УКР РУС

"Коли Мякушко забив Динамо, мені зірвало башту від щастя!" Шотландець, який носить тризуб, шанує Бандеру та Шухевича і вболіває за Карпати

2 ноября 2017 Читати українською
Автор: Олег Бабий

Інтерв’ю "Футбол 24" із Крісом Діваром, 24-річним шотландським фанатом, у житті якого є лише два клуби – рідний Клайд і… львівські Карпати.

У культовому львівському пабі Cantona завжди гамірно. Особливо, якщо у цей день Карпати проводять домашній поєдинок. Ультрас заходять сюди, щоб промочити горло, а після матчу повертаються – відсвяткувати перемогу, або ж зняти стрес від невдачі.

Минулої неділі у Львові жили очікуваннями битви з Динамо. А за кілька годин до поєдинку ми познайомилися із Крісом Діваром. Чоловік проїхав усю Європу з твердим наміром переглянути матч "зелено-білих" вживу. Зізнається, що Карпати вже багато років є його улюбленим клубом – окрім рідного Клайда, звісно ж. Дивина та й годі!

Домовляємося із Крісом про інтерв’ю на наступний день. Місце зустрічі змінити не можна – Cantona pub.

"Навіщо ти їдеш в Україну? Тебе поб’ють”

– Крісе, коли ти вперше дізнався про Україну?

– Про вашу країну я дізнався десять років тому – у 2007-му. Тоді був ще учнем. У школі ми вивчали країни, про які не знали взагалі нічого. Належало зробити вибір. На стіні висіла мапа. Я підійшов до неї і тицьнув пальцем у величезну територію. Що це таке? Ага, Україна. Вибором залишився задоволений і почав вивчати історію вашої держави, її видатних людей. Паралельно освоював українську мову. Мені було дуже цікаво.

– Окей. А чому ти вболіваєш за львівські Карпати? Чому не за Шахтар чи Динамо?

– Я мешкаю у Глазго. Тут є два шотландські суперклуби – Селтік і Рейнджерс. Але вони ніколи не викликали у мене ані найменшої симпатії. Селтік і Рейнджерс – це лайно. Завжди топив за маленький клуб під назвою Клайд, який походить із Глазго. Я живу у 5-ти хвилинах від стадіону цієї команди. Ось тому в Україні я обрав Карпати. Вболівати за Шахтар – це те ж, що підтримувати Селтік або Рейнджерс. "Кельти" мають найкращих гравців і щороку виграють чемпіонат Шотландії. Вболівальники цим пишаються, а от я їх не розумію.

Чому саме Карпати, а не Олександрія чи Волинь? Я – український патріот. Карпати – дуже патріотичний клуб, як і місто Львів, яке мені дуже сподобалося. Тому іншого вибору бути не могло. Починаючи з того часу, коли Карпати очолював Кононов, я дивлюся трансляції кожного матчу львівської команди.

– Якими були твої враження від України, коли ти вперше сюди приїхав?

– Це сталося у 2012-му. Але не подумайте, що я приїхав на Євро-2012 – зовсім ні! Адже збірна Шотландії провалила відбірковий цикл. Це був місяць лютий, мені кортіло подивитися, як живуть українці. Головне враження – різниця між нашими країнами практично в усьому. У людях, спілкуванні, побуті.

Наприклад, коли заходиш у шотландський паб і замовляєш пиво, то одразу ж змушений за нього заплатити. Власники бояться: якщо ти замовив 5-6 кухлів пива, то потім втечеш, не розплатившись. Натомість в Україні сидиш собі спокійно за столиком, потягуєш пивко, замовляєш друге, третє, а гроші виймаєш тільки тоді, коли збираєшся додому. Проте я, за старою звичкою, оплачую рахунок одразу.

Минуло кілька років, але відмінність відчувається досі. Пояснюю це для себе війною із Росією. Мої родичі та друзі дивувались: "Навіщо ти їдеш в Україну? Там тебе одразу поб’ють". Пояснював, що Львів – це не Донецьк, не Луганськ, не Крим. Україна – велика держава. Щоб проїхати її потягом вздовж – від Львова до Маріуполя – потрібно понад добу. Для порівняння, Шотландію ви об’їдете за 5 годин (Усміхається).

– Перший матч Карпат, який ти побачив вживу. Як це було?

