Роззброєний "Арсенал". Топ-18 пунктів з історії київського клубу
"Каноніри" в стані глибокої коми. Тож є підстава для підведення підсумку 12-річної епопеї клубу під назвою "Арсенал".
Вісімнадцятого грудня 2001 року мер Києва Олександр Омельченко ініціював перейменування київського ЦСКА в "Арсенал". "Каноніри" успадкували не лише гравців, а й місце у вищій лізі українського футболу. Навесні 2002-го суперникам протистояв вже "Арсенал". Найбільшим успіхом "каштанчиків", а саме таке прізвисько незабаром закріпилося за вчорашніми "армійцями", стало 5-те місце у сезонах 2002/03 і 2011/12. А у 2007-му "Арсенал" ледь не вилетів у першу лігу, фінішувавши лише 14-м. "Іллічівець" вдалося випередити на 5 пунктів. Однак практично в кожному сезоні "канонірам" вдавалося відбирати очки в лідерів. Кияни без жодних комплексів кривдили "Динамо" і "Шахтар", "Дніпро" та "Металіст". Ось п'ятірка найбільш пам'ятних перемог на суб'єктивну думку автора цих рядків...
17.07.2002. "Арсенал" - СК "Волинь-1" - 8:1 (Апхазава, 28, 46, 53, Окодува, 37, 56, Коновалов, 59, з пен., Полтавець, 63, 82 - Гончаренко, 19, з пен.)
22.07.2007. "Динамо" - "Арсенал" - 2:2 (Майкл, 34, 66 - Закарлюка, 43, Селезньов, 90+2)
24.03.2012. "Арсенал" - "Металіст" - 4:2 (Ковпак, 34, 49, Кобахідзе, 84, Флореску, 86 - Бланко, 74, Шав'єр, 78)
09.08.2012. "Мура" (Словенія) - "Арсенал" - 0:2 (Кобахідзе, 2, Гоменюк, 61)
17.11.2012. "Арсенал" - "Шахтар" - 2:0 (Шацьких, 34, Кобахідзе, 90+3)
Як бачимо, всі ці матчі напряму пов'язані з двома найуспішнішими сезонами "Арсеналу". У липні 2002-го під рукою В'ячеслава Грозного зібрався просто-таки монструозний за підбором кадрів колектив. В першому ж турі "гармаші" відібрали два очки у "Шахтаря". В другому - поступилися, хоча й дали справжній бій "Динамо". Ну а в третьому під гарячу руку "каштанчикам" потрапила "Волинь", яка в тому сезоні мала згадану вище незвичну назву. Особливо активно ворота гостей атакував феноменального таланту грузинський форвард Шалва Апхазава, про якого розповімо трохи нижче. Ця перемога стала найбільшою в історії "Арсеналу".
Нічия з "Динамо" запам'яталася одразу кількома моментами. Насамперед, це був перший і останній спалах динамівського бразильця Майкла, другий гол якого у ворота "Арсенала" був досить ефектним. Тим не менше, в "канонірів" був свій козир - молодий і ще не такий "таранний", як зараз, Євген Селезньов. У доданий час форвард пробив у падінні через себе і у Шовковського майже не було шансів на порятунок своїх воріт.
Перемоги над "Шахтарем" і "Металістом" стали зоряним часом Олександра Кобахідзе: команді Маркевича він забив із дуже гострого кута, а "гірників" засмутив дальнім ударом в самісіньку "дев'ятку". Дещо осторонь стоїть гра проти словенської "Мури" в третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи. Дика халатність адміністрації "Арсеналу" призвела до того, що у Києві проти словенців зіграв Ерік Матуку, який за законом повинен був відсидіти дискваліфікацію. Як наслідок, 3:0 перетворилися на технічні 0:3 на користь "Мури". Відіграти такий гандикап - вкрай важко. І все ж швидкий гол Кобахідзе подарував надію на успіх. Ще в першому таймі Сергій Симоненко залишив свою команду в меншості за фол останньої надії. "Каноніри", наче 10 спартанців, продовжували гнути свою лінію і таки забили ще один м'яч. До овертайму залишався крок, але Гоменюк у вирішальний момент схибив, перебуваючи у позиції, з якої промахнутися було непросто. Європейська казка "Арсеналу" закінчилася, навіть не розпочавшись, як слід.
"Динамо" - "Арсенал"
"Арсенал" - "Металіст"
"Арсенал" - "Шахтар"
"Мура" - "Арсенал"
Тренерів в історії "Арсеналу" було немало, однак ризикнемо виокремити трьох спеціалістів, які залишили найпомітніший слід. Олександр Заваров не досягнув з "Арсеналом" якихось помітних успіхів. У 2006-2010 роках він лише раз фінішував з командою у верхній половині турнірної таблиці. Тим не менше, Олександр Анатолієвич пройшов з підопічними "Крим і Рим", неодноразово заледве зводив кінці з кінцями (фінансові труднощі періодично з'являлися упрождовж усього існування "Арсеналу"), однак на прес-конференціях майже ніколи не втрачав почуття гумору.
