Комерційний директор Шахтаря Дмитро Кириленко задоволений рішенням "гірників" проводити домашні єврокубкові матчі на стадіоні Фолькспарк у німецькому Гамбурзі.
– Домашня кампанія Шахтаря у єврокубках завершилася. Які можете підбити підсумки матчів у Гамбурзі?
– Найголовніше, що команда вийшла у євровесну. Це вже добре. Спортивні результати ми показали гідні. Друге – те, що майже на всіх матчах ми бачили заповнений стадіон, за що ми вдячні як українським, так і місцевим уболівальникам. Третє – те, що кожен фініш – це новий старт. Тому для нас закінчення групового етапу – це початок підготовки до євровесни. І, забігаючи вперед, можу сказати, що ми вже підписали додаткову угоду та домовилися з Гамбургом про проведення матчів на їхньому стадіоні та у весняній частині нинішнього євросезону.
– А щодо комерційної складової – наскільки ви залишилися задоволені матчами в Гамбурзі?
– Насправді, якщо взяти наші три домашні матчі, то можна зазначити, що підтримка у нас зростала від першого до останнього матчу. Вболівальники спочатку дивилися на Шахтар, потім повірили в Шахтар, а в останній грі вже вболівали за нас.
А щодо комерційної складової… Скажу, що в п'ятницю ми вже почали продаж квитків на наступний етап єврокубків. Зрозуміло, що до гри проти Порту ми точно не знаємо, який саме це буде турнір – Ліга чемпіонів чи Ліга Європи. Тим більше, не знаємо майбутнього суперника. Проте вболівальники вже купили близько 12-13 тисяч квитків. Не знаючи турніру, і не знаючи суперника. Чи це не показник того, що людям сподобалася гра Шахтаря, що люди вірять у нас і хочуть підтримувати протягом усього євросезону? – цитує Кириленка Terrikon.
Нагадаємо, на Фолькспаркштадіон Шахтар зіграв три матчі групового турніру Ліги чемпіонів – поразка від Порту (1:3) і перемоги над Барселоною (1:0) та Антверпеном (1:0). "Гірники" кілька днів тому оголосили, що у весняній частині єврокубків теж гратимуть у Гамбурзі. Який це буде турнір – Ліга чемпіонів чи Ліга Європи – стане відомо близько опівночі 13 грудня, після матчу проти Порту.
Судакова у Європі ніхто не запитуватиме, чого він хоче – що впливає на цінник українського феномена?