Ексклюзив "Футбол 24" з Іваном Нестеренком, півзахисником Ворскли, який з другої спроби завдав лідеру чемпіонату першої поразки.
Головна сенсація туру трапилася у Львові. Донецький Шахтар поступився кризовій Ворсклі з рахунком 1:2. Номінальні господарі першими пропустили, потім відігралися, однак знову пропустили. Другий і вирішальний гол записав до активу 20-річний хавбек Ворскли Іван Нестеренко.
Шахтар сенсаційно програв Ворсклі – перша поразка лідера УПЛ, репетиція перед ЛЧ вийшла провальною
Уродженець Запоріжжя дебютував в УПЛ у 17 років і проводить свій четвертий сезон на найвищому рівні. Проте гол Шахтарю виявився прем'єрним для Івана у кар'єрі. Про гру на Арені Львів герой дня розповів Футбол 24.
– Ми дуже щасливі, у всіх неймовірні емоції. Якщо говорити персонально про мене, то вдвічі приємніше, що я забив дебютний гол у Прем'єр-лізі. Сподіваюся, надалі відзначатимуся частіше. А ще сьогодні здійснилася моя футбольна мрія – нарешті забив в УПЛ. До того ж такому супернику.
– Ви побігли святкувати не разом із командою, а до групи запасних гравців, точніше, до Дмитра Черниша.
– (Сміється) Дмитро – мій товариш, хотів розділити цю радість із ним. А взагалі присвячую цей гол своїй родині і ЗСУ.
– Напевно, варто відзначити і передачу Ігоря Пердути?
– Безперечно. Ідеальна передача. Капітан, як і решта досвідчених футболістів, багато нам підказує, допомагає. У нас класний колектив.
– Незадовго до голу ви могли забивати і мали для цього ідеальну нагоду. Вже навіть обіграли Дмитра Різника, але не влучили у порожні ворота.
– Так, таке трапляється. Напевно, занадто рано розслабився і був упевнений, що заб'ю. Вже бачив м'яч у воротах. Я зблизився з воротарем, тож вирішив його обігрувати. А от крапку не поставив, у ціль не влучив. Добре, що потім з'явився шанс забити вдруге.
– У вашої команди величезні кадрові проблеми. Навіть нічия сьогодні була б успіхом?
– Ми хочемо вигравати у кожній грі, але сьогодні було дійсно непросто. Зараз важливо те, що Ворскла заробила три очки.
– У дитинстві ви перебували у структурі Шахтаря. Що не склалося?
– На той момент я не відповідав рівню команди. Тож довелося піти звідти. Рухався своїм шляхом, опинився у Ворсклі. Почуваюся тут комфортно, мене підтримує головний тренер. І на тренуваннях, і у матчах – це дуже важливо.
– У нинішньому Шахтарі виступає кілька досвідчених гравців, на яких ви, можливо, свого часу рівнялися: Чигринський, Ракицький, Степаненко. Хто ваш фаворит?
– Тарас Степаненко. Він також із Запоріжжя, ми обидва граємо у центрі поля. Ми не знайомі, все ж я суттєво молодший. Здається, сьогодні я вперше зіграв проти нього. Степаненко мені завжди дуже подобався і подобається. Цікаво було йому сьогодні протистояти.
– Кажуть, що запорізька школа футболу – особлива. У чому її фішка?
– Ой, Запоріжжя дало мені все, що я маю. Моя сім'я там зараз мешкає. Після того, як я Шахтар залишив, я повернувся додому. А вже потім була Ворскла. Тому у мене чудові спогади про запорізький Металург та рідне місто.
Шахтар став заручником внутрішніх інтриг – Ахметову доведеться обирати, залишиться тільки один