Шахтар обіграв Динамо у післяматчевій серії пенальті в рамках чвертьфінал Кубка України 2018/19. Рахунок і огляд матчу читайте на "Футбол 24".
Матч, як і онлайн-трансляція Шахтар – Динамо на "Футбол 24", стартував о 17:00 за київським часом. Гра відбувалася в Харкові на стадіоні ОСК Металіст. Поєдинок транслював канал "Футбол 1". Долю півфіналіста вирішував один-єдиний матч. Відзначимо, що вже 8-го квітня відбудеться жеребкування 1/2 фіналу Кубка України. Динамо намагалось взяти реванш за програний у тому ж Харкові драматичний матч УПЛ (перша поразка Хацкевича від Фонсеки в чемпіонаті). Крім цього, кияни програли попередній фінал Кубка саме Шахтарю. Це Класичне, отже, емоції та напружена битва були нам гарантовані. Так і сталося.
Шахтар – Динамо – відео гола та огляд матчу
На перших же секундах Бурда врізав по ногах Мораєсу. Тайсон метрів з 34 пробив у стінку динамівців. Просто шалений момент на 9-й хвилині завершив ударом з-за меж штрафного Гармаш. Миколенко пройшов лівим флангом і виконав націлений простріл. Вербіч і Шапаренко кількома ударами поспіль ввели Шахтар у стан паніки в межах воротарського, а в підсумку Пятов навіть не зреагував на постріл Дениса з льоту – акуратно під ліву стійку. Вербіч розігнав швидку контру в центрі поля. Циганков із Шапаренком розписали красиву стіночку, але Микола не прошив Пятова з близької відстані.
Шахтар – Динамо: онлайн-трансляція матчу 1/4 Кубка України
Тайсон у боротьбі врізав Циганкову рукою в обличчя. Це жовта, вирішив арбітр, хоча крик Віктора над ОСК Металіст пролунав дуже гучно. Тайсону дозволили пробити метрів з 18 – могутній удар знайшов поперечку. Після суперечливої жовтої Кендзьорі команди завелись. Падіння за падінням, крики та апеляцію до судді з обох боків. Коваленко чомусь відмовився потиснути руку Гармашу, хоча його штовхав зовсім не Денис. Шепелєв після затяжної атаки Динамо пробив поруч зі стійкою.
Циганков на 38-й сам заробив штрафний, сам же і виконав. Стійка врятувала Шахтар, хоча здавалось, що Пятов також мав шанси потягнути. Степаненко двічі за хвилину жорстко зіграв у підкатах поблизу центральної вісі. Арбітр дав жовту за менш брутальний фол. Патрік врізав по шиї Вербічу, арбітр дав продовжити швидку атаку гостей, а потім таки виписав черговий "гірчичник". Циганков спочатку змарнував контру невлучним ударом, а згодом подав кутовий. Кендзьорі дали пробити без перешкод, і Шахтарю пощастило, що круглий не ліг на ногу Томаша, який такі забивав і за Динамо, і за збірну Польщі. Підсумок першої половини невтішний для команди Фонсеки – 0:2 за ударами у площину, 1:5 загалом і навіть контроль м'яча програно 40% на 60%.
Фонсека відразу по перерві випустив Соломона замість інертного Патріка. Тайсон перемістився в центр, а саме джокер Шахтаря мав блискучий шанс зрівняти рахунок. Соломон завершив комбінацію Тайсона та Ісмаїлі – Бойко здійснив перший сейв за 50 хвилин. Згодом Манор навісив на Мораєса, і той схибив. Пройшло менш хвилини, як екс-динамівець вийшов на побачення з Бойком, не зумівши пробити Дениса.
Динамо оговталось і провело дві швидкі контратаки. Вербіч з Шапаренком не порозумілись і загнали себе в офсайд. Потім Ісмаїлі ідеально відіграв у відборі проти словенця на 11 метрах.
Кадар за кільканадцять секунд привіз 2 гольові моменти. Якщо Марлос завозився з м'ячем і пробачив, то Тайсон, який заблокував виніс Тамаша, поділився м'ячем з Мораєсом – це був розстріл. Гармашу арбітр показав суперечливу жовту в центрі поля. Після цього Денис завівся вирішив показати свою "фе" колишньому партнерові Мораєсу. Не те місце і не той прийом. Навіть у самого Гармаша голова від цього заболіла. Червона картка на рівному місці.
