Збірна Іспанії сенсаційно вилетіла з ЧС-2018 вже на стадії 1/8 фіналу, програвши Росії. "Футбол 24" називає основні причини провалу "Червоної Фурії".
Провальний Де Хеа
Голкіпер, якого принаймні до старту Мундіалю багато хто вважав найкращим у світі, заплямував свою репутацію вже на старті турніру. Де Хеа тричі "приймав вітанння" від Кріштіану Роналду в матчі проти Португалії. Звісно, воротаря МЮ навряд чи варто звинувачувати у пропущених голах з пенальті та після геніального шрафного, однак другий м'яч КР7 – це особистий фейл Де Хеа. Після такого нокдауну 27-річний страж воріт, схоже, так і не зумів піднятись. Далі було ще гірше – Давід пропустив 6 голів на ЧС-2017 після 7-ми пострілів в рамку власних воріт. У серії пенальті, яка вирішувала долю Іспанії на турнірі, він повністю програв свою дуель Акінфєєву. Тепер Єрро довго пригадуватимуть, що за спиною Де Хеа залишився мегаперспективний Кепа, який так і не оримав свого шансу.
Скандальне звільнення Лопетегі
Фіаско збірної Іспанії на ЧС-2018 можна пояснити і справжнім потрясінням всередині команди, яке спричинило скандальне звільнення Хулена Лопетегі. "Ла Роха" втратила головного тренера та свого лідера лише за два дні до старту Мундіалю. Призначення баска на посаду головного тренера Реала дуже розлютило новоспечного главу Федерації футболу Іспанії Луїса Рубіалеса, який вирішив показово покарати наставника. Очільник RFEF вважає, що Лопетегі та бос мадридського гранда Флорентіно Перес вчинили дуже підло, оголосивши про угоду перед початком чемпіонату світу та зірвавши підготовку команди. Іспанські ЗМІ навіть повідомляли, що Серхіо Рамос ледь не побився з Рубіалесом через відставку Лопетегі, а більшість гравців "Ла Рохи" категорично виступали проти будь-яких тренерських пертурбацій. Яка після цього панувала атмосфера в колективі, можна лише здогадуватись...
Фіаско ключових виконавців
Чемпіонат світу повинен був стати "лебединою піснею" для Андреса Іньєсти, але 34-річний диригент виявився неспроможним повести за собою партнерів. У всіх своїх матчах на турнірі "Ла Роха" мала справу з дуже щільною грою суперників в обороні, тож сподівання на Іньєсту, який здатний одним пасом повалити будь-який мур, були особливими. Втім геніальний митець з Альбасете продемонстрував дуже сіру гру в матчах проти Португалії, Ірану та Марокко, а зустріч з росіянами взагалі розпочав на лаві запасних. Після виходу на заміну Іньєста одного разу небезпечно вистрілив по воротах Акінфєєва, але по-справжньому розігнати "Фурію" так і не зміг. Теж саме стосується ще одного плеймейкера збірної Іспанії – Давіда Сілви. Хавбек Ман Сіті дуже некомфортно почувався на полі, залишивши форвардів на голодному пайку.
Провал Іспанії можна пояснити й слабкою грою на флангах, а це вже проблема крайніх захисників – Жорді Альби та Дані Карвахаля. Щоправда, останній підходив до турніру після важкої травми.
Ненадійна грав в обороні
Попри наявність у складі "Ла Рохи" таких монстрів, як Рамос та Піке, оборона команди Єрро часом нагадувала прохідний двір. Іспанія пропустила на чемпіонаті світу 5 голів у чотирьох матчах, а деякі помилки захисників були на межі абсурду. Наприклад, у матчі проти Марокко дуже складно пояснити непорозуміння між Іньєстою та Рамосом, які, виступаючи за збірну, провели пліч-о-пліч півжиття.
Ну а пенальті, який привіз Піке у грі з росіяними, взагалі складно чимось виправдати. Гравець, який вважається одним з найкращих на своїй позиції, припускається абсолютно дитячої помилки. Волейбол та футбол – трішки різні речі.
Однак потрібно відзначити, що проблеми Іспанії в оборні з'явились зовсім не на ЧС-2018. Видання Marca порахувало, що у переможну еру "Червоної Фурії" (2008-2012 роки) команда пропустила лише 6 голів у 19 матчах, тоді як в період з 2014 по 2018 роки – 11 м'ячів у 17 зустрічах.
Контроль заради контролю
На Лужниках збірна Іспанії володіла м'ячем 75% ігрового часу, виконавши при цьому божевільні 1114 передач (рекорд чемпіонатів світу). Але так звана "Тікі-така" без просування вперед виявилась безсилою проти добре організованої оборони суперника. Півзахисники "Червоної Фурії" практично завжди грали упоперек поля, не знаходячи вільного простору між лініями. Футбол вже давно став більш вертикальним, ніж в еру Барселони Хосепа Гвардіоли, але Іспанія, схоже, досі цього не зрозуміла. "Ла Роха", заточена під гру в короткий та середній пас, продемонструвала відсутність будь-якої альтернативи. Вона виявилась неспроможною перебудуватись у критичний для себе момент.
Страх Єрро та невикористані ресурси
Нинішній наставник збірної Іспанії Фернандо Єрро прийняв команду в скрутний момент та виступив таким собі пожежником у скандалі Рубіалес-Лопетегі. За це рішення йому потрібно аплодувати стоячи, адже мало хто б наважився піти на такий ризик. Тим паче, що тренерський досвід у 50-річного фахівця практично відсутній. От давайте лише на згадувати про його один сезон роботи зі скромним Ов'єдо – це зовсім інший рівень. Попри все, Єрро також заслужив на порцію критики, насамперед, через відсутність "Плану Б". Фернандо працював за нотатками Лопетегі, які, схоже, не передбачали потенційної ганьби на Лужниках. Легенда Реала та збірної Іспанії виявився неспроможним читати гру та якось допомогти своїм підопічним.
Крім цього, іспанські ЗМІ вже неабияк критикують Єрро через тотальну недовіру до таких виконавців як Сауль, Одріосола, Монреаль, Кепа чи Аспілікуета. На чемпіонаті світу вони не відіграли жодної хвилини, нагадуючи туристів. Найбільше керманичу "Ла Рохи" дорікають ігноруванням Кепи та Одріосоли. Фанати мало не на колінах просили Єрро дати шанс голкіперу Атлетіка після фейлів Де Хеа, та все даремно. Фернандо не втомлювався повторювати, що Давід – №1, за що й поплатився.