"Футбол 24" пригадує єдину команду часів Незалежності, яка привезла в Україну європейський кубок.
20 травня 2009 року. Стамбул. Стадіон "Шукрю Сарачоглу", на якому Мірча Луческу багато років виступав, як ворог, адже приїжджав із Галатасараєм і Бешикташем, цього разу гостинно прийняв команду румунського тренера. Шахтар в овертаймі дотиснув Вердер і здійняв над головою останній трофей у 38-річній історії Кубка УЄФА.
З того часу минає 8 років. Багато чого змінилося, хоча троє тріумфаторів-2009 досі перебувають у Шахтарі на провідних ролях.
Андрій Пятов
Незмінний голкіпер команди стабільно тримає високу марку у воротах Шахтаря. Упродовж 10 років Пятов здобув 7 титулів чемпіона УПЛ, а після відходу Олександра Шовковського уродженцю Кропивницького немає альтернативи і у збірній України. У фіналі-2009 пропустив дошкульний гол, який залишився на його совісті. Навіть попри перемогу, Андрій неохоче пригадує той матч із Вердером.
Олександр Кучер
Центральний оборонець провів у Шахтарі менше часу, ніж Даріо Срна, але більше, ніж Андрій Пятов – 11 років. Попри 34-річний вік, Кучер залишається гравцем основного складу у своєму клубі, а також у збірній України. Проти Вердера у 2009-му відіграв усі 120 хвилин.
Даріо Срна
Капітан Шахтаря переїхав у Донецьк із сплітського Хайдука у 2003-му. Тобто, у помаранчево-чорній футболці він виступає 14 років поспіль – жива ікона! За збірну Хорватії зіграв 132 матчі, у яких забив 22 голи. Кар’єру у національній команді закінчив після Євро-2016. У цьому сезоні 35-річний Срна мав змогу поповнити склад Барселони, але… "Серце мені підказало, що я повинен залишитися в Шахтарі і виграти з командою чемпіонат". У фіналі-2009 зіграв 120 хвилин, отримав жовту картку і виконав асист, з якого "гірники" забили переможний гол.
Разван Рац
Лівий фулбек покинув Шахтар у 2013-му, перейшовши у Вест Хем. Однак закріпитися в основному складі лондонського клубу гравець збірної Румунії не зумів. Така ж доля спіткала Раца в Райо Вальєкано. Сезон 2014/15 Разван провів у ПАОКу, куди приїхав на правах оренди. Зараз 35-річний футболіст виступає у Сегунді, де веде відчайдушну боротьбу за виживання із все тим же "Райо".
Дмитро Чигринський
Після тріумфального фіналу-2009, в якому центрбек відіграв без заміни, Барселона Хосепа Гвардіоли не побоялася викласти за його трансфер 25 мільйонів євро. Однак упродовж сезону 2009/10 Чигринський так і не зумів витіснити з основи ані Піке, ані Пуйоля – своїх головних конкурентів. У підсумку Дмитро повернувся у Шахтар, який сплатив за свого нового старого гравця 15 мільйонів євро. Однак тут "гірники" прогадали – Чигрі частіше лікувався від травм, аніж грав. І лише зараз, опинившись в афінському АЕКу, 30-річний футболіст повертається до колишньої форми.
Фернандінью
На шляху Шахтаря до фіналу-2009 бразильський опорник роззабивався на рівні топ-форварда – 6 голів у єврокубках. У Стамбулі запам’ятався не тільки надійною грою, але й фолом поблизу власних воріт, після якого Налдо забив у ворота Пятова, зрівнявши рахунок. У 2013-му Ферна покинув Донецьк, переїхавши у Ман Сіті за неймовірні 40 мільйонів євро. Хавбек надійно прописався в основі нового клубу і в першому ж сезоні став чемпіоном англійської Прем’єр-ліги.
Ілсінью
Бразильський вінгер – головний герой виходу Шахтаря у фінал Кубка УЄФА. Саме він здійснив ефектний і вирішальний постріл у ворота київського Динамо при повній рівновазі за сумою обох матчів. У фіналі на "Шукрю Сарачоглу" зіграв рівно 100 хвилин, отримав жовту картку.
Через рік після тих пам’ятних подій Ілсінью покинув Шахтар із грандіозним скандалом. Футболіст звинуватив клуб у невиплаті зарплати за 4 місяці, натомість отримав зустрічний удар – мовляв, плати компенсацію за відмову продовжувати контракт. Погравши на батьківщині за Сан-Паулу та Інтернасьонал, Ілсінью несподівано повернувся у Шахтар, адже програв судову тяганину. Тут провів ще три роки, упродовж яких двічі став чемпіоном України. Зараз 31-річний хавбек виступає за клуб MLS "Філадельфія Юніон". Там компанію йому складає легендарний Огучі Оньєву.
Жадсон
Найкращий гравець фіналу Кубка УЄФА-2009, автор переможного голу у ворота Вердера. І це попри те, що перед матчем у Стамбулі бразильський хавбек мав проблеми зі здоров’ям!
