"Футбол 24" – про Джордже Бекалі, скандального покровителя румунського клубу Стяуа. Таких унікумів і пройдисвітів планета ще не бачила.
Джордже Бекалі народився 25 червня 1958 року у звичайній сім’ї. У дитинстві він випасав овець у Східній Румунії – і не цурається такого факту біографії. "Дійсно, я був пастухом, але навіть великі правителі Візантійської імперії розпочинали з цього", – наголошує Бекалі.
У 1989-му, коли Бекалі виповнився 31 рік, Румунію накрила революція. Багаторічного диктатора Ніколае Чаушеску розстріляли. Спритний Джордже (серед друзів – Джіджі) практично за безцінь вихопив величезну земельну ділянку неподалік Бухареста, а потім якимось дивом домовився про обмін на землю вже у межах столиці Румунії. Після буремних революційних подій ціни підстрибнули до небес, і Бекалі, продавши свою власність під будівництво, миттєво розбагатів. Через 20 років його статки сягнули трьох мільярдів доларів. Джіджі посів друге місце у списку найзаможніших громадян Румунії.
Футболом він цікавився завжди. У 80-х овечий пастух познайомився із Георге Хаджі, юним хавбеком маловідомого клубу Спортул Студенцеск. Вони заприятелювали. Бекалі підгодовував свого товариша-футболіста, постачаючи йому молочні продукти із своєї ферми – у часи правління Чаушеску молоко, масло та сир були надзвичайним дефіцитом. Невдовзі про Хаджі заговорила вся країна, згодом – увесь світ. Стяуа, Реал, Барселона, Брешія, Галатасарай і, звісно, збірна Румунії – Георге всюди залишив помітний слід.
Дружба Бекалі та Хаджі, здавалося, триватиме вічно. Багатій запрошував футбольну суперзірку на своє весілля, а згодом – і в команду. Хаджі очолив Стяуа у червні 2007-го, проте вже через три місяці був відправлений у відставку. Що трапилося? Товариша і за сумісництвом власника клубу роздратував непереконливий старт Стяуа у новому сезоні (попри вихід у груповий етап Ліги чемпіонів). "Я не можу працювати з ним, – поскаржився Хаджі. – Почуваюся так, наче мене стратять. Стяуа назавжди у моєму серці, але ця людина знищує клуб". Бекалі парирував: "Моя найбільша помилка полягає у тому, що я намагався зробити із Хаджі великого наставника. Як тренер він – ніхто". Давні друзі стали ворогами.
Наприкінці 90-х Джіджі Бекалі починає інвестувати у футбол. Спершу він увійшов у раду директорів Стяуа, на початку 2003-го придбав 51% акцій легендарного клубу, а до кінця року докупив ще 15%. На той момент борги 21-разового чемпіона Румунії становили 11 мільйонів доларів. "Я ж не лох, щоб викидати такі бабки на вітер", – подумав Бекалі. Далі – простий, але дієвий фінт. Власник змінив назву з ФК Стяуа на АФК Стяуа. Старий клуб був визнаний банкрутом, борги списали.
Бекалі міняє тренерів надзвичайно часто – у стилі Димінського або Дзампаріні. Не став винятком українець Олег Протасов, який очолив Стяуа у 2005-му і відпрацював у Бухаресті якихось 4 місяці. Працював би й надалі, але отримав запрошення від рідного Дніпра. До того ж, у Дніпропетровську Протасову обіцяли зарплату, яка в чотири рази перевищувала румунські заробітки. "Він прийшов до мене і сказав, що хоче піти, – пригадував Бекалі. – Я подякував йому за чудову роботу і ту красиву гру, яку він прищепив Стяуа, але грошей за розрив контракту (300 тисяч євро, – Футбол 24) не взяв. Ми розійшлися друзями. Протасов – найкращий тренер за увесь час мого президентства".
Аналогії із Сільвіо Берлусконі могло б і не виникнути, якби Бекалі не пхав носа у політику. Проте він неодноразово висував свою кандидатуру на виборах президента Румунії, але щоразу набирав не більше 2% голосів.
Політичне кредо Бекалі заслуговує окремої згадки. Це – рафінований прихильник ультраправих ідей, який мріє про відновлення "Великої Румунії", а отже зазіхає на частину суверенної території України (мова про окремі райони Буковини та Одеської області). Окрім того, Бекалі виступає проти угорської та циганської діаспор, які мають у Румунії широке представництво.
