Колишній нападник Шахтаря Брандау обіцяє підтримувати "гірників" у стикових матчах Ліги Європи проти французького Ренна.
Брандау опинився в Україні влітку 2002 року та заклав фундамент бразильського вектора в Шахтарі. Форвард провів у складі донеччан 220 матчів, у яких забив 91 гол. Лише одного м'яча не вистачило, щоб потрапити у трійку найкращих бомбардирів клубу за всю історію. Затримався б ще на пів року, то підкорив би цю ціль і був би серед переможців Кубка УЄФА, але взимку 2009-го його викупив Марсель.
ПСЖ у Львові, Ланс-98 і драма з Бордо: як наші проти французів грали
У Франції Брандау провів стільки ж часу, як в Україні. Щоправда, якщо не враховувати дві оренди в бразильські клуби, які тривали майже рік. У Лізі 1 бразилець також досяг успіхів. Особливо, якщо говорити про Марсель, у складі якого здобув чемпіонство – наразі останнє для клубу Руслана Маліновського. Період в Сент-Етьєні також завершив із трофеєм – Кубком ліги. До фіналу цього ж турніру доходив навіть зі скромною Бастією.
Відтак, зовсім не дивно, що у Франції досі пам'ятають Брандау, хоча він і покинув країну понад 7 років тому. Зараз тренує команду Лондріни U-17. Клубу, який виступає у другому бразильському дивізіоні. Напередодні матчу 1/16 Ліги Європи прес-служба Ренна зв'язалася з екс-форвардом Шахтаря і взяла інтерв'ю. Він 11 разів грав проти "червоно-чорних", але забив лише один гол. Проте саме цей м'яч виявився єдиним у фіналі Кубка французької ліги та приніс Сент-Етьєну титул. Брандау з повагою ставиться до колишнього суперника, але залишається відданим українському клубу.
"Я грав за Шахтар сім із половиною років. Був першим бразильцем, якого запросив донецький клуб. Першопрохідцем, який відчинив двері для інших гравців із Бразилії – Фернандінью, Жадсону, Луїсу Адріано, Вілліану, Елану... Я провів там чудовий час, виграв кілька національних титулів і став найкращим бомбардиром чемпіонату України.
Початок пригоди був ускладнений мовним бар'єром. Я тільки-но приїхав з Бразилії, і мені потрібно було познайомитися з містом, звикнути до культури країни. Я відкрив для себе холод та сніг – це було нелегко. Усе моє оточення змінилося. Я приїхав до України в 22 роки, залишивши у Бразилії все. Почав вивчати українську мову, і все стало на свої місця. Коли я адаптувався, то почав грати регулярно.
Легендарний бомбардир Шахтаря відреагував на цинічний обстріл Кременчука
Найбільше в моїй пам'яті закарбувався сезон 2005/2006, коли ми здобули чемпіонство, а я став найкращим бомбардиром. У нас був дуже хороший склад, і в мене з'явилися хороші друзі в клубі. Завдяки Шахтарю я відкрив для себе європейські змагання. Словом, багато добрих спогадів про ті часи. Мені дуже сумно бачити, що зараз відбувається в Україні. Це ненормально, це несправедливо! Сподіваюся, що це закінчиться якнайшвидше.
Так, я грав у складі Шахтаря проти Ренна – ми виграли 1:0 завдяки пенальті Елано. Це була насичена гра з великою кількістю моментів, але ми створили більше небезпечних нагод. Той результат дозволив нам вийти у плей-офф. Думаю, що майбутні дві гри також будуть дуже рівними.
Не можу сказати, хто стане переможцем дуелі Шахтаря з Ренном цього разу, – футбол сповнений сюрпризів. При грі у рівних складах шанси є в обох команд. Шахтар звик до матчів високого рівня. Ця команда залишається дуже технічною й атакувальною, навіть якщо втратила Михайла Мудрика, який пішов у Челсі. Ренн також починає набирати досвіду на європейській арені. Це будуть дві хороші ігри, які я обов'язково дивитимуся.
Я вболіваю за французький футбол, але я буду підтримувати Шахтар, тому що саме з нього все почалося для мене в Європі, але я також бажаю моєму другу Стіву Манданда гарної гри. Він просто Феномен. І як людина, і як футболіст – він надзвичайний. Прихід Стіва в Ренн – ще один доказ прогресу клубу. Команда стала сильною, адже конкуренція дуже важлива. Думаю вони здатні завоювати ще один трофей в клубний музей. Переконаний, що у найближчі кілька сезонів Ренн регулярно гратиме у Європі.
Матчі проти цього суперника часто приносили мені хороші емоції – це удача, так буває. Я пам'ятаю цей гол у фіналі Кубка Ліги 2013 року, після більш ніж тридцяти років без титулу для Сент-Етьєна. Я опинився у потрібний час, у потрібному місці. На щастя, у 2019 році Ренн також зумів покласти край своїй трофейній посусі (виграв Кубок Франції – прим.) та прокляттю Стад де Франс.
Звичайно, я досі стежу за французьким футболом. Особливо за Марселем, Сент-Етьєном та Бастією – клубами, в яких я грав. У кожному з них в мене з'явилися друзі. Думаю, що вболівальники теж полюбили мене за мою войовничість. В Instagram або Twitter я іноді отримую приємні повідомлення від фанів, які нагадують мені про певні голи. Французький футбол дуже прогресує. ПСЖ допоміг цьому, Ліга 1 стала сильнішою. Чемпіонат став дуже привабливим і ще приємнішим для перегляду".
переклад та адаптація Вадима Грищука