Після багатьох років невиправданих очікувань та масової критики на свою адресу збірна Англії починає прокидатись та показувати новий рівень гри. "Футбол 24" – про нове молоде покоління під керівництвом Гарета Саутгейта, яке може підкорити Європу. Черговий крок зроблено – англійці виграли складну групу Ліги націй з Іспанією та Хорватією і вийшли у плей-офф турніру.
Збірна Англії за останній десяток років отримала статус кладовища зірок. На кожному турнірі від неї очікують гри високого рівня, але “Три леви” традиційно розчаровували, програючи навіть не найсильнішим суперникам. Багато хто вже не вважав англійців топ-збірною.
Ліга націй: Англія вирвала перемогу в Хорватії та вийшла у плей-офф, "картаті" вилетіли в дивізіон B
Прихід Гарета Саутгейта на посаду головного тренера після скандального звільнення Сема Еллардайса викликав черговий шквал критики. Ані з Мідлсбро, ані з молодіжкою “Трьох левів” він нічого особливого не досягнув. І навіть вихід Англії на ЧС-2018 особливо не змінив настроїв.
“У нас є довготривалий план. Ви побачите його плоди. Саутгейт не втратить роботу навіть у випадку поразок у всіх матчах на ЧС-2018. Масштабні плани важко захищати, якщо результати у короткі терміни свідчать проти тебе. Ми прагнемо перемагати, але також маємо бути реалістами. Ніхто не хоче погано провалити чемпіонат світу, але ми впевнені, що Гарет є правильною людиною для керування збірною ще на кількох турнірах.
Ми будемо робити це стійко. Ми знаємо, що це спрацювало у Німеччини та Іспанії, тому ми просто повторюємо те, що зробили вони, додаючи власний акцент”, – таку різку заяву зробив президент Футбольної асоціації Мартін Гленн після жеребкування Мундіалю.
Залишити тренера на його посаді після поразок від Тунісу та Панами міг лише божевільний, але, судячи з останніх результатів, очільник ФА щось таки знав. “Три леви” вперше з часів Лінекера та Платта дістались півфіналу чемпіонату світу, а в Лізі націй перемогли на виїзді грізну Іспанію та вирвали вікторію у Хорватії, завдяки чому вийшли у фінальну частину турніру. Що стало запорукою відродження Англії і чому Саутгейт дійсно є правильною людиною для цього процесу?
Вміння працювати з молоддю
Футбольна асоціація Англії мала звичку призначати на посаду головного тренера “динозаврів” на кшталт Еріксона, Макларена, Капелло, Ходжсона та Еллардайса. Декому з них вдавалось поставити непогану гру, але назагал була залежність від окремих виконавців. Бекхем, Лемпард, Джеррард не вічні, а інтегрувати у склад молодих гравців вдавалось із труднощами.
Нинішня команда складається переважно з молодих хлопців, а Саутгейт очолював перед цим саме Англію U-21, тож знає частину з них. При ньому з’явився баланс, новачкам не доводиться витрачати багато часу на адаптацію, що дозволяє пришвидшити процес побудови нової команди. Так, наприклад, з перших матчів добре себе проявив Рубен Лофтус-Чік, у центрі поля альтернативою Хендерсону є Харрі Вінкс, якого Маурісіо Почеттіно навіть порівнював із Хаві. Атакувальна група практично повністю складається з молоді, лише Харрі Кейн вирізняється віком.
Саутгейт викликає навіть таких молодих талантів, як Мейсон Маунт із Дербі Каунті, очолюваного Френком Лемпардом. Таким чином тренер хоче продемонструвати футболісту, що вірить у нього і мотивує на більш важку працю – це дуже важливо для самого гравця.
А ще Саутгейт ризикнув та викинув з основи голкіпера Джо Харта. За Пепа Гвардіоли англієць був змушений їздити по орендах у Торіно та Вест Хем, а у грі відверто здав. Тренер не побоявся довірити місце молодому Джордану Пікфорду, оцінивши його впевнену гру за Евертон. Окрім Джо у розпорядженні є Джек Батленд, Том Хітон, Маркус Беттінеллі.
Нинішньому наставнику легше “достукатись” до юних гравців, що є надважливим пунктом у побудові команди на довгу перспективу.
Широка лава для запасних і тактична гнучкість
Завдяки своєму підходу у Саутгейта з’явився широкий вибір виконавців. На кожну позицію тренер має щонайменше по 2 рівних між собою гравці, що дозволяє утримувати перевагу протягом усього матчу. Зокрема, у збірної Англії широкий вибір серед лінії атаки, куди додався юний легіонер дортмундської Борусії Джайдон Санчо. Той-таки Рахім Стерлінг може зіграти на лівому фланзі та під нападниками, Харрі Кейн, коли потрібно, демонструє свої плеймейкерські вміння.