Він – гомофоб. Ще у 2006-му Бекалі виступив єдиним фронтом із Румунською православною церквою – вони уклали петицію із закликом заборонити гей-паради у Бухаресті. "Я готовий викласти від 2 до 5 мільйонів доларів на проведення референдуму щодо заборони одностатевих шлюбів у нашій країні, – погрожував Джіджі. – Переконаний, що 99% румунів проголосують "за". Ми викорінимо сексменшини!"
Кополовець: Випадково зайшов у гей-клуб на дискотеку. Я був шокований, а німцям - нормально
Він – расист та ксенофоб. Окрім вже згаданої неприязні до циганів, власник Стяуа не толерує і темношкірих. Перебуваючи в ефірі популярного телешоу, Бекалі обізвав екзотичного ведучого "мавпою". "У мене концепція – не купувати для своєї команди іноземців, – любив наголошувати мільярдер. – Я хочу, щоб у Стяуа грали тільки румуни". Президентів бухарестського Рапіда та ЧФР Клуж він зневажливо обізвав "жидами", додавши при цьому, що ЧФР фінансується "угорськими масонами".
Він – сексист. Одна з цитат: "Якщо УЄФА зобов'яже нас створити жіночу команду, я відразу піду з футболу. Тому що це – проти Божої волі. Жінки створені, щоб спокушати і задовільняти чоловіків, а от футбол їх порочить. Я – не безгрішний, але не роблю протиприродних речей. Жіночий футбол – це підступи диявола".
Він – фанатик, схиблений на релігії. Розкішний будинок Бекалі обвішаний специфічними картинами. На одній із них – репродукція "Тайної вечері" пензля Леонардо Да Вінчі – мільярдер зображений у ролі самого Христа, а на місці дванадцяти апостолів – гравці Стяуа і їхній головний тренер. Не менший резонанс викликали полотна, на яких Джіджі виступає в образі Івана Хрестителя, Георгія Побідоносця і навіть Мойсея.
Набожність Бекалі особливо гостро проявилася у сезоні 2005/06. Шлях у Кубку УЄФА Стяуа розпочала із впевненого подолання норвезької Волеренги (3:0, 3:1), а у груповому етапі посіла перше місце свого квінтенту, випередивши серйозних суперників – Ланс, Герту, Сампдорію і шведський Хальмстад. У пориві емоцій, напередодні 1/16 фіналу, Джіджі пообіцяв: "За кожен пройдений нами етап я будуватиму по одному храму". Стяуа вибила Херенвен, Бетіс і земляків із Рапіда, сенсаційно опинившись у півфіналі. Потім довелося капітулювати перед Мідлсбро. Бекалі дотримав слова – церкви збудував. Особливо його надихнула красива перемога над Бетісом у Севільї – Джіджі заклав розкішний собор на три мільйони євро.
Бекалі чотири рази перетинався із київським Динамо у єврокубках. Найбільш пам'ятний матч відбувся 13 вересня 2006-го, коли румуни розтрощили команду Анатолія Дем’яненка на Олімпійському – 1:4. У другому колі команди розписали нічию (1:1), а Динамо посіло останнє місце у своєму квартеті Ліги чемпіонів. Восени 2014-го із Стяуа було значно простіше – дві перемоги киян у Лізі Європи (3:1, 2:0). У той період Джіджі Бекалі перебував… за гратами.
У 2013-му мільярдера засудили до трьох років позбавлення волі. Джіджі настільки дістав своїми викрутасами румунську армію, яка з давніх давен була причетною до Стяуа, що високопосадовці "замовили" опозиціонера. Мова, звісно, не про вбивство, а про грунтовне розслідування його діяльності. Компромат знайшовся швидко – Бекалі пригадали і корупцію, і зловживання владою, і навіть незаконні махінації із землею, які дозволили йому вибитися у багатії.
Попри колосальні проблеми із законом, Джордже не зрікся свого футбольного клубу. Стяуа втратила все – титули, стадіон, герб і навіть назву. Довелося розпочинати з нуля. Клуб став іменуватися ФКСБ (Футбольний Клуб Стяуа Бухарест), п’ятикутну зірку на гербі замінила восьмикутна, команда переїхала на Національний стадіон, який ділить з іншим клубом – Оцелул, а також національною збірною Румунії.
"Я бачу себе апостолом Румунії, адже займаюся тим, чим ніхто раніше не займався", – каже Джіджі Бекалі. Ще б пак! Він розміняв сьомий десяток, але азарту та епатажу йому не позичати. Особливий шлях особливого власника футбольного клубу продовжується.