"Футбол 24" пропонує згадати 10 топових сторінок з історії запорізького "Металурга", який на волосині від зникнення. На межі життя і смерті прийнято підбивати підсумки пройденого шляху.
1. Вихід у вищу лігу СРСР
Перша історична згадка про "Металург" із берегів Запоріжжя датується 1935 роком. Вище першої союзної ліги команді піднятись не вдавалося впритул до сезону-1990, за підсумками якого головний тренер Ігор Надєїн вивів запоріжців у еліту радянського футболу. "Козаки" посіли третє місце серед 20 клубів, пропустивши поперед себе владикавказький "Спартак" і "Пахтакор", проте випередивши такі команди, як, наприклад, московський "Локомотив" і "Нефтчі" (Баку). Серед "бронзових" призерів першості виділявся юний Віктор Скрипник, теперішній наставник бременського "Вердера".
У вищій лізі "Металург" не загубився і сенсаційно обіграв по черзі київське "Динамо" і московський "Спартак". За підсумками сезону команда Надєїна зберегла прописку, посівши 13 сходинку серед 16 клубів. Проте після зимових канікул "металурги" стартували вже у зовсім іншому чемпіонаті.
2. Прорив часів Незалежності
Найбільшого успіху в історії української Вищої ліги/УПЛ "Металург" досягнув на початку 2000-х. У сезоні 2001/2002 команду очолив Олег Таран і вивів її у єврокубки з четвертої сходинки. У 26-ти матчах "Металург" набрав 40 очок (на більше спромоглися лише "Шахтар", "Динамо" і одноклубники з Донецька). Щоправда, стільки ж, як Запоріжжя, набрали ще дві команди - "Дніпро" і "Металіст". У дніпропетровців була значно краща різниця м'ячів - +10 проти +3 у Запоріжжя і -1 у Харкова. Але червневий виконком ФФУ затвердив на четвертій сходинці саме команду Олега Тарана - взяли до уваги перевагу над обома конкурентами в особистих зустрічах.
3. Героїзм у єврокубках
Історичний дебют у Кубку УЄФА-2002/2003 відбувся на дніпропетровському "Метеорі", позаяк домашній стадіон "Металурга" перебував на реконструкції. У кваліфікаційному раунді єврокубка українці розгромили мальтійську "Біркіркару" (3:0), дебютний гол в активі Армена Акопяна, довершили справу Іванов і Брданін. Після виїзної "нулівки" і виходу в 1/64 Кубка УЄФА несподівано у відставку пішов Олег Таран, тим часом жереб визначив у суперники грізний англійський "Лідс".
Проти вчорашнього півфіналіста Ліги чемпіонів команду вивів "пожежник" Олег Лутков. Замість очікуваного розгрому на "Елланд Роуд" ми побачили героїчний спротив "Металурга", який пропустив лише одного разу - наприкінці матчу Глущенка змусив капітулювати Алан Сміт. Мінімальна поразка залишала нам непогані теоретичні шанси на успіх перед матчем-відповіддю. Гра на "Метеорі" зібрала 12 тисяч глядачів, які стали свідками безсилля зіркових К'юела, Лі Боєра, Пола Робінсона, Ніка Бармбі. Магічний удар Іраклія Модебадзе на 24-ій хвилині спонукав повірити в диво. Адже "дзеркальний" рахунок давав шанс на овертайм і серію пенальті. Запоріжжя трималося до 77-ї хвилини, поки всі надії не поховав Бармбі - 1:1.
У схожому стилі "Металург" зіграв чотири роки опісля, коли пробився у Кубок УЄФА через фінал національного Кубка. Спершу був вибитий молдавський "Зімбру" (0:0, 3:0), а в 1/64 довелося зустрітися з грандом грецького футболу - "Панатінаїкосом". На виїзді вдалося досягнути нічиєї 1:1 (на гол Салпінгідіса відповів Олексій Годін). На жаль, вдома команда Сергія Ященка пропустила фатальний гол від Пападопулоса і вилетіла з турніру.
4. Смерть Лобановського
Сьомого травня 2002-го "Металург" на рідному стадіоні приймав "Динамо". Під час матчу різко погіршилося самопочуття у Валерія Лобановського. "Швидка" забрала Метра прямісінько з тренерської лави. У нього діагностували важкий інсульт, який повторився вночі 11 травня. Через два дні Валерія Васильовича не стало.
5. Фінал Кубка України
Шлях до вирішальної гри за почесний трофей "Металург" розпочав із 1/32 фіналу. На цій стадії "козаки" здобули виїзну перемогу над МФК "Миколаїв" - 1:2. В 1/16 знову ж таки на виїзді був битим сумський "Спартак" (1:4). У наступний раундах підопічні В'ячеслава Грозного пройшли "Верес" (4:2) і "Кривбас" (3:0). Весняний півфінал складався вже з двох матчів, але й тут "Металург" досягнув успіху, взявши гору над "Іллічівцем" (2:1, 1:1).