Марлос елегантно викотив п'ятою на Тайсона, проте капітану Шахтаря в останній момент завадили пробити. Шапаренко прокинув м'яч перед Мораєсом, і Жуніор скосив його. Це друга жовта. За червоними також нічия. Шепелєв грубо став на ногу Коваленку, ставши 5-м гравцем Динамо з жовтою карткою. Кривцов зачепив Сідклея, але суддя придумав симуляцію і чергове попередження. Хацкевич зустрів це рішення сміхом.
Соломон спробував взяти гру на себе в останні хвилини основного часу, а рефері допоміг киянам перервати гострий пас на Тайсона. Буяльський зірвав гостру контру, і це 7-а жовта в динамівців. Соломон відверто ззаду по ногах вдарив Сідклея. Гості вимагали червону, але суддя виписав жовту. Нас чекав овертайм, або ще 2 по 15!
У першому додатковому таймі Динамо нарешті створило момент, якого чекали понад 50 хвилин. Розіграли комбінацію флангові захисники. Кендзьора подав на дальню стійку, а там Миколенко зіграв на випередження. Єдине погане в цьому моменті – удару відверто забракло влучності. Циганков пройшов крізь усіх захисників, однак Сідклей не зміг замкнути дальню стійку, бо в останню мить Хочолава підставив "ключку". Команди ніби вдруге помінялись ролями, чергуючи тайми, які грали першим номером.
Тайсон допоміг вирішити проблему із судомами одному з лідерів суперника Вербічу, за що бразилець заслужив компліментів. Динамо знову активніше виглядало, але довести кілька перспективних атак поспіль до удару не вдалось. Гра ледь не зовсім зупинилась. Посеред тижня команди провели виснажливі матчі в УПЛ, а тут ще й овертайм у Кубку 10 на 10. І все ж кияни бодай намагались забити переможний. Миколенко подав зліва, Пятов відбив на Вербіча, але снаряд влучив у руку Беньяміна, про що почали сигналізувати захисники, тому суддя не зарахував гол.
Серія післяматчевих пенальті. Ісмалії розвів Бойка і м'яч по кутах. Це 1:0. Циганков зрівнює не менш впевнено.
Бойко робить фантастичний сейв, витягуючи снаряд після удару Соломона у верхній кут. Сідклей спокійно розправився з Пятовим. Маємо 2:1 після двох спроб.
Майкон легко зрівнює 2:2 – Бойко не вгадав. Кендзьора пробиває аналогічно впевнено – 2:3 на користь Динамо.
Нем забиває і свій удар. Миколенко хибить, даючи Пятов нагоду врятувати – 3:3 після 5-и ударів.
Коваленко свій удар реалізує, а Шепелєв слабко пробиває в руки Пятову. Шахтар перемагає 4:3 і йде далі у півфінал Кубка України. Динамо ризикує залишитись без трофеїв.
Гармаш і Мораєс роблять гру... і завершують її
Гол Дениса відкрив всеукраїнське дербі. Це було красиво і навіть несподівано добре як для такого неоднозначного персонажа. Відчуття не підвели після перерви. Гармаш вже мільйонний раз у кар'єрі увімкнув режим поганого хлопця не там, де потрібно, підвівши команду. Хоча що там було ще більше підводити після перерви, коли Київ відмовився від свого такого привабливого обличчя з першого тайму? Тому цей епізод став символом і кульмінацією провальної 25-хвилинки команди Хацкевича, яка змінила геть усе.
Мораєс зрівняв рахунок і взагалі був одним з найкращих по перерві. Та все свято Шахтаря завершилось в один момент, коли Жуніор необачно скосив Шапаренка. Бразильський українець не зрозумів, за що була перша жовта? Можливо, тому, що він відмахувався від Гармаша не гірше, ніж Денис фолив в епізоді, коли зірвався на вагу червоної. Можливо, арбітра дістало, що Мораєс не припиняв суперечок у центрі поля. Сказати однозначно може тільки арбітр Козирянський.
Суддівство – ті ж 2 обличчя
З одного боку рефері однозначно не судив упереджено. Жодна з команда не може бути задоволена його роботою, значить, відпрацював рівно. Долю матчу вирішували аж ніяк не суддівські рішення, а чіплятись до влучання м'яча в руку Вербіча, після якого "гірники" вже вибили круглого, але пропустили перший гол, даруйте – хай там канали всякі розбирають це до безкінечності, ми не будемо. Просто тут немає жодної однозначності, і навіть технології нічого не вирішать – сперечатись можна до кінця життя, а зміст?
