Після паузи на міжнародні матчі до порядку денного повертається англійська Прем'єр-ліга. Слушна нагода пригадати десятку найкращих голкіперів за всю історію турніру, вважає FourFourTwo.
Невілл Саутхолл
Найбільші дні слави Великого Нева були ще до статусу гравця Прем'єр-ліги (а якщо ви підпишетеся на нього в Твіттері, то зрозумієте, що й після цього), але навіть на фініші своїх пікових років він був відмінним кіпером.
Cтаррідж, Барклі, Ляказетт та ще 7 топ-відкриттів поточного сезону АПЛ
Його рефлекси, можливо, не були вже такими блискавичними як у 80-ті, але він тяжко працював, оскільки грав, відверто кажучи, за найгірші команди Евертона, уникаючи вильоту з АПЛ кілька разів. Про це говорять 5 клін-шитів валлійця на шляху до Кубка Англії 1995 року, в фіналі якого вони обіграли Манчестер Юнайтед, а за рік до того він зупинився за крок до побиття рекорду Евертона за сухими матчами поспіль.
Джо Харт
Легко забути після його рокових помилок за Англією та безцеремонне ігнорування від Пепа Гвардіоли, але Харт – один із чудових голкіперів. В оренді в Бірмінгемі та в найкращі роки в Манчестер Сіті він набрався впевненості, яка згодом отримала приставку "само". Тоді вона була величезною силою, яка давала віру у власні сили – те, чого так потребують усі воротарі.
Гвардіола: Можливо, я помилився, відпустивши Харта
Достатньо лише поглянути на отримані компліменти після відходу з Сіті до Бернлі минулого літа, щоб зрозуміти, що він означає для нової команди. Оренда в Вест Хемі торік не спрацювала, але переїзд Харта на Терф Мур, здається, влаштовує його набагато більше: він, можливо, не повернеться на свій найкращий рівень, але може до нього максимально наблизитися.
Девід Джеймс
Чи заслуговує гравець місця в цьому рейтингу через свій послужний список? Це звучить як ударний комплімент, але ви не можете зіграти 572 матчі на найвищому рівні за п'ять різних клубів (плюс 53 матчі за збірну Англію), якщо не є хорошим голкіпером. Час від часу впродовж своєї тривалої кар'єри Джеймс був ним.
Ще доволі молодим вихованця Уотфорда підписав Ліверпуль, але не врахував, що йому лише 22, а навкола – команда, що руйнується. Пізніше він мав нещастя грати за команди з дірявою обороною, як-от Вест Хем чи Манчестер Сіті, але все ж зумів добре виступати.
Бред Фрідель
Фріделю знадобилося немало часу, щоб потрапити до англійського футболу. Спроби Ноттінгем Форест, Сандерленда та Ньюкасла підписати його наштовхувалися на проблеми з отриманням дозволу на роботу, але зрештою він приїхав на Альбіон у 1997 році, приєднавшись до Ліверпуля.
На Енфілді йому було важко освоїтися, але після переїзду до Блекберна в 2000 році він поступово став одним із найнадійніших голкіперів країни. Можливо, це сталося через те, що на той час, коли він закріпився в Прем'єр-лізі йому вже було 30, але він завжди скидався на мудрого старця, з яким будь-який захист може почуватися комфортно.
Крім цього, він один із п'яти воротарів, які забивали гол в АПЛ (найвищий бал вам, якщо зможете назвати інших чотирьох), а це, звісно, додає елемент веселощів.
Шей Гівен
Були часи, коли навколо особи Гівена точилися дискусії – він недооцінений чи переоцінений кіпер. Аргументи сипалися, люті коментарі нагромаджувалися, а сім'ї тріщали по швах (начебто), але тепер із плином часу кожен може погодитися, що він був доволі солідним воротарем.
Більшу частину своєї кар'єри ірландець провів у Ньюкаслі, який пройшов період від майже слави до майже кризи, поки не награв на перехід до Манчестер Сіті. Якраз тоді, коли там почали крутитися великі гроші. Недооцінений (вибачте) аспект кар'єри пов'язаний із тим, що впродовж багатьох років на Сент-Джеймс Парк він боровся за місце в основі зі Стівом Харпером – воротарем, який запросто міг би бути №1 у багатьох інших клубах.
