Сергій Тищенко аналізує усі (навіть малоймовірні) шляхи продовження кар'єри для топового українського спеціаліста.
Наставник Зорі Віктор Скрипник формально вже скоро залишиться без роботи. Контракт українського тренера із луганським клубом завершується у кінці сезону. Зараз ситуація у Зорі незрозуміла. Команди фактично не існує. Не проводиться підготовка до поновлення матчів, не виплачуються гроші. Відповідно легіонери поїхали, а українські гравці перебувають тут: хтось підтримує форму з іншими командами, хтось допомагає військовим. Є розмови, що Зорі не буде після перемоги.
Та навіть якби не існувало війни з Росією, майбутнє Скрипника у Зорі однаково виглядало непереконливим. Тренер не волів продовжувати угоду. Він боровся з внутрішніми течіями у клубі, які не давали йому працювати. Судячи зі значної кількості орендованих взимку в Динамо молодих гравців, новим тренером команди влітку мав стати Юрій Мороз. Дуже сподіваюся, що усі розмови про зникнення Зорі залишаться тільки розмовами, а клуб продовжить своє існування.
Як би там не було, але Скрипник за два повних сезони зміг виграти дві бронзи, а одного разу був близьким до срібла. Команда завжди намагалася грати у футбол, мала цікавих виконавців. Однозначно, Віктор Анатолійович провів чудову роботу в Запоріжжі і матиме інтерес від інших команд після завершення співпраці з луганцями.
Можна окреслити коло потенційних варіантів.
Україна
В Україні не працює португальська модель. Це коли тренера або гравця, який проявив себе, одразу беруть на підвищення. Скрипник доволі гучно про себе заявив в Україні, але наші гранди не звернули на нього увагу, хоча Динамо та Шахтар таки провели зміну тренерів. З національною командою теж не зрослося.
Війна може багато чого в цьому плані змінити. Тут мова про Шахтар, який втратив багато своїх легіонерів і продовжуватиме їх втрачати. У Ріната Ахметова не залишається іншого вибору, як спиратися на українських гравців, але при цьому не дуже хочеться відходити від філософії атакувального футболу. Тут кандидат, по суті, тільки один – Скрипник. Маючи обмежений кадровий потенціал, Віктор Анатолійович поставив Зорі симпатичну гру. У Шахтаря кадрові можливості значно більші. Плюс – молодь підтягувати можна.
Де Дзербі – out. Шахтар між Вернидубом та Скрипником
Не приховує своїх амбіцій Металіст. На рівні Другої та Першої ліг в Олександра Кучера не виникло проблем – склад команди був сильнішим, ніж у конкурентів. Якщо ж вони виникнуть після відновлення матчів, то Скрипник може стати одним із кандидатів. Таким собі "новим Маркевичем", тренером на багато років вперед. Харкову хороший футбол буде дуже потрібен. Проте прямо зараз не віриться, що тандем Красніков – Кучер може розпастися. Відтак зміна тренера – далекоглядна перспектива.
Я б не відкидав Рух. Команда зі Львова після поновлення чемпіонату може вистрелити. У клубу розвивається власна академія, є вся потрібна інфраструктура. Навряд чи фінансові можливості Григорія Козловського серйозно похитнулися. Потрібен тренер, який із молодих талантів зробить футболістів і проведе капіталовкладення. Тобто, щоб вони коштували серйозні гроші. Леонід Кучук більше націлений на раціональне досягнення результату. Якщо є можливість запросити сильнішого тренера, то над цим потрібно задуматися. Місце і гра Руху після першої частини сезону навряд чи відповідає амбіціям власника.
Теоретично таким клубом може стати і Кривбас. Наміри у криворіжців доволі серйозні. Фінансові можливості до війни теж вражали. Не знаю, наскільки Олександр Бабич підходить для ролі успішного тренера на рівні УПЛ.
До війни великі амбіції були у Полісся. Клуб отримав нового власника – Геннадія Буткевича. Грошей на житомирських "вовків" ніхто не шкодував. За команду навіть встиг зіграти чемпіон світу з боксу Олександр Усик.
