Шахтар у ключовому матчі першої половини сезону УПЛ зазнав поразки від СК Дніпра-1 (1:2). Звіт читайте на "Футбол 24".
Матч між СК Дніпром-1 і Шахтарем подарував українському чемпіонату давно забуте враження великої події. Навіть вболівальники, які лише поверхнево стежать за УПЛ, чули про важливість даного поєдинку й чекали на нього. "Спортклубівці" підходили до зустрічі в статусі лідера, маючи 5 очок переваги над "гірниками" (хоча у них була гра в запасі), тож результат битви в Ужгороді мав величезне значення.
Йовічевіч продовжив експерименти, Кучер зіткнувся з проблемами
Якщо за рівнем футболу визначити сильнішого до стартового свистка було важко, то за кадровим потенціалом донеччани відчутно переважали. Ігор Йовічевіч навіть дозволив собі притримати Траоре в запасі. Крім того, екс-коуч дніпровців залишив на банці екс-дніпровця Лукаса Тейлора, продовживши експеримент із використанням Бондара в ролі правого фулбека. В центрі оборони вийшов Кривцов, а в опорній зоні з'явився Назарина.
Олександр Кучер не зміг випустити ключового вінгера – Амаша. Його вдалося вичепити з табору збірної Алжиру й навіть внести до заявки як футболіста основи, але перед початком зустрічі Яніса замінив Танчик. Хавбек навіть не тренувався. Крім того, на лавку довелося повернути опального Балулі.
Феєричний старт битви
Перший тайм відверто сподобався. Команди демонстрували пристойні швидкості й не збиралися відмовлятись від свого стилю. Дебютний момент стався вже на 5-й хвилині – це Довбик хитнув Матвієнка й пробив метрів з 20-ти під ближню стійку. Трубін парирував!
На старті зустрічі суперники не поступались один одному в активності. СК Дніпро-1 виглядав навіть дещо краще, однак на 17-й хвилині саме "жовто-чорні" пропустили гол. Його провів Мудрик, який прийняв пас від Бондаренка й прорвався лівим флангом до лінії штрафного. Свій прохід Михайло завершив ударом по центру з підступним відскоком перед Валефом – голкіпер не зміг з ним впоратись. 1:0!
Втім, всього через чотири хвилини підопічні Олександра Кучера зрівняли рахунок. І як! Адамюк перекинув м'яч через опонента й запустив передачу на Довбика, а Артем увійшов на правий край штрафного та п'яткою скинув сферу Гуцуляку. Олексій покотив паралельно воротам на Піхальонка, а той пробив другим дотиком – Трубін же впав ще після першого. 1:1!
Друга половина першого тайму виявилась відверто невдалою для "гірників". У команди Ігора Йовічевіча практично нічого не виходило в атаці, а на 35-й отримав травму Кривцов. Бондара довелося перевести в центр оборони, а замість Сергія вийшов Тейлор.
Невгамовний Довбик робить гру
СК Дніпро-1, своєю чергою, створив дві шикарні можливості вирватись уперед. Обидва в активі Довбика. На 31-й він замкнув навіс від Танчика ударом головою під дальню стійку (Трубін парирував), а на 36-й Артем пробив після подачі з кутового – м'яч пройшов поруч з каркасом! Зрештою, свисток арбітра відправив гравців відпочивати за 1:1 на табло.
Другий тайм "гірники" почали активніше, але Довбику було все одно. За сім хвилин після відновлення гри нападник отримав передачу від Піхальонка, розвернувся й потужно пробив з-за меж карного майданчика – точно в ближній кут! 2:1. СК Дніпро-1 заслужено повів у рахунку.
Швидко відповісти на цей гол Шахтарю не вдалося. Наступні десять хвилин пройшли без моментів, та і загалом гостроти біля воріт "жовто-чорних" не виникало. Ігор Йовічевіч змушений був реагувати, випустивши Траоре й Криськіва замість Сікана та Назарини.
Фінальний провал Шахтаря
Цей хід дав необхідний імпульс "гірникам". Вже на 65-й хвилині Мудрик мав зрівнювати рахунок, увірвався на лівий край штрафного й потужно пробивши низом, однак Валеф парирував. На 68-й же Криськів розхитав захисників і бахнув з гострого кута, але голкіпер виручив і тут!