Фінал, який відбувся на "Олімпійському" другого травня, зібрав 25-тисячну аудиторію. Вирішальний матч із "Динамо" розсудив португальський рефері Кардосу Кортес Батішта, а єдиний м'яч записав на свій рахунок динамівець Клебер на 46-ій хвилині - 1:0.
Втішні призи отримали такі футболісти "Металурга": Андрій Глущенко, Артем Челядинський, Сергій Штанюк, Сергій Шищенко (на 69-ій хвилині його замінив Олександр Алієв), Євген Бредун (Володимир Польовий, 62), Іраклій Модебадзе (Максим Арістархов, 78), Дато Квірквелія, Сергій Нагорняк, Герман Кутарба, Володимир Коритько, Руслан Любарський. У запасі залишилися Віталій Постранський, Дарко Тасєвскі, Євген Лозинський, Олег Карамушка.
6. Найвідоміші гравці
На межі 70-80-х за "Металург" феєрив бомбардир Іван Шарій, який довгий час залишався рекордсменом української "вишки" одразу в трьох номінаціях. З "Металурга" в "Динамо" на початку 90-х перейшов нападник Павло Шкапенко. Набиралися у Запоріжжі ума-розуму В'ячеслав Шевчук, Дмитро Чигринський, Тарас Степаненко, Валентин Полтавець, Віктор Скрипник, Ігор Лучкевич. А догравали свою кар'єру Олексій Бєлік, Юрій Максимов, Олександр Мелащенко, Сергій Ковалець, Дмитро Михайленко, Сергій Попов. Андрій Демченко - єдиний футболіст в історії клубу, який тримав у руках євротрофей - Суперкубок УЄФА. Всіх знаменитостей, звісно, не злічити...
7. Кузня талантів
Запорізький клуб дав путівку у великий футбол Ігорю та Валерію Лучкевичам, згаданим вище Шкапенку і Скрипнику, Іллі Близнюку, Андрію Каряці і навіть культовому динамівцю Віктору Серебряникову. У новітній історії з "Металурга" вийшли Максим Коваль, Станіслав Богуш і Сергій Сидорчук (всіх купувало "Динамо"). Тарас Степаненко, Едуард Соболь і Сергій Кривцов поповнили "Шахтар".
8. Тренери
В часи Незалежності з "Металургом" працювали класики українського тренерського цеху: Мирон Маркевич (1999-2001), Михайло Фоменко (2003), Валерій Яремченко (2004-2005), В'ячеслав Грозний (2005-2006). Тут утверджувався на тренерському поприщі молодий Роман Григорчук (2009-2010), а Віталій Кварцяний втримався біля керма "Металурга" лише три місяці. Волинський спеціаліст найбільше запам'ятався Запоріжжю двома фішками: шапкою з емблемою "Мілана" і діалогом із розлюченими фанатами команди, які зупинили автобус "Металурга", щоб поговорити з футболістами "по душах".
9. Базар-ліга
Сезон 2011/12 "Металург" провів у Першій лізі. До честі команди, вона з першої спроби зуміла повернути собі елітну прописку, піднявшись в УПЛ у ранзі віце-чемпіона. Щоправда, камбек відбувся з присмаком скандалу: навесні 2012-го "Металург" засудили у Севастополі, що породило легендарний спіч форварда "козаків" Олексія Бєліка, який не дограв поєдинок через два "гірчичники".
10. 9:1
Передостанній матч осінньої частини цього сезону "Металург" провів у Луцьку 29 листопада. Ця гра назавжди увійде в історію українського футболу, адже у ній "Волинь" зуміла здобути найрозгромнішу перемогу в елітному дивізіоні, тоді як для "металургів" це стало найгучнішим ляпасом за увесь час існування клубу. На сьомій хвилині "козаки" горіли 3:0, а на перерву пішли при рахунку 6:0. У підсумку - фіаско 9:1.
Як то кажуть, у пам'яті відкладається останнє слово. Багато хто, а особливо молоде покоління, запам'ятає запорізький "Металург" саме таким - розбитим і безпомічним. Проте легендарний клуб із земель, пропахлих козацькою славою, не заслуговує на таку згадку.
Міцний старожил українського футболу, здатний на сенсацію у грі із грандом - ось це "Металург". Відважний андердог у Кубку УЄФА - це "Металург". Команда зірок із вкрапленням самородків власного виховання - це "Металург".
Запам'ятаймо його саме таким.
Олег Бабій, Футбол 24
Читайте також:
Роззброєний "Арсенал". Топ-18 пунктів з історії київського клубу