"Футбол 24" – про теперішнє життя Сальвадора Кабаньяса після вогнепального поранення в голову. У 2010-му за його драмою стежив весь футбольний світ, а форвард збірної Парагваю зумів виграти свій найголовніший двобій.
Його вражаючу на той момент кар'єру обірвав один постріл у нічному клубі. На початку 2010-го Сальвадор Кабаньяс, який виступав за мексиканську Амеріку, перебував на піку слави. Дворазовий найкращий бомбардир Копа Лібертадорес, гравець року в Парагваї та Південній Америці – 29-річний на той момент нападник цілком міг переїхати у Європу, адже демонстрував відмінну результативність. Предметний інтерес до Сальвадора проявляв Манчестер Юнайтед, а тодішній наставник збірної Парагваю Херардо Мартіно покладав головні сподівання на Мундіалі-2010 у Південній Африці саме на Кабаньяса. Втім, за кілька місяців до чемпіонату світу – 25 січня 2010-го о 6-й годині ранку – з форвардом трапилося нещастя, яке повністю змінило його життя.
Після поразки Амеріки від Атлетіко Морелії (0:2) Кабаньяс із дружиною та братом пішов до BarBar – популярного нічного клубу Мехіко, де у футболіста вистрелив місцевий наркодилер. Кримінальний авторитет Хосе Хорхе Бальдерас на прізвисько Джей Джей звинуватив Сальвадора в тому, що той почав мало забивати та не виправдовує свою зарплатню. Нападник відповів опоненту, після чого виникла словесна сутичка, апогеєм якої став постріл. Злочинець дістав пістолет і натиснув на курок. Куля влучила в голову, а самого парагвайця, який стікав кров'ю, знайшли в туалеті. Спершу низка ЗМІ навіть заявили про смерть Сальвадора Кабаньяса, але, на щастя, футболіст вижив та був екстрено прооперований.
На жаль, через високу вірогідність ускладнень, лікарі так і не змогли повністю дістати кулю, частинки якої досі знаходяться в задній частині мозку Сальвадора Кабаньяса. Операція тривала близько семи годин, а після неї футболіст ще тиждень перебував у комі. За кілька днів стан парагвайця трішки покращився – він почав впізнавати членів сім'ї та зміг видавати окремі звуки. Про футбольну кар'єру можна було забути – лише у травні Кабаньяс був виписаний з лікарні та продовжив реабілітацію вдома, сподіваючись хоча б повернутися до повноцінного життя. Зрозуміло, що ні на який ЧС Сальвадор вже не поїхав, але саме його прикладом президент країни мотивував гравців збірної Парагваю перед початком Мундіалю в ПАР.
Після тієї страшної події Кабаньяс все ж зумів повернутися на поле – зокрема, зіграв кілька хвилин у товариському матчі Амеріки та збірної Парагваю. Втім, дива і красивої казки не сталося – це вже був зовсім інший рівень. Нападник зіграв кілька поєдинків за маловідомі клуби і остаточно повісив бутси на цвях у 2015-му. По суті, той матч Амеріки з Атлетіко Морелією став лебединою піснею у професіональній кар'єрі Кабаньяса. Що стосується злочинця, який вистрелив у футболіста, то лише у 2019-му Хосе Хорхе Бальдерас був засуджений до 20-ти років ув'язнення. Але не за інцидент з форвардом, а за інші діяння – зокрема, участь в організованій банді злочинців та торгівлю зброєю і наркотиками.
Зараз Сальвадору Кабаньясу 40 років. Колишній бомбардир разом із батьками та зведеним братом мешкає в Ітаугві – передмісті столиці Парагваю Асунсьйона. Саме звідти він у середині 90-х ще підлітком поїхав з порожніми кишенями у пошуках слави. Паралельно колишній футболіст організував молитовний дім на території свого обійстя, а ще займається судовою тяганиною та поділом майна з колишньою дружиною Марією Лорджією. Важке поранення не могло минути без наслідків – Кабаньяс часто змушений спілкуватися за допомогою свого зведеного брата, адже футболісту складно самостійно формулювати думки впродовж тривалого часу.
"Як мої справи? Нормально. Живемо у рідному містечку. Багато відпочиваю, бо потрібно бути обережним. Значні фізичні навантаження мені протипоказані. Кілька років тому я разом з батьками відкрив власну пекарню, але зараз ми відійшли від цієї справи. Футбол дуже допоміг мені у відновленні, бо про мене піклувалися, а ще я завжди добре харчувався. Батьки та діти допомогли мені одужати. Вони завжди були поруч і дали мені сили йти вперед", – починає свою розповідь Сальвадор Кабаньяс у розмові з журналістом Infobae, сидячи на задньому дворі в тіні дерева манго і грейпфрута.
За словами колишнього бомбардира, він не відчуває браку грошей, а чутки про його фінансові проблеми є перебільшеними. Ще коли він грав за Амеріку і заробляв хороші гроші, то намагався вкладати їх у якусь справу. У власності Кабаньяса є кілька об'єктів нерухомості, серед яких – великий спортивний центр у Парагваї. Колишній нападник здає їх в оренду і отримує прибуток. Зараз парагваєць далекий від футбольної діяльності, але йому вистачає грошей для життя. Втім, Сальвадор не приховує, що певні фінансові проблеми дійсно були.
"Коли я лікувався від поранення, вже колишня дружина без мого відома продала чимало майна. Ми з юристами досі намагаємося повернути бодай частину. На щастя, щоб продати найцінніші активи, був потрібен мій дозвіл. Словом, я далеко не банкрут, але через дружину та інших деяких родичів втратив 4-5 мільйонів доларів. Цікаво, що чимало людей досі звертаються до мене з проханням позичити їм гроші".