У нинішнього наставника Юрія Калитвинцева не все виходить. Команда погрузла у середині таблиці, маючи склад рівня УПЛ. У першу чергу – це тренерські недопрацювання. Скрипник здатен зробити Полісся успішним на рівні провідних команд УПЛ. Місто має всі можливості для того, щоб команда вдало грала.
Польща
Команди з чемпіонату Польщі дуже активно цікавляться українським ринком. Зараз вони розуміють, що можуть поживитися українським футболом навіть за мінімальні гроші, взявши своє легкою адаптацією та стабільною зарплатою.
Скрипник має шанси попрацювати в Екстраклясі. ЗМІ сватали українського тренера у Ракув, який став відкриттям чемпіонату і претендував на золоті нагоди. Тим паче, у складі команди вже грає колишній підопічний Скрипника – Владислав Кочергін.
Я тут трохи скептичний. Клуб виграв Кубок, здобув срібло в чемпіонаті Польщі. Навіщо змінювати тренера? Думаю, фанати не зрозуміють, якщо із команди приберуть Марека Папшуна, який працює тут доволі довго.
Серед реальних кандидатів на Скрипника я назву два клуби – Ягеллонія та Легія. Команда з Білостока загрузла в середині таблиці, хоча це амбітний проект, який хоче досягати найбільших цілей у чемпіонаті. Наставник команди Петер Новак відверто провалив свою роботу. Він не став рятівником клубу після призначення на початку 2022 року. Потрібен новий тренер, якщо Яга не хоче повторити теперішній сезон.
У Легії все погано. Клуб має на рівні Польщі чудові фінансові можливості, але з кожним роком все ближче підпускає до себе суперників. Конкуренція збільшується, команди розвиваються, а Легія стоїть на місці. Як наслідок – повний провал у нинішньому сезоні. Навіть стояли на виліт. Зміна тренерів нічого не вирішує.
Потрібна нова людина з боку, яка розбереться у ситуації та побудує нову систему, враховуючи наявність талановитої молоді. Є тут і гравці пристойного класу. Потрібен наставник, який з цього зробить боєздатну одиницю. Враховуючи сьогоднішні реалії, Скрипник може бути кандидатом. Так, у нього не гучне ім'я у Європі, але він вміє та може працювати, не маючи великих можливостей. Ставлячи цікаву гру, досягаючи результату та маючи прогрес гравців.
Зараз наставником команди є серб Александр Вуковіч. Для нього це вже не вперше працювати із Легією. Вуковіч врятував команду від вильоту, підтягнув у середину таблиці, але це не рівень амбіцій Варшави. Потрібно боротися за чемпіонство та виступати у єврокубках.
Болгарія
Гегемоном чемпіонату є Лудогорець. Але власник клубу Кіріл Домусчієв часто змінює тренерів через невдачі на міжнародній арені. Так своєї посади по ходу сезону позбувся литовець Вальдас Дамбараускас. Нинішній тренер Хайдука був близьким до ЛЧ, але так і не зміг пройти кваліфікацію, а потім осоромився у ЛЄ. Його наступником став словенський спеціаліст Анте Шімунджа. Не думаю, що він надовго затримається на посаді. До перших невдач у міжнародних матчах.
Такий стан речей точно не підходить для Скрипника. Віктор Анатолійович – системна людина та не зможе працювати у межах постійного тиску від боса клубу. Ситуація в Зорі має чомусь навчити.
Софійський ЦСКА відстав майже на 20 очок від Лудогорця. Скрипник двічі бив болгарських "армійців" у Лізі конференцій. Склад ЦСКА – доволі пристойний, але конкурувати із Лудогорцем не вдається. Потрібен тренер – в першу чергу. Весною боси клубу зробили хід конем та запросили англійця Алана Пардью. Подивимося, що з того вийде у наступному сезоні.
Залишається тільки варіант із Левскі. Команда із Софії має славетне минуле. Але доволі бойовий склад потребує гарного тренера, який зможе вивести команду у лідери місцевої ліги. Це може стати можливістю для українського спеціаліста.