– На Карпати я вперше потрапив у 2013-му. "Леви" грали проти київського Арсенала і поступилися – 0:2. А через тиждень розписали нульову нічию із Зорею. Минуло кілька років. І от недільний матч проти Динамо став третім у виконанні Карпат, який я переглянув із трибун. Точніше, із фан-сектора №60. Це 16-й сектор? Фа-а-ак, справді (Усміхається). Я – ультрас нашого футбольного клубу. Перебувати поза межами фан-сектора для мене незвично. Не люблю просто сидіти і дивитися. Мені потрібен драйв, рух, пісні.

– Як ультрас Карпат тебе прийняли?

– Кріс написав мені у Facebook і запитав, чи може придбати квиток на цей матч, – долучається до розмови Катерина Яворович, бармен Cantona pub. – Окей, без питань, ми відчинені з 13 години, приходь. Він прийшов і застряг тут (Сміється).

– Крім Каті я списався із Ростиком Дрогобичем – він ультрас Карпат. Ми знаємося давно.

– У фан-секторі дуже поважають фанатів Карпат, які приїжджають з-за кордону, – додає Яворович.

Кріс із барменом Катериною та Енді, власником Cantona pub

– Раніше у фан-секторі Карпат заправляли хлопці міцної статури. Натомість зараз, у мене склалося таке враження, туди може зайти будь-хто. Я запитав дозволу, чи можна мені у 16-й сектор – все-таки я шотландець. Мені відповіли: "Ти що, п’яний? Якщо вболіваєш за Карпати – ми тільки раді. Ходи сюди". Було дуже приємно переглянути матч у такій атмосфері.

Коли Мякушко зрівняв рахунок ударом із 40 ярдів – мені зірвало башту від щастя! Я схопив чувака, який стояв поруч, і почав його трусити (Усміхається). Це перший гол Карпат, який я побачив вживу.

– Хто є твоїм найулюбленішим гравцем Карпат усіх часів?

– Олександр Чижевський, Андрій Покладок. Знаю, що у 90-х Карпати приймали Чорноморець і перемогли 4:3, хоча поступалися по ходу матчу 0:2 і 1:3. Але Покладок оформив дубль і таки вирвав звитягу для господарів поля. З гравців теперішнього складу подобаються Гладкий, Голодюк, Худоб’як.

– У Шотландії тебе не вважають божевільним через пристрасть до Карпат?

– Проводжаючи мене в Україну, друзі і родичі повторювали: "Бережи себе і повертайся живим" (Усміхається). Якщо у нас вбити у пошук "Карпати ультрас", тобі видасть зображення хлопців, які зігують. У Британії дуже важко пояснити, що у Львові – не нацисти, що тут живуть нормальні люди, що бувають лише невеликі винятки. Побутує думка, що у Карпатах не сприймуть темношкірого футболіста. Але як тоді тут упродовж багатьох років виступали Батіста, Годвін?

У нас немає расового тертя. Але можу сказати, що шотландці ненавидять англійців, бо вони мають нас за лайно. Британська влада робить усе наперекір Шотландії. Вони не дають нам нормально жити і заробляти гідні гроші. У нас добре живеться лише заможним шотландцям, політикам, які за допомогою корупційних схем набивають кишені. Ви здивовані? Та у нас тотальна корупція! Як і в Україні.

"Це було епічно – фанати Хемілтона нас практично вбили"

– Розкажи тепер про рідний Клайд.

– Наш клуб – наче ваш футбольний Дніпро, адже також названий на честь річки. Клайд – третя за розмірами ріка Шотландії, на ній стоїть місто Глазго. Багато десятиліть футбольний клуб Клайд виступав у межах Глазго, проте останні двадцять років змушений виступати у містечку Камбернолд, розташованому поруч.

Команда переживає далеко не найкращі часи своєї історії. Зараз Клайд – це команда четвертого за силою дивізіону Шотландії, проте навіть там ми пасемо задніх. Програємо практично у кожному матчі. Сподіваюся, найближчим часом головний тренер подасть у відставку. Минулої суботи Клайд поступився з рахунком 2:4, після чого наші фани вибігли на поле і побилися із цим тренером.

– Ваші фани полюбляють брати участь у махачах?

