"Футбол 24" виділяє особливого персонажа сімнадцятого ігрового дня Євро-2020.
Артем Довбик
Вік: 24 роки
Позиція: центральний нападник
Клуб: СК Дніпро-1
Transfermarkt: 1 млн євро
Статистика у збірній України: 3 матчі, 1 гол
Що потрібно для того, аби потрапити у рубрику "Герой дня"? Забити красиво, як Шик чи Дамсгор? Непогано. Оформити дубль? Чудово. Дебютувати на Євро одразу в 1/8, з’явившись на полі за 15 хвилин до серії пенальті, а на 121-ій перевернути все одним ударом? Ідеально!
Бачить Бог, у автора цих рядків було передчуття, що все може закінчитися саме так – тріумфальним голом Артема Довбика. Дуже сподіваюся, що те саме інтуїція підказувала нашому тренеру, і що ця заміна Ярмоленка на форварда з Дніпра була продиктованою не лише повним виснаженням українського капітана.
Взагалі-то Довбик лише грає у Дніпрі. Родом він із Черкас. Починав, як і належить, у рідному черкаському Дніпрі, Друга ліга. А вже через рік таланта запросили на самісінький Олімп – до складу Дніпра, який щойно відіграв фінал Ліги Європи. Мирон Маркевич брав його на перспективу, тож не поспішав підпускати до основи. Але перспектив не виявилось у самого клубу – Коломойський активно топив історичний бренд у боргах.
Довелося поневірятись світом. Довбик опинився у молдовській Зорі (Бєльці), потім потренувався з Волинню, але покинув Луцьк через заборону місцевому клубу здійснювати трансфери. Залишався варіант повернутися у кризовий Дніпро, який доживав віку, опираючись на Дмитра Михайленка і його роботу із молоддю. Сезон 2016/17 – дебют Артема в УПЛ і солідні 6 голів. Початок наступного чемпіонату довелося провести вже у Другій лізі, куди опустили велику команду. За перше коло Довбик настріляв 12 банок. Настав час попрацювати його агентам.
Бомбардира придбав Мітьюлланд, де вже виступав етнічний українець Ерік Святченко. За півроку Довбик приміряв золоту медаль данської Суперліги. Ось тоді я познайомився із нашим нападником – ми записали велике інтерв’ю. Скромний, але впевнений у собі хлопець – таке враження склалося. Він зізнався, що міг опинитися як у київському Динамо, так і в двох легендарних європейських клубах. Але продовжував гнути данський вектор, замінивши Мітьюлланд на Сеннерюск, з яким через рік переміг у фіналі національного Кубка.
"Мною цікавилися у Селтіку та Брюгге, брали у Динамо". Українець, який став чемпіоном Данії
Повернення в СК Дніпро-1 виглядало кроком назад. Але відрізок попереднього сезону під керівництвом Ігора Йовічевіча Довбик провів доволі сильно. Тепер є розуміння: надовго Артем в УПЛ не затримається, а його нові європейські виклики ще попереду. Чемпіонат Європи – найкраща вітрина талантів.
До речі, про збірну. У команду Шевченка його запросили ще кілька років тому – познайомилися, потренувалися разом. Реальна перспектива дебюту з’явилася лише цьогоріч. Дебютував за націонал у пріснопам’ятному березневому матчі з Казахстаном (1:1), вийшовши на заміну під кінець поєдинку. У травні врятував Україну від ганьби у спарингу з Бахрейном, асистувавши Циганкову. І ось – третій поєдинок із бенефісом у Глазго.
Довбик уже увійшов в історію – не лише як автор м’яча настільки високої ваги, а ще й як автор найбільш пізнього гола за всі 29 років існування нашої національної команди. Три поєдинки, жодного повного, а вже такі видатні регалії! Хто дебютував за "синьо-жовтих" яскравіше?! Можемо привітати тренерський штаб Шевченка і самих себе із народженням хорошого виконавця на вкрай дефіцитну позицію збірної. Вчора доля розкрила перед Артемом Довбиком майже усі двері. Тепер найголовніше – грамотно скористатися своїм шансом.