Здавалося, що Шахтар перехопив ініціативу, однак досить швидко СК Дніпро-1 вирівняв хід зустрічі. Починаючи із 70-х хвилин, підопічні Олександра Кучера впевнено захищали результат, виграючи єдиноборства й не підпускаючи суперника до периметру власного карного майданчика. Вихід Петряка замість Степаненка на 80-й хвилині ніяк не допоміг донеччанам.
"Гірники" так нічого й не створили. Зрештою, фінальний свисток зафіксував заслужену перемогу СК Дніпра-1! "Жовто-чорні" набрали 35 очок, відірвавшись від Шахтаря аж на вісім залікових балів (а від Динамо – на всі 12). Хіба це не заявка на чемпіонство?
СК Дніпро-1 заслужив на тріумф, але вся боротьба попереду
Давно вже Шахтар не програвав в УПЛ настільки безапеляційно. За останні років п'ять такого не згадати – принаймні, не в перші п'ять хвилин. Навіть у більшості невдалих Класичних дербі (а їх небагато) матч був або рівним, або проходив за явної переваги "гірників".
У матчі з СК Дніпром-1 статистика теж виглядає досить рівно. Та і за моментами не все так страшно – на п'ять небезпечних епізодів "спортклубівців" донеччани відповіли трьома. Втім, сам зміст гри Шахтаря виглядав вкрай слабко. Підопічні Ігора Йовічевіча за весь поєдинок мали лише один короткий відрізок, на якому команда дійсно мала перевагу – від 63-ї до 70-ї хвилин.
Протягом інших 86 хвилин "жовто-чорні" тримали гранда на дистанції, а в першу годину вони ще й створили п'ять гольових моментів (реалізувавши два). Причому вони були різними – "гірникам" прилітало і зі стандартів, і після кросів з флангу, і внаслідок комбінацій з вриванням у штрафний, і з дистанції. Можливо, це й не виглядало, як тотальне домінування СК Дніпра-1, однак Шахтар на його тлі здавався середняком рівня Колоса.
Після цього підопічні Олександра Кучера ще й впевнено відзахищались, хоча оборона не є сильним місцем "спортклубівців". Словом, перемога абсолютно заслужена – "гірники" в такому матчі могли тільки відскочити.
Шахтар покарали за старі проблеми
До подібної невдачі Шахтар йшов давно. У єврокубках їхні слабкі місця непогано маскувалися загальною ігровою картиною – суперники тиснули, а "гірники" виманювали в пресинг і виривались в контратаки. Якщо ж тактика не спрацьовувала, то донеччани просто задихалися під тиском.
У чемпіонаті ситуація була іншою. Тут опоненти закриваються, залишаючи Шахтар без простору на чужій половині й нав'язуючи велику кількість єдиноборств. Навіть за таких умов "помаранчево-чорні" награли на 26 очікуваних голів (стільки ж і забили), поступаючись за цим показником лише СК Дніпру-1 – втім, насправді не все так красиво.
Підопічні Ігора Йовічевіча мають відчутні проблеми з позиційним наступом. Можна пригадати важкі матчі з Металістом 1925, Кривбасом, Чорноморцем та Рухом на старті сезону, де траплялися втрати очок або дуже скрипучі перемоги. Потім ситуація стала кращою, але практично в кожному поєдинку було помітно – команда рідко відкриває простір на чужій третині без допомоги суперника.
У Лізі чемпіонів це простежувалось кожного разу, коли треба було відігруватись. В рамках УПЛ колективу довго щастило з класом опонентів або реалізацію, однак міцні українські середнячки перекривали кисень. У зустрічі ж з СК Дніпром-1 навіть поява розумного Траоре ніяк не допомогла.
Ця вразливість ускладнюється невиразною роботою в обороні. Достатньо подивитись, як легко Довбик відклеювався від центрбеків при замиканнях подач з флангів. Захисники Шахтаря взагалі не контролювали ситуацію.
Альо, Матвієнко! Яка АПЛ, який Арсенал? Хоча звинувачувати його у відсутності навичок при грі на кросах несправедливо – їх немає у всіх українських захисників. Без виключення.
"Гірники" не налаштувались?
А от допускати тотальний розвал оборони у власному штрафному, як при першому голі СК Дніпра-1, команда рівня ЛЧ не має права. І мова не тільки про забуті зони завершення – ви тільки погляньте, який шалений розрив утворився перед штрафним! Туди встигли зайти одразу три гравці у жовто-чорних футболках, готових прийняти пас або опинитись на добиванні.
