Президент Динамо Ігор Суркіс та його брат Григорій звернулися з позовом у Лондонський арбітраж до 5-го Президента України Петра Порошенка з вимогою компенсувати близько 140 млн доларів США.
П'ятий президент України Петро Олексійович Порошенко у 2015 році узгодив з братами Суркісами придбання 24,6% акцій телеканалу "1+1", які належать президенту київського Динамо, але фактично є поділеними з братом порівну. Сума угоди повинна була скласти близько 140 млн доларів США, виплата яких передбачалася у розстрочку протягом 8-ми років. На той час Григорій та Ігор Суркіси потребували грошей, а також прагнули мінімізувати партнерство з Ігорем Коломойським, тому погодилися на продажу частки акцій телеканалу.
Втім, невдовзі після укладення договору купівлі-продажу Порошенко передумав. Як повідомили юристи, що мали відношення до угоди, передбачено, що право, яке регулює цей договір, – англійське. Відповідно, у суперечливих випадках сторони повинні звертатися одразу в Лондонський арбітраж. Що і було зроблено – позов уже подано та зареєстровано Лондонським арбітражем відповідно до усіх процедур. Сторони мають 4 місяці для надання доказової бази, а перше засідання відбудеться орієнтовно у травні 2020 року. Наразі Ігор Суркіс відмовився коментувати цю справу, посилаючись на рекомендації своїх юристів, інформує Дзеркало тижня.
Як зазначає джерело, ще у лютому-березні 2016 року Суркіси зрозуміли про відсутність наміру у Порошенка виконувати свої зобов'язання. Після націоналізації Приватбанку наприкінці 2016 року сторони відновили перемовини, але тодішній Президент України хотів викупити частку телеканалу в Суркісів вже за їхні кошти, які опинилися заблокованими у банку Коломойського та Боголюбова. Тоді Суркіси втратили майже 250 млн доларів США і 574 тисячі євро в кіпрській філії банку як юридичні особи і ще більше мільярда гривень в Україні – уже як фізичні особи. Саме кіпрськими грошима Суркісів Порошенко начебто хотів розплатитися з ними за їхню частку в "Плюсах". Дані перемовини, які від імені Порошенка вів Олександр Грановський (екс-нардеп від БПП – прим. "Футбол 24"), є задокументованими та будуть подані до Лондонського арбітражу як докази у справі.
Нагадаємо, Суркісів та членів їхніх сімей визнали пов'язаними особами з Приватбанком, тому всі їхні активи були заблоковані. Після тривалої судової тяганини президент Динамо все ж виграв справу в українських органах правосуддя, а зараз звернувся у Лондонський арбітраж з метою якщо не стягнути 140 млн доларів США, то хоча б попсувати нерви колишньому главі держави, підкреслює Дзеркало тижня.
Втім, справу з Приватбанком теж рано вважати завершеною. 10 січня у тому ж Лондоні розпочався черговий етап слухання справи за позовом Приватбанку проти колишніх власників Коломойського й Боголюбова. Якщо донедавна позиція тепер уже державного банку була впевненою, то після позову Суркісів ситуація може кардинально змінитися. Як зазначає джерело, Суркіси переслідують виключно власний інтерес, а з подачею позову зволікали лише тому, що чекали завершення терміну президентства Порошенка. Подання даного позову може неабияк допомогти Коломойському, адже слухання у Лондонському арбітражі цілком може завершитися швидше, ніж справа Приватбанку у Високому суді Лондона, розгляд якої вже перенесений на 2021 рік. Якщо Суркіси переконають арбітраж, що націоналізація Приватбанку була об'єктом спекуляцій із боку Порошенка, то довести, що Приватбанк було націоналізовано з об'єктивних причин, а колишні власники мають компенсувати йому завдані збитки, буде значно складніше.
Команда мрії Ігоря Суркіса: яким буде Динамо, якщо врахують повчальний урок від Яремчука?