Фронтмен "Океану Ельзи" обожнює футбол.
Взагалі-то я – пристрасний уболівальник…
Вболівальником я став років у 9-10. Трохи погано, але пам'ятаю чемпіонат Європи 1984 року, тріумф Платіні. Ще краще – мексиканський чемпіонат світу 1986-го, матч збірної СРСР, основу якої складали гравці київського Динамо, з Бельгією... Зоряний час Марадони. Ну і гол Марко ван Бастена у фіналі ЧЄ-1988 – це вже у всіх ракурсах.
Мені дуже подобається футбол, в якому багато комбінування та індивідуальної техніки, все засновано на імпровізації, як в музиці.
Мій ідеал – це симбіоз бразильської та аргентинської техніки з голландським тотальним стилем. Як на мене, втілити його на практиці свого часу вдалося Барселоні Хосепа Гвардіоли. У Баварії він теж домігся багато чого, однак для повноти картини все ж бракувало техніки Мессі, Хаві та Іньєсти.
За що Мессі дали черговий "Золотий м'яч"? За те, що він найкраще в світі грає у футбол.
Можливо "тікі-така" і навіває на когось нудьгу, але в цій композиції пасів я чую музику!
Мене завжди дивувало вміння німців досягати результату, але особливого задоволення від їхньої гри я не отримував. Ну так, з Йоахімом Льовом німецька машина змінилась. Колись це був танк, потім джип Geländewagen, а зараз вже Porsche. Надійність та сама, але тепер ще із витонченістю та куражем.
Реал – Баварія. Виявляється, не тільки в Україні проблеми з судовою системою... Я в матчі Реал – Баварія був нейтральним глядачем. Дуже вже поважаю Зідана. Але суддя зробив мене вболівальником Баварії.
4:3 чи все ж 1:0? Вже краще 5:0!
Чи можна порівняти драйв на стадіоні на футболі з концертами? Знаєте, на концертах я трохи в іншій ситуації. Я чую гул стадіону, так би мовити, звідти, спереду, в той час, як на футболі я сам є частиною процесу. Це різні емоції, але обидві – приємні.
Намагаюся дивитись всі матчі збірної України. На стадіоні вдається рідше, по телевізору – дивлюся завжди.
Я не такий великий фанат ходити на стадіони, тому що я там дуже сильно хвилююсь. Але іноді бувають знакові матчі в Києві, на які обов'язково ходжу.
Особливий матч? Природно, це 1/8 фіналу чемпіонату світу-2006 в Німеччині, коли збірна України в серії післяматчевих пенальті обіграла Швейцарію і пройшла до чвертьфіналу. Всі стрибали, обіймалися, навіть люди, що роками не віталися, кидалися один одному в обійми. У Потсдамі, де базувалася наша команда, ми тоді влаштували концерт для фанів. Таке не забувається!
Вже років 20 вболіваю за Барселону, намагаюся переглядати її матчі навіть в інтернеті, коли сам перебуваю десь в роз'їздах.
Сьогодні, звичайно, модно вболівати за Барселону, але я роблю це давно і не тому, що модно.
Мій друг – президент фан-клубу Манчестер Юнайтед, тому я вболіваю за англійський футбол. Втім, до жаху мого друга, я вболіваю ще і за Манчестер Сіті.
Якщо грають Шахтар і Динамо – я вболіваю за футбол. Загалом, люблю обидві команди.
Вважаю, що потрібно підтримувати всі клуби. Іноді вболіваю за Динамо, коли вони грають гірше, коли Шахтар гірше грає – вболіваю за нього, аналогічно з Дніпром і так далі.
Найгірше, що можуть робити вболівальники – це не цікавитися футболом, коли їхня улюблена команда на спаді. Це найгірша поведінка, адже саме тоді потрібно понад усе цікавитися футболом.
Які фани є чемпіонами Європи у вокальному плані? Британці – незрівнянні. Красиво і проникливо співають, постійно щось вигадують. А ось ми поки цього не вміємо – в СРСР зайві вигуки на трибунах не віталися. Людям потрібен час, щоб розслабитися. Нічого, поступово надолужимо – аби хлопці вигравали.
Що більше буде чемпіонів України, то краще для українського футболу.
Я багатьох наших футболістів знаю особисто, ми прекрасно спілкуємося, і не хочу когось називати, а інших ображати. Тільки хочеться, щоб наші грали у футбол, як Джеймс Браун співав, щоб була ось ця легкість... яка, на мою думку, є результатом величезної роботи.
Не треба все списувати на талант від Бога. Наприклад, Шева ще молодим, у Динамо, після тренувань залишався і годинами бив по воротах штрафні. Ніякий талант просто так не виростає, це робота.
Ми бачимо, що людина при бажанні може дорости до світового рівня, як це раніше показали Шевченко, Блохін чи Бєланов.
Футбол раптом виявився таким заняттям, за яке платять великі бабки, і тому став якоюсь інвестицією батьків в дітей. А як тільки ти потрапляєш у вищу лігу, купуєш – я без натяків! – свій Maserati і все, ось вона, риба твоєї мрії. І немає цього "далі, далі, далі"... Зупиняється гравець.
Прийом м'яча… Не повинен м'яч відходити більше, ніж на 50 сантиметрів від ноги навіть при найдовшому пасі. Що сильне в нашому футболі – це тактичні схеми. Тренери усе вибудовують і в Динамо, і в Шахтарі, і в російських командах. Але ось чому бразильців купують? Тому що не вистачає індивідуальної техніки, майстерності.
Коли бився востаннє? Ще юнаком. Тоді – через дівчат, зараз – через футбол.
Це було в Києві, під час фінального матчу за Кубок чемпіонів між Барселоною і Арсеналом. Коли транслювали сам футбол, було все добре, а от потім мені здалося, що деякі наші хлопці стали некрасиво поводитися. А я був у компанії своїх друзів-іноземців і мені стало незручно перед ними. Тому я спробував зробити зауваження, ну і... далі самі знаєте, як буває після футболу.
Який стиль музики найбільше підходить футболу? Рок. Я думаю, що рок – це найбільш чоловіча музика. По-друге, стадіон – це енергія. Рок – танцювальний. Але вже точно не поп!
З тих пісень, які я вже написав, напевно, порадив би українським футболістам "Я не здамся без бою".
Очікування – це дуже раціональна річ. Знаєте, якщо раціонально дивитися на український футбол, то перемог доведеться чекати дуже довго. Але я б хотів, щоб ми залишалися справжніми вболівальниками – просто вірили в свою команду.
Внутрішня мотивація і характер допомагають виграти там, де сама перемога здається неймовірною.