УКР РУС

Славія, рідний Шахтар! Чому гранд із Праги не хоче бути солодким спогадом імені Вацка – потужна атака і український слідfire

10 серпня 2023 Читать на русском
Автор: Олег Бабій

"Футбол 24" знайомить із віце-чемпіоном Чехії, який має намір викинути з єврокубків одразу два наші клуби.

Ох і не пощастило СК Дніпро-1 із жеребом – вже вдруге! Після грецького важковаговика – Панатінаїкоса, команду Кучера звели з празькою Славією, віце-чемпіоном Чехії та й узагалі другим за трофеями клубом країни. Лише в новітній історії "червоно-білі" мають сім чемпіонських титулів і сім Кубків Чехії. А є ж іще в клубному музеї чимало почесного посуду, здобутого в часи Чехословаччини.

У євротурнірах Славія провела понад 200 матчів. З найвагомішого – перемога в Кубку Мітропи 1938 року. То був головний клубний турнір континенту – прообраз Ліги чемпіонів. Пражани почергово здолали бєлградський ОФК (3:2, 2:1), міланську Амброзіану-Інтер, яка потім стала просто Інтером (9:0, 1:3), і Дженоа (2:4, 4:0). У двоматчевому фіналі на лопатки вклали ще й Ференцварош – 2:2, 2:0.

Вдруге Славія помітно відзначилася у Кубку УЄФА 1995/96, де дійшла до півфіналу. Чехи вибили Штурм, Лугано, Ланс і навіть Рому. Лише за крок до вирішальної дуелі поступилися двічі по 0:1 Бордо, в якому феєрив Зідан. Ну а в Славії тим часом виблискував знаменитий Карел Поборскі.

У нас із вами дуже приємні (поки що?) спогади про Славію. У серпні 2000-го Шахтар Віктора Прокопенка, програвши чехам у Донецьку (0:1), взяв драматичний реванш у Празі 2:0 з голами Воробея та Ателькіна і зірваним до фальцету голосом юного коментатора Вацка. Ціна тієї перемоги – вихід "гірників" у груповий раунд ЛЧ, вперше в історії.

А зовсім нещодавно, у сезоні 2018/19, зі Славією у все тому ж третьому кваліфікаційному раунді ЛЧ перетнулося Динамо. Виїзні 1:1 з голом Вербіча кияни закріпили впевненими домашніми 2:0 (Вербіч, Бєсєдін). Цікаво, що зараз, у випадку перемоги над СК, чехи зіграють фінальну кваліфікацію проти… Зорі.

Варто зауважити, що не завжди Славія перебувала у статусі гранда своєї країни. У 2010-х клуб лихоманило не по-дитячому через зміну власників (є російський слід) і тренерів. Тут уже не про конкуренцію з історичним ворогом – Спартою – йшлося, а як би не збанкрутувати та не вилетіти з елітного дивізіону. Чотири сезони поспіль команда фінішувала з 7 по 12 місце, перетворившись на середняка. Найгіршим же для Славії видався розіграш 2013/14: тринадцята сходинка та історичний домашній розгром від Тепліце – 0:7. З аналогічним рахунком пражани влітали хіба що лондонському Арсеналу в ЛЧ-2007. Але то ж Арсен Венгер!

Відродити втрачену велич вдалося після приходу китайських інвесторів, які викупили більшу частину акцій клубу. З’явилися гроші, стабільність, конкурентні трансфери, повернулися єврокубки. Фактично весь період після ремонтади асоціюється із тренером Їндржихом Трпішовскі (на фото), який очолив Славію у 2017-му і перебуває на посаді досі.

У травні цього року "червоно-білі" програли чемпіонський марафон Спарті. Але як програли! Обидва запеклі суперники набрали по 78 очок, проте титул дістався "спартанцям" завдяки перемозі в очному матчі. І це при тому, що Славія була найкращою за всіма іншими аспектами: загальна кількість перемог (24), забиті (98), пропущені (31 у 35 іграх), різниця м’ячів (+67). Сатисфакцію віце-чемпіони отримали у фіналі Кубка – прибили Спарту безапеляційно, 2:0.

Атмосфера "золотого" матчу

Двоє лідерів того ядерного складу вже розбіглися по інших клубах. Мова йде про лівого захисника Давіда Юрасека, який за 14 млн євро підсилив Бенфіку. А нігерійський форвард Пітер Олаїнка на правах вільного агента поповнив Црвену Звєзду, залишивши по собі на згадку п’ять ударних сезонів у Празі. Натомість головними новачками Славії стали центрхав Конрад Валлем із норвезького клубу Одд (1,5 млн євро) та нігерійський нападник Мухаммед Тіджані із остравського Баніка (11 голів у попередньому сезоні), за якого виклали трохи більше мільйона євро.

Найдорожчий у складі Славії – атакувальний хав Ондржей Лінгр, якого оцінюють у 4 "лимони" євровалюти. Доволі скромно, якщо подивитися на його результативність у минулій кампанії – 16 голів + 8 асистів в усіх турнірах. Привертають увагу центрбеки Томаш Голеш, Ігор Огбу та Айхам Оусу, сирієць зі шведським паспортом. У середній лінії справжня робоча конячка – ліберієць Оскар Дорлі, неподалік розташовується Лукаш Провод. На флангах – Лукаш Масопуст, Іван Шранц, Матей Юрасек, Мік ван Бюрен (17 голів у попередньому сезоні). Що вже казати про дуже потужний тандем центрфорвардів: Станіслав Тецл і Вацлав Юречка забили на двох 31 гол у чемпіонаті 2022/23. Останній взагалі став найкращим снайпером ліги.

Лише зараз ми підійшли до українського елемента Славії. З січня 2021-го за "червоно-білих" виступає наш центрбек Тарас Качараба. У срібному сезоні зіграв 19 матчів, забив 1 гол. Ніби й не так погано, проте завжди хочеться більшого. З минулого року Славії належить контракт ще й Максима Таловєрова, який, щоправда, попри успішний виступ на молодіжному Євро-2023, не входить у плани Трпішовскі. Українцеві пророкують трансфер – ймовірно, навіть в АПЛ.

А тим часом стартував новий розіграш чемпіонату Чехії, відбулися вже три тури. Наші суперники перемогли Градец Кралове (2:0), Ческе Будейовіце (3:1), Злін (2:1) і з чудовим настроєм підходять до Ліги Європи. Двічі у цих матчах забив Моймір Хітіл – ще один новачок Славії, який практично за копійки перейшов зі Сигми Оломоуц. Про таку ефективну глибину складу українські команди можуть лише мріяти.

Меч Арея над Динамо: провал легенди АПЛ підштовхнув зіркову когорту проти Луческу – іспанські легіонери, німецька якість