Зараз АПОЕЛ переживає не найкращі часи, але його повернення на вершину – це точно лише питання часу. І цілком ймовірно, що труднощі зроблять цих хлопців ще сильнішими, а то й зовсім дадуть поштовх до нового європейського звершення, про яке так мріють їхні вболівальники.
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про найкращий європейський вояж АПОЕЛа, який зупинився лише перед п'єдесталом королів.
Перші випробування
Перемога в чемпіонаті 2009/10 подарувала АПОЕЛу путівку в 2-й кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів. Долю на цьому етапі часто визначає жереб – середнячки молять футбольного бога, аби не отримати сильного суперника.
Вищі сили почули нікосійців – Шкендербеу не виглядав серйозною перепоною. І не тільки на папері: 2:0 і 4:0 були доволі переконливими. Колектив Івана Йовановіча почувався впевнено, але успіх першого кроку далеко не завжди свідчить про яскраве майбутнє.
Слован з Братислави як букмекери, так і преса вважали цілком рівним суперником для АПОЕЛа. Ніхто не наважувався назвати фаворита, обидва колективи набрали пристойну форму та мали амбіції пробиватися далі. Інтригу підігріла й нульова нічия у Нікосії. Питання було в тому, хто гірше впорається з тиском. І нерви таки здали у словаків. Перший тайм матчу-відповіді теж минув без голів, тому трибуни гнали господарів вперед. Ті надто захопилися і пропустили два голи: швидкі легіонери кіпріотів Айлтон та Мандука не марнували своїх шансів. Нікосія святкувала: АПОЕЛ буде грати у раунді плей-офф, єврокубки гарантовані! І поки Динамо страждало через поразку від Рубіна, Йовановіч акуратно нахвалював підопічних.
Так, 8 голів і 0 пропущених у кваліфікації – це видатний результат, з яким всіх і вітаю. Зараз вирішальний раунд, де немає простих суперників. Для нас ЛЄ теж буде святом, але Кіпр заслуговує на те, щоб почути гімн Ліги чемпіонів.
Вісла виглядала сильнішою і мінімально перемогла вдома, та АПОЕЛ показав характер: 3:1 в матчі-відповіді і омріяна путівка у груповий етап ЛЧ. Йовановіч заборонив команді гучно святкувати: в цей день він побачив, що його хлопці можуть значно більше.
Вище голови
Порту, Шахтар, Зеніт. Об'єктивно, навіть третє місце в групі для АПОЕЛа повинно було стати щастям, та й виборювати його довелось би в когось із недавніх переможців європейського турніру, хоч і не головного.
Домашній матч із Зенітом знову показав дивовижний характер АПОЕЛа. На початку другого тайму гості вийшли вперед і мріяли сушити гру до фінального свистка. Але все ті ж Айлтон та Мандука, тільки в іншій послідовності, подарували трибунам та світу чергове побиття росіян. Близькою була і перемога на Донбас Арені, але Жадсон швидко відновив паритет. Сенсаційна нічия на Драгау сколихнула всю Європу – у групі G андердог залишився непереможним лідером.
У Нікосії з Порту розгорнулася справжня драма: Айлтон реалізував пенальті, але наприкінці зустрічі Халк теж отримав нагоду забити з 11-метрової позначки. Арбітр вже поглядав на годинник, щоб дати фінальний свисток, аж тут Густаво Мандука (так, герої залишилися ті самі) скористався влучним навісом та пробив Елтона. Місце в ЛЄ вже було гарантоване, але апетит АПОЕЛа розігрався так, що й на десерт у вигляді плей-офф – вперше в історії Кіпру – замахнутися можна.
Нульова нічия із Зенітом допомогла команді Йовановіча зберегти перше місце, а поразка Шахтарю завдяки нулям в паралельному матчі на ситуацію не вплинула. Залишитись непереможним АПОЕЛ не зміг, але перше місце та історичний вихід у плей-офф вже й так були значно більшим досягненням, аніж команда розраховувала на початку єврокубкового шляху.
Доторкнутись до зірок і обпектись
Попри недавній успіх мало хто давав АПОЕЛу шанс на прохід Ліона. Французи мали значно більше досвіду, та й швидкість гри була на порядок вища. Кіпріоти могли розраховувати лише на характер, але на цьому етапі це радше приємний бонус, а не суттєвий козир. Принаймні, так просторікують експерти, але, на щастя, вони далеко не завжди передбачають майбутнє.
На Жерлані французи здобули мінімальну перемогу, тож АПОЕЛ поспішили списати з рахунків. Та надто рано – вже на 9-й хвилині матчу-відповіді Мандука вивів свою команду вперед. Французи розгубилися, а от підопічні Йовановіча раз за разом влаштовували гострі випади. Втім, ціна ризику була надто високою, тому в основний та додатковий час голів більше не побачили.
А потім настав зірковий час голкіпера Діонісіоса Хіотіса. Він відбив постріли Ляказетта та Бастоса і довів, що казка можлива – АПОЕЛ, скромний АПОЕЛ з футбольної периферії, виходить в 1/4 фіналу ЛЧ!
Клуб із Нікосії сягнув вершини, про яку й мріяти не міг. Здавалося, що казка може тривати й далі, але вже в роздягальні стало зрозуміло: треба насолодитися цією перемогою сповна, адже далі чекає Реал. Дива трапляються, але не такого масштабу.
Я б звернувся і до богів Олімпу, але бувають ситуації, коли навіть вони безсилі. Ми будемо битися, ми будемо вірити до кінця, але Реал... Сам матч з ними в 1/4 фіналу Ліги чемпіонів – це вже здійснення мрії. Не будемо псувати цю прекрасну мить марними очікуваннями, – пророкував Йовановіч.
І був правий. Мадридська гольова машина не збиралася дарувати кіпріотам шанс на черговий подвиг. 3:0 у першому матчі – всі питання зняті. Але на Бернабеу Реал вчинив, як і личить королям, достойно: ротації, легкість праймових Роналду та Кака, шоу для глядачів. Гості навіть двічі забили, і велична арена проводжала їх з турніру оваціями. Красива історія про повагу та підтримку аутсайдера. АПОЕЛ не просто покидав ЛЧ з високо піднятою головою, емоції від цієї поразки цілком могли порівнятися з насолодою від попередніх перемог.
АПОЕЛ провів чудову кампанію та може пишатися двома забитими голами, – салютував супернику Моурінью на післяматчевій прес-конференції.
Нікосія зустріла свою команду як героїв, а футболісти купалися у промінчиках такої короткочасної слави. Вони зробили все можливе й ніколи не дорікнуть собі у миті слабкості. Ці хлопці добре засвоїли найголовніший урок життя: витискати максимум з кожної миті та творити спогади, які зможуть запалити вогонь в серцях інших людей.
"Тут ніякого дива": перший сезон Вільяреала в ЛЧ – знущання з Юнайтед та трагедія Рікельме