Мартін Діце спробував розібратися у ситуації.
Нападник Мар’ян Швед, найрезультативніший за підсумками його останнього сезону у Львові і відданий "карпатівець", що подавав великі надії, опинився перед загрозою краху своєї кар’єри.
Влітку 2019 року Швед перейшов у Селтік Ґлазґо за кругленьку суму – 2 млн євро, віддавши перевагу цьому клубу з-поміж інших зацікавлених претендентів. Його короткий дебют у кваліфікації Ліги чемпіонів увінчався чудовим голом і давав підстави сподіватися, що цей перехід виявиться правильним кроком. Але далі все пішло не за планом, адже на зміну тренеру Брендану Роджерсу, який розпочав роботу у Лестері, до Ґлазґо прийшов Ніл Леннон, який хоч і визнавав на словах великий потенціал Шведа та обіцяв надати йому час для розвитку, однак фактично не зробив ставку на українця. За весь сезон Швед провів у грі всього 20 хвилин, решту часу просидів на лаві запасних.
Коли йшлося про труднощі акліматизації Шведа у Ґлазґо, здебільшого наголошували на фізичному стилі шотландської ліги, що вимагав від технічно філігранного легіонера додаткових сил та витривалості. Але, схоже, це не було основною проблемою. Від джерел, наближених до тренера і команди, відомо, що Швед, будучи від природи інтровертом, ще й практично не володів англійською – і, що навіть гірше, з його боку не було помічено жодних серйозних зусиль для виправлення цієї ситуації.
Як наслідок, він не міг підтримувати контакт із командою, йому було складно виконувати вказівки тренерів на полі. З огляду на це, ще під час минулої зимової перерви ширилися чутки, що гравця віддадуть в оренду, де він матиме змогу розширити ігровий досвід та попрацювати над своїми недоліками. Врешті Швед залишився в Ґлазґо із не зовсім зрозумілих причин. Схоже на те, що тренер Леннон після довгих вагань так і не зміг прийняти остаточного рішення.
Цього літа гравець врешті потрапив на правах оренди до нового клубу – бельгійського Мехелена, де й перебуває у поточному сезоні. Спершу це виглядало доброю ідеєю: бельгійські клуби традиційно сприяють розвитку талантів, що було доведено іншими українськими футболістами – Богданом Михайліченком, Романом Яремчуком. Але те, що Мехелен перебуває у нижній третині турнірної таблиці, викликає змішані почуття: з одного боку є надія на те, що Швед матиме більше ігрового часу, з іншого боку – рівень клубу може виявитися недостатнім для його амбіцій (і також його основного клубу).
Але і в Мехелені у цьому сезоні Шведові не вдалося повністю розкритись. Гравець провів на полі всього 54 хвилини у 3 матчах. Навіть з урахуванням того, що COVID-19 вивів його на кілька тижнів із гри, ця статистика не додає оптимізму. Ще менш оптимістичною є вчорашня заява його тренера Вутера Вранкена для бельгійського HLN.
"Я більше не збираюся витрачати на нього свій час. Гравці і персонал роблять все можливе, щоб влити Шведа в колектив. Але він ставить себе вище за команду. Він регулярно спізнюється і виглядає так, наче він не хоче тут бути. Гравці і персонал говорили з ним кілька разів, я розмовляв з ним наодинці і в складі групи. Але якщо ти ніколи не отримуєш відповіді… тоді колись цьому прийде кінець.
Якщо ти хочеш бути одинаком, ти можеш, але тоді йди грати в більярд або у щось інше. Тоді тобі не місце в цій команді, де всі стоять один за одного. Він інтроверт, а його зарозумілість тільки погіршує ситуацію.
Є багато гравців, які попри свої якості не досягають максимуму в своїй кар'єрі. Це теж може стати такою історією. Якщо все-таки щось перемкнеться в його голові, тоді ми отримаємо висококласного гравця. Якщо ж цього не відбудеться, то я не буду миритися з тим, що він ставить себе вище за команду".
У статті також цитується товариш по команді, якого не назвали:
"Мар’ян – замкнутий хлопець. Він сильний у ситуаціях "один на один" і хороший фінішер, у нього багато важливих якостей. Але він займає дуже неконструктивну позицію. Я можу зрозуміти невдоволення тренера".
Наразі не схоже на те, що оренда Шведа в Бельгії буде історією успіху. Вона, можливо, навіть закінчиться передчасно – під час зимової перерви. Описані бельгійськими колегами проблеми, на жаль, нагадують ті, які у нього вже виникали у Ґлазґо. Очевидно, він замкнутий тип, йому складно інтегруватися в групу. За подібних обставин важко судити, чи справді гравець є "зарозумілим", адже саме такі труднощі можна легко сплутати із зарозумілістю. Однак і таку версію не можна виключити, оскільки Мехелен, безумовно, не той клуб, де Швед бачить своє майбутнє.
Джерела вказують, що Швед досі дуже тісно пов’язаний зі своєю родиною, яка полагоджує всі його справи і організовує побут. Ця несамостійність і тут ускладнила його життя, вже після того, як невдачею закінчилася його перша спроба закріпитися у закордонному клубі. У Севільї склалася аналогічна ситуація: гравець був ізольований, не мав контакту з товаришами по команді.
Мар’яну – 23 роки. Це саме той етап його кар’єри, коли він повинен бути на полі, набиратися досвіду і рости як гравець. Чи вдасться йому зробити це, залежатиме насамперед від нього самого, і якщо він ще не навчився поводитись як дорослий, то зараз це, можливо, його останній шанс. Наразі ймовірний провал у Мехелені не зможе мотивувати інші європейські клуби підписати Шведа, а в Ґлазґо його ситуація, швидше за все, буде такою ж, як і в минулому сезоні.
Існує ще один можливий варіант: повернення до України, але тоді, звісно, не до Львова (і напевно також не до Галича), але, можливо, у Динамо? Звичайно, нам – і йому! – треба зрозуміти одне: в українському клубі у нього не буде змоги вивчити англійську і остаточно подорослішати для самостійного життя за кордоном, тож таке "повернення домів" стало б подорожжю "в один кінець".
Мартін Діце, спеціально для Karpaty-lviv-nachrichten.com та Футбол 24