І тут вже виникають питання до Бондаренка й Судакова, які вальяжно повертались назад. Особливо це контрастує з ривками дніпровців до штрафного. Так, старт епізоду застав хавбеків у дуже високих позиціях, але часу повернутись вистачало – три опоненти його використали, а "гірники" залишились за їхніми спинами.
Виправдати епізод можливістю отримати м'яч і почати контратаку важко. Якось дивно сподіватись на контрвипад, коли перед вами вже сім футболістів СК, а чотири з них комбінують п'ятками в твоєму штрафному. Бондаренко й Судаков або "забили", або занадто довго думали, або допустили грубу помилку.
Навряд чи Артем і Георгій втратили сили й концентрацію вже на 21-й хвилині зустрічі. Звинуватити їх у тактичній неграмотності теж ніхто не зможе – ця історія була спричинена психологією. Одразу ж пригадується матч проти РБ Лейпцига у Варшаві та сповідь Мудрика; Михайло зізнався, що футболісти просто не змогли налаштуватись після виходу в ЛЄ.
Якщо поглянути на зустріч з СК Дніпром-1, то різницю в налаштуванні теж можна помітити. Підопічні Олександра Кучера розуміли, що суперник дуже сильний, а свої сили почнуть завершуватись після 60-х хвилин – і освіжити гру де-факто нікому. Команда за цю годину виклалась на максимум, а от чи можемо ми те ж саме сказати про Шахтар?
Після фантастичної єврокубкової осені повертатись в УПЛ непросто. До зимової паузи залишилось недовго. Відставання навіть у 8 очок здається не таким вже й страшним – донеччани мають гру в запасі, а майбутнє СК Дніпра-1 навесні залишається невизначеним. В таких умовах психологічна стійкість дійсно може підкоситись – особливо коли тобі 21-22 роки.
Хоча і по Ігору Йовічевічу не було помітно звичної експресії. Він ніби сховався від колишніх підопічних за темними окулярами, пам'ятаючи про скандальний відхід з СК Дніпра-1. Шахтар виглядав занадто спокійним для перемоги над нинішніми дніпровцями. Нехай це стане для них уроком.
Лідери залежні від своїх зірок
У складі Шахтаря найменше питань виникає до Мудрика. Михайло дійсно старався, забивши ефектний і технічно складний гол. А потім змарнувавши ще один момент. Європейські скати, безумовно, оцінять дії вінгера.
Проблемою є взаємозалежність Міші й команди. Він є найбільш небезпечним і ефективним футболістом Шахтаря, але потребує постійного живлення якісними передачами – коли ж у цій зв'язці щось ламається, все ризикує піти шкереберть. Сильні опоненти просто приставляють до Михайла швидкісного гравця або перекривають канали передач.
Мудрик і сам часто помиляється у позиційній роботі, а специфіка футболу Шахтаря дозволяє суперникам ще краще працювати по Михайлу. Коли більшість пасів з просуванням йдуть в одному напрямі, то впоратись з ним значно простіше. В даному аспекті дуже цікаво виглядають експерименти з Криськівим, однак поки що залежність від Мудрика очевидна й небезпечна.
СК Дніпро-1 також підсів на голку. Його наркотик – Довбик. Артем витягує партнерів на своєму горбу, забивши вже 10 голів і віддавши 1 асист. Зірка й бог "спортклубівців" лідирує в УПЛ за кількістю голів та дотиків у штрафному. За 21 матч у сезоні Артем провів 18 результативних дій (0,85 за кожні 90 хвилин).
А ще варто не забувати про велику кількість організованих голів на кшталт того, який забив Піхальонок. Довбик постійно скидує м'ячі, обігрується з партнерами, витягує на себе захисників, тощо. Власне, усі п'ять гольових епізодів біля воріт Шахтаря проведені за участі або завдяки Довбику. Це – дуже круто, але що робити, коли Артема продадуть / він буде недоступним / у нього не буде настрою?
СК Дніпру-1 критично не вистачає плану Б. У матчі проти "гірників" все склалося ідеально, однак в низці інших поєдинків "спортклубівцям" було дуже непросто. Навесні тотальна заточеність гри під Довбика ризикує стати проблемою.