На чемпіонаті світу у “Трьох левів” виникали проблеми з доставкою м’яча в лінію нападу, через що Кейн був змушений опускатись на позицію Хендерсона. У Лізі націй вдалось вирішити цю проблему, зокрема, викликом Харрі Вінкса, якого Маурісіо Почеттіно порівняв із Хаві. Команда може вміло перебудуватись як на більш захисну модель, маючи в своєму арсеналі Еріка Дайєра, так і на атакувальну, маючи Аллі, Барклі та Лофтуса-Чіка. Команда Бекхема-Скоулза виглядає на такому фоні зовсім простою.
Англія не зрадила контратакувальній манері гри, але припинила бути прагматичною та передбачуваною. Саутгейт використовує всі найсильніші сторони гравців. Так, під час тріумфального матчу проти Іспанії у першому голі Стерлінга взяли участь усі 11 гравців команди – показник, якому позаздрить сама “Фурія роха”. Вертикальні передачі та закидання нікуди не поділись, але стали більш вишуканими. Флангові забігання Вокера та Роуза вже не бездумні.
Збірна Англії нарешті навчилась робити приховані передачі та вдало змінювати позиції, а широкий вибір виконавців дозволяє перебудовуватись по ходу зустрічі.
Збірна Англії дійшла до півфіналу чемпіонату світу перш за все завдяки вдалій організації своєї гри. Підопічні Гарета Саутгейта максимально закривали простір для суперника і не давали йому розігрувати м’яч на половині поля англійців. У матчі1/8 фіналу окрім гола Єррі Міни важко щось пригадати протягом основних 90 хвилин гри у виконанні збірної Колумбії. І справа не тільки у відсутності Хамеса.
Трійці захисників Тріпп’єр-Стоунз-Магуайр активно допомагали центральні хавбеки, назад повертались і гравці атакувальної групи, створюючи максимальну щільність. Раундом пізніше шведи так само не отримали великої кількості нагод біля воріт Джордана Пікфорда.
Але виникали проблеми в центрі поля на позиції Хендерсона. Англійців самих ловили на флангах, якщо Вокер та Роуз захоплювались забіганнями вперед. Саутгейт провів роботу над помилками і вдосконалює зональну оборону.
Тренери-представники етнічних меншин увійдуть у штаби англійських збірних
Справжнім еталоном організації став поєдинок Ліги націй проти Іспанії. “Фурія роха”, попри 2 забитих м’ячі, майже нічого не змогла протиставити англійській стіні. Кожен футболіст збірної Англії перебував біля опонента, таким чином Іспанія не змогла зіграти у свої фірмові короткі передачі. Усі відпрацьовували до кінця, що стало наслідком історичної перемоги на Піренеях.
Гарет досягнув командної атаки та командної оборони, чого не було у англійців ще з часів Капелло. Саутгейту вдалось зробити гру універсальнішою та гострішою.
Найголовніше – повернення менталітету переможця. Півфінал ЧС-2018 не був випадковістю
Коли мова заходила про національну команду Англії, перше, що спадало на думку – відсутність переможного духу. Гравці вже настільки звикли програвати, що виходили на поле з опущеною головою. Але Саутгейт провів психологічну роботу над командою. І зробив він це у першу чергу, навіть перед ігровими аспектами.
Ледь не в кожних передматчевих коментарях гравці та їхній наставник кажуть про нові часи, про прагнення піднятись на вершину. Футболісти хочуть довести, що успіх на чемпіонаті світу-2018 не був випадковістю, натомість початком нового періоду в історії національної команди. Сам тренер заявив, що після літа команда нарешті почала здобувати результат проти сильних команд.
Гарет Саутгейт підкреслював, що Ліга націй також є турніром для побудови команди перед відбором та фінальною частиною Євро-2020, але останні матчі проти Іспанії та Хорватії показали, що, схоже, до остаточного варіанту залишилось недовго. Найголовніше, що гравці виходять на поле з палаючими очима та грають один за одного, вірять у підсумковий успіх, чого не траплялось з англійцями ще з "нульових".
Футбольна асоціація продовжила співпрацю із Саутгейтом до 2022 року, даючи йому повний кредит довіри. Це свідчить лише про прогрес у грі та результатах “Трьох левів”.
Збірна Англії дійсно має перспективи на велике майбутнє, але головна риса топ-команди – стабільність. Гра “Трьох левів” у Лізі націй залишає більше хороших вражень, ніж поганих, але буде цікаво подивитись на них під час відбіркового циклу Євро-2020, а також на самому турнірі, де ми і повинні побачити остаточний результат.
Богдан Пилипчук, Футбол 24