У Шахтарі Жадсон перебував до січня 2012-го, а потім повернувся на батьківщину – у Сан-Паулу. Донецьк покинув, залишивши після себе 173 матчі і 41 гол у чемпіонаті України, 20 матчів і 5 голів у Кубку України, а також 74 матчі та 17 голів у єврокубках.
Після Сан-Паулу екс-"гірник" перейшов у Корінтіанс, з яким став чемпіоном Бразилії-2015. Зараз же, спробувавши щастя у чемпіонаті Китаю із клубом Тяньцзинь Сунцзян, знову повернувся у Корінтіанс. Жадсону – 33 роки.
Маріуш Лєвандовскі
Один із перших легіонерів в історії Шахтаря. У 2001-му Маріуша привезли в Донецьк, відкопавши у провінційному польському клубі Дискоболія. Міцно збитий футболіст мав хороші бійцівські задатки, а тому комфортно почувався як у центрі захисту, так і в середині поля.
Після стамбульського фіналу, в якому Лєвандовскі зіграв усі 120 хвилин, він провів у Шахтарі ще один сезон, а тоді перейшов у Севастополь. Кар’єру закінчив у 2013-му. Зараз 38-річний поляк займається бізнесом + вже отримав тренерський диплом.
Томаш Хюбшман
Основний хавбек команди Луческу пропустив фінал через дискваліфікацію, однак його внесок у єврокубкове досягнення "гірників" – чималий. У Донецьку опинився у 2004-му, перейшовши із празької Спарти за 3 мільйони євро. За Шахтар відіграв рівно 10 років. Зараз 35-річний Хюбшман ще виступає у клубі Яблонєц – це середняк чеського елітного дивізіону.
Вілліан
Трансфер вундеркінда із Корінтіанса коштував Шахтарю 14 мільйонів євро. Однак у підсумку "гірники" залишилися у солідному плюсі, позаяк у 2013-му Анжи "відвалив" за Вілліана цілих 35 "лимонів". У Росії вінгер загубився, зате віднайшов свою гру у Челсі. За підсумками 2016-го Вілліан названий гравцем року у складі "аристократів". Під керівництвом Антоніо Конте бразилець вдруге став чемпіоном Англії.
Луїс Адріано
Найкращий бомбардир в історії Шахтаря – і цим все сказано. Зокрема, Адріано відкрив рахунок у стамбульському фіналі, ефектно перекинувши голкіпера Вердера. Наприкінці свого етапу у футболці "гірників" встановив ряд рекордів. Наприклад, у 2014-му оформив найшвидший покер в історії ЛЧ (17 хвилин), а також відзначився пента-триком.
У липні 2015-го перейшов у Мілан за 8 мільйонів євро, однак там результативність Луїса Адріано зійшла на пси. Зараз нападник непогано заїхав на вечірку московського Спартака. Що найголовніше – вчасно. Чотири місяці у клубі – і приміряв чемпіонську медаль.
Ігор Дуляй
Сербський півзахисник вийшов у фіналі замість Жадсона на вирішальні 8 хвилин овертайму. Це був передостанній сезон Дуляя у Шахтарі. Кар’єру він закінчив у 2014-му, провівши 4 сезони у Севастополі. Зараз працює у тренерському штабі Паулу Фонсеки.
Олексій Гай
На відміну від Дуляя, Гай провів на полі цілих 20 хвилин. Він замінив втомленого Ілсінью і був покликаний руйнувати атаки Вердера ще в їх зачатку.
Із Шахтаря Гай пішов у 2013-му. Один сезон провів в одеському Чорноморці – команда Григорчука тоді непогано виступила у Лізі Європи. Разом із тренером перейшов в азербайджанську Габалу. Починаючи із 2016-го, виступає за російську Кубань.
Олександр Гладкий
Форвард, який залежить від настрою. Перейшовши у 2010-му із Шахтаря в Дніпро, практично припинив забивати. Реанімував кар’єру у Карпатах, після чого повернувся у Шахтар, де відзначався більш-менш стабільно. Минулорічний трансфер Гладкого у Динамо став провальним – і для клубу, і для самого футболіста. Зараз Олександр у Карпатах – і знову регулярно забиває.
Мірча Луческу
Після стамбульської звитяги Містер ще здобув із Шахтарем 5 чемпіонських титулів, 4 Кубки України, а також 5 Суперкубків. Попрощався із командою рік тому, одразу після фіналу Кубка України із Зорею. Однак із новим місцем роботи Луческу не вгадав – Зеніт провалив сезон 2016/17. Новозбудована пітерська арена, на якій мала б виступати команда, також не додає оптимізму. Замість поля – картопляний лан, замість даху – решето. Дванадцять років, проведених у Шахтарі, так і залишаться найпрекраснішою епохою в біографії 71-річного тренера.
"Динамо"-1999, якого боялася Європа. Золотий склад Лобановського – де вони зараз