Едвін ван дер Сар
"Він точно там, серед моїх найкращих підписань", – сказав сер Алекс Фергюсон у 2009 році. Враховуючи компаньйонів, входження Едвіна ван дер Сара до цього списку є компліментом. Фергюсон визнав, що МЮ повинен був підписати нідерландця в 1999 році, коли пішов Петер Шмейхель, але завдяки одному з найяскравіших футбольних "краще пізно, ніж ніколи" він все ж непогано проявив себе на Олд Траффорд.
Шмейхель – єдиний воротар, який виграв більше титулів у Прем'єр-лізі за нього (5 проти 4-х); а ще нідерландець відбив пенальті, який допоміг його команді виграти Лігу чемпіонів у 2008-му – теж непогано. І давайте не забувати про його чотири роки в Фулхемі: ван дер Сар був, вочевидь, найважливішим підписанням "коттеджерів" для вищого пілотажу в АПЛ після виходу в еліту в 2001 році.
Давід Де Хеа
Якщо ви дотримуєтесь думки, що після відходу Фергюсона на Олд Траффорд настали похмурі часи, то уявіть Манчестер Юнайтед без Давіда Де Хеа. Його успішна боротьба за місце в основі збірної Іспанії лише підкреслює, наскільки добротно він виступав із тих пір, як перебрався до Прем'єр-ліги в 2011 році та вступив у боротьбу за марку найкращого голкіпера планети.
Колишній тренер воротарів Юнайтед Ерік Стіл розповідав історію, що пам'ятає лише два пропуски ігор Фергюсоном: вперше, коли одружувався його син, інший – коли на власні очі переглядав Де Хеа. Колишній партнер по команді Дімітар Бербатов ще категоричніший: "Де Хеа, ти супермен, хлопче. Ти можеш впіймати кулю".
Девід Сімен
Доволі спокусливо не брати до списку воротаря, який самовпевнено обрав собі прізвисько, але "Безпечні руки" – це дійсно доречно. Сімен був частиною великої оборони, яку Арсен Венгер отримав у спадок в Арсеналі та вирішив зберегти й удосконалити.
Попри виснажливу слабкість із дальніми ударами, Сімен був цілісним воротарем, який поєднував у собі блискучу реакцію (з найвідомішим абсурдним сейвом проти Шеффілд Юнайтед у півфіналі Кубка Англії-2002) із командирськими функціями в штрафному майданчику. Ви, вочевидь, відійдете в бік якщо цей пишноволосий "вусач" підійде до вас.
Відео божевільного сейва Сімена:
Петр Чех
Форма Чеха зіпсувалася в кілька останніх років, але на своєму піку він був найближчим, кого бачила АПЛ, до рівня Петера Шмейхеля. Це різні особистості, але їх вражаюча "фізика" була схожою – Чех у Челсі сформував людину, якій "ніколи не заб'єш".
Особливо в ті ранні роки на Стемфорд Брідж Чех був видатною частиною легендарного кістяка, зібраного докупи Жозе Моурінью, а його гра на лінії воріт була важливою для трьох із п'яти титулів Прем'єр-ліги, здобутих Челсі (він також отримав чемпіонську медаль у сезоні 2014/15, але тоді основним був Тібо Куртуа).
У наш час, коли воротарі зобов'язані грати ногами, Чех виглядає на людину з минулого. Але таке минуле було.
Петер Шмейхель
Виглядає трохи дивним, що Шмейхель був "єдиним" у Манчестер Юнайтед упродовж восьми років. Здається, що він був там кілька поколінь, колос як фізично, так і особисто, не так гравець, як ікона, непохитний камінь першої великої команди Алекса Фергюсона.
Шмейхель не робив так багато сейвів, але перелякані форвард не могли йому забити. І це, звичайно, найкраща відзнака його якості, яку Юнайтед протягом шалених шести років шукав, ким замінити. "Воротарі іноді виграють для вас матчі. І Петер Шмейхель виграв найбільше ігор, серед усіх воротарів, яких я коли-небудь бачив", – сказав якось Раян Гіггз.