В'ячеслав Грозний очолював "Арсенал" на початку 2000-х, а згодом повернувся в команду у 2010-му, щоправда, на дуже короткий проміжок часу. У вже згаданому сезоні 2002/03 він вперше підняв "канонірів" на висоту п'ятої сходинки. До "бронзи", яку здобув донецький "Металург", забракло якихось 4 очки. Ну а третім тренером-"мушкетером" можна назвати Леоніда Кучука, який дуже швидко поставив "Арсеналу" ефективну гру і мав шанс досягти з командою успіху в єврокубках, якби не трагікомедія імені Матуку. Щоправда, в "Арсеналі" Кучук затримався ненадовго. Як і в своїй наступній команді - "Кубані". Такий вже цей спеціаліст - робить свою роботу швидко і якісно, а потім перекочовує (переКУЧУКовує) деінде.
Врешті, ми підібралися до найкращих гравців. Провідна десятка, на думку журналіста "Футболу 24", має такий вигляд...
Сергій Закарлюка. Чіпкий і завжди суворий екс-півзахисник збірної України шість сезонів пограв за ЦСКА, а після невдалих спроб закріпитися в "Шахтарі" і поневіряння "Іллічівцем" та "Металургом" (Д), Закарлюка повернувся у Київ. Ще п'ять сезонів з "Арсеналом", 18 голів і майже сто матчів - ветеран №1.
В'ячеслав Кернозенко. Також представник старого доброго ЦСКА, який дістався "Арсеналу" у спадок. Голкіпер із системи київського "Динамо", якщо хтось забув, відзначався чудовою реакцією, а після "Арсеналу" ще встиг відіграти п'ять чудових років за "Дніпро". Закінчив кар'єру у "Кривбасі", зараз тренує воротарів у "Севастополі".
Сергій Мізін. Один з головних гвардійців та бомбардирів українського футболу (хоча за амплуа - півзахисник), змінив упродовж кар'єри сім клубів. Та саме в "Арсеналі" затримався найдовше - на чотири роки, і саме тут закінчив кар'єру у 2008-му. Тестує себе на тренерському поприщі - працював у ФК "Львів", ФК "Харків", та в охтирському "Нафтовику".
Віталій Рева. Людина-епоха! Невисокий, проте дуже стрибучий голкіпер у кепці розпочав виступи за ЦСКА ще в другій половині 90-х. Переформатування ЦСКА зустрів у лавах київського "Динамо", куди його запросили після невдалого експерименту з Олександром Філімоновим. Та вже у 2007-му Рева повернувся в "Арсенал". Він досі у непоганій формі, міг би ще грати і грати, якби не розвал команди. Можливо, Віталія ще підхопить на борт інший клуб - такі гравці безробітними залишаються недовго.
Євген Селезньов. Вихованець донецького "Шахтаря" був скерований на береги Дніпра, щоб набратися досвіду. Чудова гра Селезньова у футболці "Арсеналу" (19 голів у 36 матчах чемпіонату) спонукали Луческу в авральному порядку повертати форварда в табір "Шахтаря".
Шалва Апхазава. Ще один крутий форвард, який з'явився в команді Грозного, перейшовши з батумського "Динамо", і одразу став буквально пачками штампувати голи. Сьомого січня 2004-го, на самісіньке Різдво, футбольний світ сколихнула жахлива новина - Апхазава заснув і не прокинувся. Різні чутки ходили довкола цієї загадкової смерті. Зокрема, існує точка зору, що Шалва вживав заборонені препарати, які спричинили перевантаження в роботі серця.
Йонуц Мазілу. У "Дніпро" він переходив у статусі одного з найкращих снайперів румунського чемпіонату. Однак в новому клубі Мазілу проявити себе не зміг. Вболівальники навіть почали кепкувати, мовляв, прізвище румуна відповідає його грі на вістрі атаки. Опального форварда віддали в оренду і раптом виявилося, що забивати він не розівчився. За "Арсенал" Мазілу провів три десятки голів, чимало з яких були надзвичайної краси.
Сергій Симоненко. Він підвів свою команду в матчі з "Мурою" у Лізі Європи. Класичний приклад жорсткого і непоступливого захисника. Безкомпромісний, з потужним дальнім ударом. За п'ять років в "Арсеналі" Симоненко зіграв 124 матчі у чемпіонаті, зараз виступає у "Севастополі".
Емануель Окодува. Абсолютно феєричний нігерійський форвард, який транзитом через "Ворсклу" потрапив у "Арсенал". Це було в ті часи, коли темношкірі легіонери ще вважалися в Україні своєрідною екзотикою. У сезоні 2005/06 забив 15 голів за "каштанчиків" (рекорд клубу), і одразу пішов на підвищення - в "Шахтар". Там його фарт вичерпався, Емма полірував лавку. Навіщо він знадобився київському "Динамо" у 2008-му - суцільна загадка.
Максим Шацьких. В "Арсеналі" - третій рік. Перехід форварда київського "Динамо" в стан "канонірів" міг не сподобатися багатьом прихильникам "біло-блакитних". Проте інтелігентність Максима і його гол у ворота "Шахтаря" посприяли реабілітації форварда. Свій серед чужих, хоча в українському футболі Макс давно став своїм.
Олег Бабій, Футбол 24
показати приховати