Інтерв’ю "Футбол 24" із агентом Селезньова, Петряка, Степаненка, Рибки, Рибалки та ряду інших відомих українських футболістів.
"У Селезньова були всі підстави, щоб перейти у Галатасарай"
– Іване, не так давно закінчилася лихоманка літнього трансферного вікна. Яким воно було для вас і ваших клієнтів? Які досягнення і невдачі?
– Воно закінчилося частково. Адже є у нас хлопці, які перебувають без клубів. Щоправда, це не прямі наші клієнти. Головне завдання під час трансферного вікна полягало в тому, щоб працевлаштувати усіх прямих клієнтів. Із цим завданням ми впоралися на п’ятірку з плюсом. Усі залишилися задоволеними.
– Коли гаряче міжсезоння позаду, а клієнти – працевлаштовані, чим ще займається агент?
– Я сміливо можу назвати наше агентство (16 FOOTBAL AGENCY, – "Футбол 24") дещо нестандартним. Ми виходимо за рамки "влаштував, заробив, отримав". Зараз працюємо над власною передачею, яка виходитиме на YouTube. Анонс – вже незабаром. Окрім цього шукаємо спонсорів нашим футболістам – переговори щодо Петряка, Рибалки і Селезньова вже на фінальному етапі. Розширюємося, розвиваємось і намагаємося грати на випередження. Приємно, що в Україні агентський цех зростає. А це передбачає підсилення і популяризацію нашої компанії.
Регулярно навідуємо наших хлопців. Зараз, буквально через півгодини, вилітаю у Будапешт, де відбудеться столичне дербі Ференцварош – Уйпешт. Вільного часу практично немає.
– Кажете, що відпрацювали на п’ятірку з плюсом. Але як щодо переходу Селезньова у Галатасарай, який таки не відбувся? Це – лише справа часу?
– Це – темна пляма трансферного вікна, хоча Женя, в принципі, з клубом. У нас були всі підстави, щоб перейти у Галатасарай – Селезньов своєю роботою на це заслужив. Він – найбільш обговорюваний форвард турецької Суперліги. Але президент клубу – це президент клубу. Вони всюди однакові – в Україні також непросто вести переговори. Позиція президента Акхісара була ось такою. Чотириматчева дискваліфікація Жені – наслідок не найкращого емоційного стану.
Напевно, ми також недопрацювали: вчасно не заспокоїли свого клієнта. Галатасарай справді був його мрією, гравець робив усе можливе, щоб вона реалізувалася. Коли викладають таку суму, пропонують бути форвардом №1 і грати в Лізі чемпіонів… Можу зрозуміти емоції Жені. Але нічого – рухаємося далі. У Селезньова тепер потрійна мотивація. Сказав: я зроблю все можливе, щоб взимку ми знову повернулися до цього питання.
– Після приїзду Селезньова у табір збірної України, а також інтерв'ю для "Футбол 24", розгорівся відчутний скандал. Євген відреагував на це спокійно?
– Увесь цей інцидент – неприйнятний. Вчинок Жені – неправильний, адже футболісти – люди публічні, тож потрібно бути прикладом для інших. Повторюся, що це – наслідок тієї емоційної ситуації, пов’язаної з кар’єрою. Женя шкодує, що так трапилося, але маємо те, що маємо. У публічних вибаченнях я сенсу не бачу.
Мене дивує інше. Наявність вищої освіти наших журналістів і відсутність вищої освіти наших футболістів якось урівнялись. Безперечно, реакція Селезньова була ось такою. Але комусь стало цікаво це все роздмухати…
Попри все, ми намагаємося робити наших хлопців більш публічними. Пояснюємо, що спілкування із журналістами – це частина їхньої роботи. Хоча дехто ще мислить стереотипно: "Я – футболіст, тому повинен грати”.
– А часто вам доводиться давати поради своїм клієнтам щодо того, як їм поводитися, щоб не зіпсувати репутацію?
– Звичайно. Моніторимо їхні інтерв’ю, іноді забороняємо спілкуватися із журналістами – особливо з тими, яких ми не знаємо. Деколи стикаємося з непорядними діями – маю на увазі не лише журналістів. Гравців легко спровокувати, легко щось витягнути із контексту. Тому вивчаємо запитання, даємо їх клієнту, щоб він подумав над ними кілька днів і був більш компетентним у своїх відповідях. Це – імідж. До речі, сьогодні розпочали написання книги про Женю Селезньова.