З іншого боку 15 жовтих карток (8:7, і тут переміг Шахтар) у принциповій, але не якійсь особливо божевільній битві, це, вибачте, ну надто багато. Матч перетворився в карнавальну Іспанію, де арбітри обожнюють бувати в кадрі. Аж 44 свистки про фоли, деяких з яких можна було б уникнути. Деякі жовті абсолютно невиправдані. Інколи можна було б обмежитись свистком, іноді треба було вилучати. Сумніви залишаються і щодо трактування дій Мораєса в епізоді з Гармашем (чи треба було давати першу жовту?), і у відмашках гравців Шахтаря, і в кількох інших моментах.
У деякі періоди гра ставала просто пекельною і здавалось, ось-ось суддя повністю втратить контроль над грою. Добре, хоч з цим зміг впоратись. І чим влучання в руку Вербіча в першому епізоді відрізняється від другого? Тим, що там епізод продовжився, а тут відразу гол? І тут, і там круглий був на такій відстані, що ухилитись було неможливо. Навмисної гри рукою начебто не було, але тут такі тонкі нюанси, які фанати по обидва боки барикад трактуватимуть по-своєму завжди.
Найкращі підводять особливо несправедливо
У післяматчевих пенальті частенько буває так, що одні з найкращих приміряють на себе роль винуватців поразки. Так сталось і цього разу. Спочатку здавалось, що плакати гіркими сльозами буде Соломон – гравець, з виходом якого нарешті з'явилась гострота. Манор допоміг налаштувати атакувальну гру і поламати організованість оборонного механізму Динамо.
Однак потім настав час динамівців. Миколенко взагалі мав би бути мінімум у топ-3 гравців матчу, але пробив відверто провально. Шепелєв також не заслужив поганих слів як опорник, який встигав усюди, але саме його удар, парируваний Пятовим, став вирішальним. Жорстокі реалії футболу.
Хацкевич і Фонсека розчаровують, але по-різному
Білоруський наставник знову видав прекрасний перший тайм у Харкові, але потім все кудись зникло. Хацкевич зміг здивувати свого опонента атакувальною грою і відмінним контролем м'яча. План на гру працював і вимагав оплесків. Проте скажіть на милість, що ж сталося після перерви? Що такого тренер сказав своїй команді? Склалось чітке враження, що гравцям дали установку грати обережніше і за рахунком. І блискучі враження від гри до перерви було безжально змазано. Донецький клуб взяв реванш за фінал Кубка України 2014/15, коли програв киянам у серії пенальті.
Динамо відмовилось від гри, через яку Шахтар дуже страждав. Не дивно, що тут же посипались моменти і помилки, як-ось Кадара, який, як і в матчі проти Челсі, провалився у грі під пресингом. Якщо тренер не давав установки відсиджуватись, то винен у тім, що втратив контроль над діями команди. Динамо контролювало м'яч 60% у перші 45 хвилин, а після перерви лише 27%. При цьому в меншості команда грала лише 8 хвилин. А 0 ударів за другі 45 хвилин чим пояснити? Якщо класною грою донеччан, тоді чому вона випарувалась після вилучення Мораєса? У того ж Шахтаря хоча б постріл Тайсона до перерви був. У Динамо не було взагалі нічого.
Фонсека також не виправдовує сподівань. Так, багажу Пятова, Степаненка, Тайсона, Ісмаїлі, Мораєса, Марлоса, періодичних спалахів інших гравців вистачає на те, щоб без особливих проблем мчати до чемпіонства. А далі що? Навіть у матчах проти Динамо, яке дограє лише з одною заміною, Шахтар виглядає більш ніж скромно. Уже мовчимо про єврокубки навіть про ту ж Лігу Європи. Щоб команда Фонсеки якось особливо розвивалась, не видно, і це турбує. А розрив у 7 очок з нашим рівнем УПЛ – це питання більше до Хацкевича, ніж ефект супергри його головного суперника.
Лише 3 влучні удари за 120 хвилин кубкової гри – жалюгідно мало для команди, яка славиться передусім атакою. Добре, що в суперника ще менше (2). Добре, що змогли додати і провести блискучі 25 хвилин, не більше. Але ж португалець так само ніяк не зреагував на гру Динамо до перерви. А потім ще й настав якийсь незрозумілий провал в овертаймі. Кияни виглядали краще, а "гірники" ніби грали в меншості та боялись не пропустити. Якщо Шахтар має більші амбіції, ніж просто вигравати титули на внутрішній арені, треба додавати, а його тренерові придумувати щось цікавіше.