Угорщина
Потенційно – це найбільш реальний варіант для нього. Місцеві клуби активно цікавляться футболістами з УПЛ. Сергій Ребров зробив дуже хорошу рекламу українській тренерській школі. Недарма Юрій Вернидуб був одним із кандидатів на посаду наставника Ференцвароша. Олександр Зубков та Іван Петряк мають статус зірок місцевого чемпіонату.
Помста Реброву: чому Зубков покине Ференцварош і до чого тут Шахтар
Поточний сезон став провальним для найбільш української команди – Фехервар. Клуб Петряка, Макаренка, Шабанова та Лєднєва фінішував тільки четвертим. Пропустивши вперед не лише "Фраді", але й Академію Пушкаша та Варду. Це повне фіаско, бо фінансові можливості клубу та склад дозволяють боротися за чемпіонство.
Бракує тренера. Черговим наставником став німецький спеціаліст Міхаель Боріс, який взимку мав врятувати команду та покращити результати. Але все сталося навпаки. Фехервар не тільки не претендував на золоті нагороди, але й скотився ще нижче. Не допомогли й зимові новачки на чолі з українцями Лєднєвим та Шабановим. Боріс має контракт до кінця сезону. Власникам клубу вже набридло трясти гаманцем для підтвердження власних амбіцій. Напевно, що потрібно починати з тренера.
Тут на сцену виходить Скрипник. Судячи з усього, Фехервар хоче бачити німецьку модель розвитку. Анатолійович якраз сформувався, як тренер, у Німеччині та притримується приписів видовищності гри. Чинний наставник Зорі дуже добре знає українців. У нього Лєднєв став зіркою УПЛ та найкращим бомбардиром клубу, хоча у другій частині сезону справи Богдана в Угорщині йшли дуже погано. Він не мав багато ігрового часу. Скрипник здатен зробити його одним із вожаків команди. Шабанова сватали до Зорі влітку. Отже, тренер був зацікавлений у такому переході. Так само і Петряк (швидкий гравець), і Макаренко (архітектор середини поля типу Назарини) дуже підходять для футболу Скрипника.
Фактор Скрипника може стати козирем для Фехервара у трансферній роботі. Наставник дуже добре знає чемпіонат України. Зрозуміло, що війна суттєво вдарить по багатьох командах, що дасть можливість угорцям вести активну кампанію по Україні. Майбутнє Зорі не визначене, а там є ким посилитися, як і в інших клубах.
Хорватія
Чемпіонат Хорватії прогресує. Динамо вже не має звичної гегемонії. Якщо у минулому сезоні йшла боротьба між Загребом та Осієком, то цього сезону додався ще й Хайдук.
Хто здав позиції, то це Рієка. Команда портового міста не так давно грала у ЛЄ, в кваліфікації важко пройшла наш Колос. У цьому сезоні Рієка тільки четверта, суттєво поступаючись за грою та очками Динамо, Осієку та Хайдуку. Потрібен тренер. Для цієї роботи Скрипник добре б підійшов. Уся потрібна інфраструктура у системі клубу є.
Німеччина
У своїх інтерв'ю Скрипник завжди з трепетом та любов'ю говорить про власну родину, що це – сенс його життя. Думаю, за можливості він хотів би отримати роботу в Німеччині, щоб бути поряд із дружиною та дітьми.
Я не думаю, що реально говорити про першу Бундеслігу. Робота із Вердером була вже відносно давно та й виявилась не до кінця успішною. Потрібне гарне агентське лобі, яке дозволить зачепитися за німецьку еліту.
Колишній тренер Динамо Брест та Кайрата Олексій Шпілевський зміг потрапити на роботу у Німеччину. Починав сезон на чолі Ерцгебірге, але нічого хорошого з того не вийшло. Білоруса швидко відправили у відставку через незадовільні результати. Батько Шпілевського – доволі відомий агент. Навряд чи Скрипник може розраховувати на таке лобі.
Тренувати регіональні команди? Напевно, все ж краще працювати у Східній Європі з клубами вищого рівня. Тому німецький напрямок я не вважаю доцільним.