– Ось, глянь сюди (Кріс знімає окуляри і демонструє шрам біля лівого ока, – "Футбол 24"). Якось на залізничній станції нас перестріли фани Хемілтона. Нас було 20, їх – удвічі більше. Вони взяли нас в оточення. Це було епічне побоїще – нас практично вбили. Своєю чергою нам вдалося добряче віддубасити одного з нападників. Він залишився живий, але мені б хотілося, щоб усі фани Хемілтона згинули нафіг. Мрію про те, що колись ультрас Клайда і Карпат об'єднають сили і підуть на махач проти Хемілтона (Усміхається). Думаю, що львівські хлопці їх повбивали б.

– Скільки пінт пива випиваєте перед матчем?

– Скільки можемо – стільки випиваємо. Це неможливо підрахувати (Сміється). Думаю, що кожен розправляється із 6-7 пінтами. Це не 0,5 літра, до якого звикли в Україні, а трохи більше. У Шотландії одна пінта коштує 3-4 фунти (близько 120 гривень). Зате у Львові я можу пити пиво за 22 гривні. Справжній рай!

– За кого б ти вболівав, якщо б Клайд і Карпати перетнулися на футбольному полі?

– За Клайд. Але це була б дуже дружня атмосфера, на кшталт матчів Карпат із Динамо, коли сектори перегукуються "Київ – Львів". Ми підтримуємо український народ. На кожен матч Клайда проносимо у фан-сектор червоно-чорний прапор УПА. До речі, кольори нашого клубу – також червоно-чорні.

"Fuck Dynamo!”, "Fuck Husyev!"

– Чи цікавився ти історією українського визвольного руху? Хто такі Бандера і Шухевич – знаєш?

– Звичайно, я читав і про Романа Шухевича, і про Степана Бандеру. У мене склалося враження, що це добрі люди. Справжні патріоти своєї держави.

– У Twitter ти ведеш акаунт, присвячений українському футболу. Навіщо це тобі потрібно, і хто його читає?

– Я дивлюся український футбол регулярно, щотижня. Багато знаю про клуби, гравців, результати. Тож чому б не розповідати про це для людей у Великій Британії?

Думаю, ви пригадуєте матч Евертон – Динамо у Лізі Європи. Я опублікував коментар Олега Гусєва, який сказав, що Евертон, умовно кажучи, "дворова команда". Цей пост зібрав 500 ретвітів. Англійці масово його поширювали, супроводжуючи коментарями "Fuck Dynamo!”, "Fuck Husyev!". Я тричі їздив на матчі Динамо в Англії – двічі проти Ман Сіті і одного разу проти Стока. Там спілкувався із українськими вболівальниками.

До речі, розкажу таку історію. На грудях я ношу тризуб. Одного разу зустрів у метро жінку, яка, побачивши мою прикрасу, запитала: "Ти знаєш, що це?" "Звісно, – відповідаю. – Це – український герб". Виявилося, що ця жінка – українка яка 40 років мешкає у Шотландії. Але найбільше мене шокувало, що вона розмовляла із шотландським акцентом, а не з українським.

Іншого разу, прямуючи з Амстердама в Київ, познайомився у літаку із жінкою, матір’ю двох синів – Кевіна і Рорі. Вона також виявилася українкою, яка провела у Шотландії 10 років. Більше того, живе на відстані 10 хвилин автомобілем від мого дому. Найцікавіше те, що вона також розмовляла із шотландським акцентом.

Тож якщо колись одружуся, хотів би, щоб моєю дружиною стала українка. Why not? (Сміється)

– Які твої наступні плани щодо України?

– Завтра я вирушаю на два дні у Тернопіль – суто з туристичною метою. Хочу відкрити для себе нове місто. Потягом туди їхати недовго. Там також розмовляють українською, тож чому б ні? Ну а потім візьму курс на Київ – планую відвідати недільний матч Карпат проти Сталі. Звідти повернуся у Шотландію. Відпустка закінчується, потрібно працювати.

***

Випиваємо по завершальному шоту. Кріс щирою українською заряджає: "Слава Україні" і отримує моментальну відповідь "Героям слава". Не вгамовується: "Слава нації""Смерть ворогам". "Україна!" – "Понад усе". "Москалів" – "На ножі".

Свій хлопець.

Сторінка автора у Facebook

"З українцями ми билися у Франції. Їх було 70-80 осіб". Футбольний хуліган "Кельна" відверто про бійки, правила і українських ультрас