Сальвадор пам'ятає обставини тієї трагічної ночі та зізнався, що не тримає зла на свого кривдника, який одним пострілом назавжди змінив його життя.
"Тієї ночі я запропонував дружині піти і трохи розвіятися, адже ми проводили разом не так багато часу. Звісно, якби можна було все повернути, я б не їхав туди і тоді продовжив би свою кар'єру. Але я не шкодую – сталося те, що сталося, вже нічого не зміниш. Я навіть пам'ятаю обставини тих подій, які передували пострілу.
Він сказав мені: "Ти крадеш гроші в клубу і країни. Загадуй останнє бажання". Я запитав його: "Чому я повинен це робити?". Він відповів: "Тому що ти помреш". Він витягнув пістолет і направив його мені в голову. Я сказав: "Я не буду загадувати бажання, бо не збираюся помирати". Через кілька миттєвостей пролунав постріл.
Чому він так вчинив? Багато людей у Мексиці не хотіли, щоб я грав на ЧС-2010 у Південній Африці. Я був лідером збірної Парагваю та її капітаном. Були люди, які хотіли, щоб мене не було на чемпіонаті світу. Десь у глибині душі навіть я знаю, хто це...
Можу сказати, що я пробачив його, хоча він кардинально змінив моє життя і завдав чимало болю. Було вкрай важко прийняти нову реальність. Я був успішним футболістом і міг переїхати в Європу, а змушений був боротися за своє життя. Але головне, що зараз я живий і, можна сказати, здоровий. Щоправда, життя вже не буде повноцінним. Я дуже погано бачу на ліве око, а вся ліва частина мого тіла є значно слабшою за праву. Від цього я вже ніколи не оговтаюся.
Я чув, які лікарі давали лише 15% на те, що я виживу. Вони казали про це моїм родичам, а я був прикутим до ліжка і не міг вимовити навіть слова. Коли під час виписки лікар сказав, що я більше не гратиму в футбол, це стало сильним ударом. Але я зумів провести ще кілька поєдинків навіть з кулею в голові.
Парадокс, але той напад став уроком для мене. Я зрозумів, що більшості людей ти потрібен лише тоді, коли в тебе є гроші", – сумно згадує Кабаньяс той січень 2010-го.
Звісно, знайшлися чимало людей, які прийшли на допомогу постраждалому футболісту, але чимало близьких відвернулися від футболіста у критичний для нього час. Серед останніх – дружина та агент.
"Мені дуже допомогли друзі – зокрема, серед футболістів. Наприклад, Нельсон Вальдес та Роке Санта Круз завжди були поруч зі мною і допомагали мені. Але багато хто відвернувся від мене в часи труднощів та лікування. Це були фальшиві "друзі". Коли у мене виникли фінансові труднощі, майже всі забули про мене. Поруч були тільки батьки та кілька інших родичів. Сьогодні у мене є буквально кілька близьких людей, яким я можу довіряти.
Мій агент обманув мене. Коли я перебував у лікарні, він вивів всі гроші з нашого спільного рахунку і поклав їх на рахунки інших людей. Коли я дізнався про це, то звернувся до суду. Зараз він у в'язниці. Та й дружина таємно продала чимало цінностей. Тепер ми розлучені, але досі ділимо майно".
Але навіть під час перебування в лікарні Кабаньяс пережив і приємні миттєвості. Серед таких – несподіваний візит Дієго Марадони, який підтримав футболіста.
"Коли я перебував на реабілітації у лікарні Буенос-Айреса, до мене завітав сам Дієго Марадона. Дружина сказала, що біля палати стоїть відома людина, яка хоче бачити мене. Це був Марадона. Він сказав, що я завжди можу розраховувати на його допомогу чи підтримку. "Я залишу тобі свій номер. Телефонуй у будь-який час. Гроші, будинок – не хвилюйся. Я дам усе, що тобі потрібно".
Я подякував, але сказав, що нічого не потрібно, адже Амеріка взяла на себе всі витрати на лікування. Ми розмовляли хвилин 10, а на прощання Дієго сказав: "Футболіст ніколи не буде самотнім у такій ситуації, тому що є багато колег, які завжди готові допомогти". Я був шокований, адже ніхто не попереджав, що він планує приїхати в лікарню. Це була найкраща мить після операції", – парагваєць не стримує посмішки, згадуючи той момент.
У будинку Кабаньяса є ораторій (молитовний дім). Його створення – це окрема тема. За словами колишнього гравця, у тому, що він вижив, не обійшлося без вищих сил. "Коли у мене вистрелили, я піднявся на небо і йшов хмарами. Пам’ятаю, як зайшов у сад і зустрів Ісуса Христа. Він одним пальцем торкнувся мого чола – в те місце, куди влучила куля. Він дав мені ще один шанс. Пробувши тиждень у комі, я прокинувся, а згодом майже одужав. Після того я став молитися за інших людей, щоб вони теж зцілилися", – не без сліз пригадує колись найкращий бомбардир Південної Америки.
Сальвадор Кабаньяс ніколи не грав у Європі, але став відомим на весь світ завдяки одному трагічному випадку. В одну мить він втратив усе – славу, мільйонні заробітки, перспективи, а згодом і сім'ю. Зараз про ті жахіття нагадує лише шрам на голові екс-бомбардира, який більше ніколи не з'явиться на футбольному полі. Його історія – це дивовижний приклад сили волі та успішної боротьби за життя.