Він марив лише однією емблемою та мріяв все життя провести в рідному клубі. Йому майже вдалося виконати цей план, але шкодувати він ні про що не збирається – інколи для кроку вперед потрібен болючий життєвий урок.
Коли якість вища за ціну: Філ Ягелка, як символ надійності
Футбол 24 спільно з Nemiroff розповідає про Леона Османа – футболіста, який розкрився пізно, однак встиг залишити свій слід у величній історії Евертона.
"Тату, колись я тут гратиму"
Леон народився у Вігані, в сім'ї емігранта та британки. Зростав як і всі діти довкола: школа, футбол у вільний час та абсолютне небажання вчити уроки ввечері. Батьки усіляко намагалися наставити його на "шлях істинний", але малий був упертим: "Я буду футболістом, а школа в цьому не допоможе". Тато спочатку боровся, а потім вирішив бодай якось посприяти прагненню сина, лиш би той не став потім вештатися вулицями та пити сидр у парку. Все ж спорт кращий за биття байдиків. І зробив, як потім виявилося, доленосне рішення – віддав Леона в академію Евертона. Тренери запевнили чоловіка, що їхній син в хороших руках та справді колись може стати футболістом. "Ви всім так кажете", – парирував він, однак у душі задоволено усміхнувся.
Особлива жага до футболу в Леона прокидалася після відвідин Гудісон Парку.
Колись я тут гратиму, тату. От побачиш. Я гратиму на цьому полі, а мені будуть аплодувати.
Цього сезону бренд Nemiroff став частиною історії футбольного клубу Евертон. Це партнерство доводить, що характер і відданість грі не мають меж. Відчуй атмосферу АПЛ та підтримуй своїх із гордістю за українське. Вболівати! That's my spirit. Nemiroff De Luxe
І свої слова Леон підтверджував ділом. Відносно невисокий зріст не завадив йому стати лідером команди, а потім він виявився одним із творців здобуття Молодіжного кубка Англії 1998 року, поховавши Блекберн голом-красенем.
У клубі вже почали роздумувати про те, щоб підпускати Леона до резерву, але невдовзі юнак травмує коліно. Лікарі категоричні: мінімум рік м'яч він може тримати лише в руках. У клубі махнули рукою, адже історією загубленого травмою таланта нікого не здивуєш. Шкода, звісно, але великий спорт завжди був безжальним.
Депресія, боротьба та новий початок
Опинившись у чотирьох стінах дому, Леон впав у депресію. Ще вчора його гол обговорювала вся футбольна Англія, газети пророкували велике майбутнє, а партнери просили не забувати, коли він почне грати у першій команді. А тут травма, після якої він взагалі може не грати так, як раніше.
Це був найважчий період, такий яскравий злет і одразу – болюче падіння. Я не міг спати, перед очима проносилося життя, про яке я мріяв і яке тепер здавалося таким недосяжним. Але згодом я вирішив боротися – опустити руки і скиглити ще встигну.
Коли Осман повернувся в команду, його форма була дуже далека від тієї, яку він демонстрував раніше. У клубі не збиралися тримати резервіста, який навряд чи зможе підсилити гру, навіть вийшовши на заміну. "Зламаних" юнаків в Англії повно, а Евертон – не благодійна організація. Однак кілька тренерів за нього вступилися, і в результаті прийняли рішення на користь оренди.
Леон був засмучений, але все ж краще, аніж нічого. "Ти можеш повернутися сильнішим та довести всім скептикам, що вони – просто зграйка йолопів", – почув він на прощання і постановив собі так і зробити.
Карлайл Юнайтед робив усе, щоб Леон міг спокійно набрати хід. 12 ігор та 1 гол – не той показник, який змусить співати дифірамби, але Девіду Мойєсу цього було достатньо. Вейн Руні – не єдиний талант, якого він вирішив подарувати футбольному світу, тож у січні 2003 року Осман повертається в табір "ірисок". Навіть хвилини дебютного часу проти "шпор" вистачило, щоб Леон вдячно обійняв менеджера та схвильовано прошепотів: "Дякую". А згодом стався й дебют на Гудісоні, як він колись малюком і обіцяв татові.
Продовження контракту на рік стало подарунком, однак конкурувати досі було важко. В Евертоні пропонують чергову оренду, цього разу в Дербі. "Ну, цього разу хоч в Чемпіоншип, а не нижчі ліги", – подумав хавбек і пристав на пропозицію.
Тут справи йдуть непогано: 17 матчів, 3 голи, любов трибун і порятунок від вильоту. Дербі робить запит на трансфер, але "іриски" вирішили дати хлопцеві ще один шанс. І не прогадали.
Від блудного сина – до легенди
Мойєс довіряє серцю та випускає Османа в ролі правого хавбека на матч проти Вулверхемптона. Третя хвилина – і Леон відкриває рахунок. "Іриски" поступаються, але Леон залишає гарне враження і бронює місце в основі. З матчу до матчу Осман прогресує, і вже незабаром трибуни Гудісон Парк радо вітають вихованця академії.
Мойєс вирішує дати Леону додатковий стимул й на наступний сезон підписує Саймона Девіса з Тоттенхема. Валлієць габаритніший, але Осман бере технікою, працездатністю. Приходить Пієнаар – Леон знову перемагає.
Він як вино: з року в рік кращий. Він ще за збірну зіграє, от побачите, – пророкують деякі фанати.
Мойєс задоволений: Осман не зірка, але завжди працює за двох і ніколи не скаржиться. Ідеальний фланговий трудяга, на якого завжди можна покластися. Він став важливою частиною історичної кампанії 2009/10, забивав Сіті та запалював у єврокубках. Почали ходити чутки про трансфер задля боротьби за трофеї, та Леон відрубав.
Я до кінця в Евертоні. Як тільки я перестану бути потрібним, то оголошу про завершення кар'єри. Жодних варіантів, Гудісон – моя остання зупинка.
Дебютний виклик у збірну в 31 став апогеєм кар'єри Леона. Він відбігав весь матч проти Швеції, в якому Ібра забив свій диво-гол. Потім було ще кілька товарняків, але сам хавбек реалістично оцінював свій рівень. Він розумів, що йому зробили подарунок, і був безмежно за нього вдячний.
Далі пішов спад, але Евертон з повагою ставився до легенди та навіть організував на його честь виставковий матч проти Порту. Коли настав час, Леон вирішив не обтяжувати рідний клуб та спокійно сприйняв рішення про прощання.
Він залишився вірним собі та не прийняв жодну з пропозицій інших клубів, надавши перевагу телевізійній кар'єрі. Його намагалися вблагати, але він нічого не хотів слухати: "Нічого кращого, ніж рідний Евертон, зі мною не трапиться".
Янкі на Альбіоні: як Тім Ховард став живою легендою Евертона