– Він самотужки засів за ноутбук?
– Я не буду фантазувати, розповідаючи, що Селезньов пише сам. Достатньо того, що він розповідає нам історії. Женя – такий колоритний персонаж! Якщо вдасться зробити цю книгу відвертою хоча б на 40 відсотків, буде дуже цікаво.
"Ференцварош прагне викупити Петряка у Шахтаря"
– Як справи в іншого вашого клієнта – Олександра Рибки? Наш голкіпер нещодавно перейшов у маловідомий клуб Афьонспор і новин від нього поменшало…
– Це клуб першої турецької ліги. Хороше місто. Добротна інфраструктура, надійні фінансові тили. Були у нас варіанти з Кіпру і Греції, але Саша звик до Туреччини, добре адаптувався у попередньому клубі, де, щоправда, виникли фінансові проблеми. Тим не менше, він вирішив залишитися у цій країні. В Афьонспорі має ігрову практику, у нього хороша статистика – мало пропускає. У Рибки є всі шанси влітку знову повернутися у Суперлігу.
– З іншим голкіпером Максимом Ковалем ви нещодавно припинили співпрацю. Чому так сталося?
– Коли ми підписуємо контракт із клієнтом, я одразу кажу: у будь-яку хвилину ви можете розірвати зі мною контракт, якщо я не відповідаю тим пунктам, які озвучив при укладенні договору, але і я в будь-який момент можу це зробити. Напевно, настала мить, коли ми зрозуміли, що не потрібні один одному. Тому потиснули руки, побажали успіху і розійшлися.
– Ви були поруч, коли Максим пережив справжню професійну трагедію у Депортіво. Переїзд у Прімеру виявився помилковим рішенням?
– Однозначно – ні. Але на той момент ми ще недостатньо часу співпрацювали з Ковалем, тож я не настільки добре знав його як людину і як футболіста. Попри ляпи, я не знаю, навіщо роздували оті історії про найгірший трансфер – це все абсурд. У Депортіво його хотіли залишити – пропонували нові умови із невеликим пониженням зарплати. Але Максим не захотів опускати свій рівень в плані грошей, тож поїхав підкорювати Арабські Емірати чи ще там кудись.
– Схожа ситуація склалася із Хачеріді, якщо я правильно розумію?
– Кожна ситуація – індивідуальна. Жені взагалі агент не потрібний. Він – з клубом, він – щасливий. Рухаємося далі.
– Микиті Бурді ви прогнозуєте кар’єру в АПЛ через кілька років. На чому ґрунтується такий оптимізм?
– Я багато спілкуюся з цим хлопцем. Ми займаємося індивідуально і нешаблонно. Микита прислухається до порад, ми завжди в контакті. Почав забивати, зараз відвідує боксерську секцію, щоб попрацювати над координацією – для впевненої роботи у штрафному майданчику. І вже помітний прогрес. Упродовж року Бурда пробився до основного складу Динамо, а також став гравцем національної збірної України. Я бачу динаміку, вона дуже швидка. Не хочу, щоб хлопці ставали досвідченими в 30 років. Вони повинні цього досягнути вже у 24-25 років, щоб продовжити кар’єру у тих топ-чемпіонатах, на які націлилися.
– Іван Петряк вже зараз – найдорожчий гравець чемпіонату Угорщини. У якому провідному чемпіонаті бачите його?
– "Найдорожчий" – це умовності. Найцікавіший, найгучніший станом на зараз – це так. Хоча у Ференцвароші є ще й Давіде Ланцафаме, який колись виступав у Ювентусі. В Угорщині – хороший чемпіонат. Те, що Іван прогресуватиме – це факт. Солідний, сімейний чоловік. Ми організували йому побут, зробили все для того, щоб приїхала його сім'я. Словом, створили комфортне середовище, щоб він зосередився тільки на футболі. Адаптацію Петряк не пройшов, а пробіг. Тож у Ференцвароша є величезне бажання вступити із Шахтарем у переговори щодо повноцінного викупу трансферу.
– Днями анонсувався інтерес італійських клубів до двох українських футболістів. Читаємо про можливий перехід нашого гравця у Монако. Можливо і ви можете розповісти про інтерес до своїх клієнтів від відомих клубів із топових чемпіонатів?
