Клоппа – психологічно нестабільна. Вона здатна на подвиги, як це було у чинному сезоні із «Борусією» чи «Норвічем», але значно частіше – навпаки. Втративши нитки гри, Мерсисайд не здатний протистояти лихим вітрам. Надто ж якщо навпроти – такий досвідчений боєць фіналів, як «Севілья». Англійців зачинили на їх половині поля і закололи. Цинічно, впевнено, як у севільській кориді чинять із биками. Додивлятися цю розправу коштувало величезних моральних сил. І це, зауважте, пише нейтральний глядач. А як воно було шанувальникам «Ліверпуля»… Мої співчуття.
Шведській бригаді – по парі окулярів!
У першому таймі м’яч тричі контактував із руками гравців «Севільї» у їх же штрафному. Як мінімум, одне пенальті головний арбітр Йонас Еріксон зобов’язаний був поставити. Однак шведська феміда щоразу вдавала повну незворушність, запрошуючи обурених ліверпульців продовжувати гру. Знову ця невдячна гра у «що б, якщо», але погодьтеся – два «сухі» м’ячі у першому таймі таки могли змінити картину подій у таймі другому. Недаремно деморалізований Юрген Клопп після фінального свистка віднайшов у собі сили, щоб висловити Еріксону все, що думає про його арбітраж. Слова били прямісінько в ціль – фізіономія пана Йонаса у ту мить була красномовніша за табло стадіону в Базелі.
Коутінью і Ко – розчарували
Джеймс Мілнер бився як справжній британський лев. Емре Джан виконав величезний обсяг чорнової роботи. Крейсером гасав Клайн. Несподівано перевершив очікування Коло Туре, який у передпенсійному віці. Проте, скажіть чесно: хтось помітив, чим займався Коутінью? Людина, від якої очікують не лише режисерських дій, але й влучного вогню артилерії, був зовсім непомітним. На заслужені заміни «награли» Лаллана та Фірміно. Але й ті, хто вийшов натомість – Аллен, Оріджі, Бентеке – у гру не потрапили абсолютно. І це трагедія Клоппа. На фоні фантастичних Коке, Банеги, Гамейро, Маріано йому було ніким підсилити гру.
Для Коноплянки - роль другого плану
Унаї Емері прогнозовано залишив Євгена Коноплянку у запасі, але коли "Севілья" поступалася в рахунку, було враження, що після перерви українець з'явиться на полі. Швидкий гол Гамейро і кардинальна зміна тональності протистояння зробили вихід Коно зайвим, непотрібним. Команда чудово справлялася і без нього. Ми це розуміли.
Після закінчення гри розпочалися ритуальні танці "Севільї" із кубком ЛЄ, але й там Коноплянка перебував у затінку, нечасто потрапляючи у кадр. Що ж, усе логічно. Трапезували вожаки, лідери "Білої Андалусії", а Женя поки що задовольняється лише роллю другого плану. Тим не менше, це перший трофей (та ще й який!) у кар'єрі українця - факт, який перекреслює увесь негатив.
Іспанські рекорди, стабільність невдач Клоппа
Третій рік поспіль Ліга Європи - це турнір лише однієї команди. "Севілья" штампує перемоги у фіналах не менш впевнено, ніж київське "Динамо" перемагало у чемпіонаті України 90-х. Та що там "Севілья". Увесь іспанський футбол крокує континентом бравим кроком. Три роки поспіль у фіналах єврокубків перемагають лише представники Прімери. Тільки вдумайтеся у цей неймовірний факт!
Наступний євросезон "Севілья" знову розпочне у Лізі чемпіонів. Натомість "Ліверпуль" узагалі пролетів повз єврокубки. Клопп - похмуріший грозової хмари. Він програв свій 5-й фінал поспіль.
Післясмак від вчорашнього фіналу - не такий, як після вишуканої страви. Другий тайм скоріше нагадав тренування підвищеної відповідальності перед недільною битвою проти "Барселони" за Кубок Короля. Не полишає відчуття, що минулого року у Варшаві, коли "рохібланкос" протистояв наш "Дніпро" Мирона Маркевича, було більше інтриги і драми. Шкода, нам не вистачило тоді зовсім трішки.
Бойовик, трилер і багато драми. Найкращі фінали Ліги Європи та Кубка УЄФА