Золоті 90-ті: президент Ліберії карав Динамо двічі, Шева поруч з бандитом, голий зад Верона і ще 29 фото "старої школи"
Потужна доза ностальгії від "Футбол 24".
1. Вест Хем 90-х подарував британському футболу трьох непересічних талантів – і всі вони на цьому фото. Джо Коул, Френк Лемпард, Ріо Фердінанд.
2. Яп Стам – могутній захисний блок МЮ та збірної Нідерландів, пік кар'єри якого припав на другу половину 90-х – початок "нульових". Тут він навіть ще з волоссям :-)
3. Легендарний Дунга, ветеран у складі Інтернасьйонала з Порту-Алегрі, намагається залишити без м'яча на 20 років молодшого Роналдінью (Греміо).
4. Гості з минулого. Альфредо Ді Стефано (Реал) та Еусебіу (Бенфіка) феєрили ще у далеких 50-60-х. До "золотих 90-х" дійшли вже у статусі поважних дідусів.
5. Роберто Карлос стелиться у героїчному підкаті проти Габріеля Батістути. Одна із численних принципових заруб між Аргентиною та Бразилією.
6. Останній французький цвях для домовини "селесао" у фіналі ЧС-1998. Герой епізоду – Еммануель Петі. Таффарел і Кафу – лише статисти.
7. У травні 1995-го ці хлопці зробили, здавалося б, неможливе – обіграли у фіналі Ліги чемпіонів тодішнього чинного володаря трофею Мілан (1:0). Продублюємо склад того Аякса. Стоять: ван дер Сар, Зеєдорф, Райкард, Фініді, Рональд де Бур, Денні Блінд. Присіли: Літманен, Рейцігер, Давідс, Овермарс, Франк де Бур.
8. Зовсім молодий голкіпер Парми Джанлуїджі Буффон і ще не бритоголовий Зідан у футболці Юве. Це той Кальчо, який ми полюбили!
9. Хакан "Босфорський бик" Шукюр та легенда збірної Гани – Абеді Пеле (Торіно). Середина 90-х.
10. Герої епохи! Були часи, коли обкладинку відеоігор прикрашали не Мессі чи Мбаппе, а Фабріціо Раванеллі та Пол Інс.
11. Тарібо Вест народився у нетрях Нігерії і був учасником вуличної банди. Що, зрештою, не завадило йому згодом стати олімпійським чемпіоном-96 і сяяти у захисті Осера та Інтера. А ось у Мілані епохи раннього Шеви він засів до глибокого запасу.
12. Георге Хаджи, якого називали "Карпатським Марадоною". Без нього нереально собі уявити збірну Румунії 80-90-х – 124 матчі, 35 голів.
13. Тьєррі Анрі виявився провальним трансфером для туринського Ювентуса. Але його вчасно підхопив Арсен Венгер.
14. А ось Шеву зустрічали у Мілані, наче короля. І він повністю виправдав довіру тіфозі на Сан-Сіро. Навіть перевершив її.
15. Два культові бразильці в історії Ель Класіко – Роналдо та Роберто Карлос. У сезоні 1996/97 Реал випередив Барсу на якихось два очки. Зате "Зубастик" здобув Трофей Пічічі – неймовірні 34 голи.
16. Роберто Баджо чітко розводить м'яч та нігерійського голкіпера по різних кутах. Чемпіонат світу-94, 1/8 фіналу, Італія дотиснула африканців в овертаймі (2:1).
17. Незабутній дует атакувальних хавів Рівер Плейт тієї епохи – Пабло Аймар та Марсело Гальярдо. Багаторазові чемпіони Аргентини.
18. Давор Шукер та Дієго Марадона – солідна атакувальна зв'язка Севільї у сезоні 1992/93, чиєї потуги вистачило лише для сьомої сходинки Ла Ліги.
19. Ставши чемпіоном світу, Зідан поповнив свою колекцію трофеїв "Золотим м'ячем", причому – з неймовірним відривом від конкурентів. Француз набрав 244 голоси, Шукер – лише 68, Роналдо – 66.
20. Робоча атмосфера у таборі мюнхенської Баварії середини 90-х. Головний тренер Франц Бекенбауер та лідер команди Лотар Маттеус дивляться в одному напрямку.
21. Чорна перлина атаки ПСЖ – Джордж Веа. Два зі своїх 55 м'ячів за Париж ліберієць забив у ворота Динамо (ЛЧ 1994/95). У 2017-му обраний президентом рідної країни.
22. У Лізі чемпіонів 1992/93 Мілан двічі виявився сильнішим за ПСВ (2:1, 2:0). Проте одного разу Паоло Мальдіні все ж не встежив за Ромаріо.
23. Денніс Бергкамп був приречений на провал у міланському Інтері – щоб потім стати ідолом лондонського Арсенала упродовж багатьох років.
24. Ще не відомий широкому загалу форвард Карлос Тевес у костюмі збірної Аргентини. На той момент він бігав за юнацькі команди Бока Хуніорс.
25. Ранкова пробіжка Раяна Гіггза глухими вуличками Манчестера. Це його дебютний сезон у першій команді МЮ.
26. Браян, молодший з братів Лаудрупів. Полюбляв атакувати з глибини, а найбільший слід залишив в історії Рейнджерс. У збірній Данії – 82 матчі, 21 гол. Сенсаційний чемпіон Європи 1992-го.
27. Тріо бомбардирів Лаціо – Джузеппе Сіньйорі, П'єрлуїджі Казірагі та Ігор Протті. Вони записали на свій рахунок понад 190 голів римлян.
28. Нападник Майкл Оуен – чи не головне відкриття Кубка світу-98. У ворота Румунії та Аргентини він забивав, коли йому було 19. Щоправда, в обох поєдинках збірна Англії капітулювала.
29. А тут у нас одразу два пам'ятні мадридські голкіпери. Абель Ресіно (ліворуч) вірою і правдою служив Атлетіко, тоді як Пако Буйо захищав ворота Реала.
30. Ну і як же без легендарного (хоча й нетривалого) тандему в атаці ПСВ? Люк Ніліс наколотив за Ейндховен 133 голи, Руд ван Ністелрой – 77. Уболівальники зі стажем чудово пам'ятають їхні "баночки" в Лізі чемпіонів.
БОНУС!! На десерт – реклама чипсів, у якій знявся Хуан Себастьян Верон. Аргентинський маестро тонкого пасу та підступного удару прославився у Європі виступами за Сампу, Парму і, звісно ж, золотий склад Лаціо.