– Спілкування наявне, але питання – у конкретиці. Зрозуміло, що інтерес є, ми займаємося топовими футболістами. У того ж Тараса Степаненка була можливість перейти в англійську Прем'єр-лігу. Рухаємося далі, повернемося до цього питання взимку або, можливо, влітку. Тарас усе для цього робить – і в плані розвитку, і в плані гри та дисципліни. Зрозуміло, що слово президента клубу – закон. Ми це розуміємо і готуємося заздалегідь. Може бути все, а може нічого не бути. Щодо інтересу від Монако не знаю нічого. Коли висловлюються скаути, я цьому не дуже вірю. Жоден скаут не буде розголошувати інформацію зсередини клубу.
"Думають, що агент – це хлопець, у якого з ж*пи блискавка"
– В агентській діяльності ви порівняно недавно, але освоїтися зуміли швидко, чи не так?
– Ми зайняли нішу, яка була затребуваною в Україні, адже в нас всі агенти – бізнесмени. Ми ж зайнялися сервісом, моментами адаптації, індивідуальним підходом. У нас немає конкуренції, ми її не бачимо. Конкуруємо лише самі із собою. У нас не всі розуміють, хто такий агент. Думають, що це хлопець, у якого з ж*пи блискавка. Це – певний стан, риса характеру. Важливо, чи можеш ти поставити кар'єру і життя іншої людини вище від своїх інтересів. Схильний ти продати чужу мрію за певну суму, чи ні.
У нашій компанії – сімейний підхід. Ми – одна велика сім'я, тому дуже обережно підпускаємо нових людей. Маємо великі плани на майбутнє. Створили клієнтам умови для вивчення англійської мови, відеоаналізу їхніх матчів. Постійно перебуваємо в контакті. Зараз наш штат дещо збільшився – у мене з'явився партнер Олександр Яковенко. Додалися скаути, зокрема з дитячого футболу.
– Ветеран агентського цеху Шандор Варга пригадував, що коли почав працювати із російськими футболістами Ігнашевічем і Кержаковим, "уважаемые люди напомнили о судьбе Тишкова" (Юрій Тішков – російський футболіст, а згодом агент, якого зарізали біля власного дому у 2003-му, – "Футбол 24"). З тих часів щось змінилося? Можливо, агентська діяльність стала цивілізованішою, безпечнішою?
– Це все є й сьогодні, відповідно, було і в моїй агентській діяльності. Ми ж не на Марсі цим займаємося. Наше суспільство ось таке, тому потрібно зустрічатися, спілкуватись, сваритися, щось неприємне чути у відповідь, реагувати на це. Я не знаю історії Шандора Варги, хоча з повагою ставлюся до ветерана нашого цеху. Не знаю, наскільки далеко він заходить, чи порушує правила гри тієї чи іншої країни. Адже те, що можна у Туреччині, не можна в Угорщині, і навпаки.
Ми приїжджаємо у чужу країну, працюємо, намагаємося заробити гроші, а там – свої правила гри. Ти їх приймаєш або ні. Але якщо думаєш, що робитимеш так, як вигідно тобі, то ні. Тобі озвучать правила. Далі усе залежить від твоєї моральної підготовки і від того, наскільки ти жадібний. Від того, успішний ти, чи ні. Конфліктний, чи ні.
– Заняття єдиноборствами допомагає вам впевненіше почуватися під час переговорів?
– Я себе не випробовую на стрес, у моєму житті його було достатньо. Насамперед це дає мені можливість допомогти хлопцям. Зрозуміти, що вони відчувають, що їм потрібно. Завжди намагаюся їх стимулювати. Доводжу, що розуміюся у тому, про що кажу. Прокидаюся рано і пишу їм: "Доброго ранку! Я прокинувся. Поїхали". Звичайно, заняття спортом сформували мене, як особистість.
– Ще один агент Олег Смалійчук розповідав, що приїхав із пропозицією від топового європейського клубу для гравця збірної України, але знайшов його п'яним у нічному клубі. Поділіться нестандартною історією із власної практики…
– Потрібно усвідомлювати, з ким ти співпрацюєш, пізнавати людину, як особистість. Ми шукаємо тих хлопців, у яких є мрія. Потрібно їх націлити і прямувати до мети. Є ситуації побутові. Наприклад, їхали із Женею Селезньовим у Туреччину, а нас зустрічали місцеві кримінальні авторитети, які хотіли отримати гроші. Ось це все було. А п'яний, напідпитку, у публічному домі – це вже питання того, як ти розбираєшся у людях і з ким намагаєшся співпрацювати. У нас таких моментів не було.