Футбол 24 спільно з Nemiroff розповідає про Енді Грея – зірку Евертона, який перевершив свої футбольні досягнення у телевізійній сфері.
Енді народився у Шотландії і був відданим вболівальником Рейнджерс, хоча свій шлях у футболі розпочав у складі Данді Юнайтед. За рейнджерів Грей зіграв тільки наприкінці кар’єри. "Тепер я щаслива людина і можу вмирати", – сказав Енді після дебютної гри за улюблену команду.
Англійська Прем'єр-ліга об'єднує мільйони фанатів по всьому світу. Підніми свій келих за улюблену команду разом із Nemiroff – українським брендом, що закохав у себе людей з понад 80 країн світу.That's my spirit! Нестримний дух з 1872.
"Я досяг усього, чого планував у грі, усього. Я хотів грати у футбол, забивати голи та вигравати – і я це робив. Я хотів забити гол у фіналі Кубка Англії – і я це зробив. Я хотів грати і за збірну своєї країни – і я це зробив. А ще я хотів грати за Рейнджерс. Це було єдине, чого мені бракувало", – світився від щастя Грей.
На старті своєї кар’єри у Данді він демонстрував чудову результативність – у середньому забивав у кожному другому матчі. Це дозволило юному форварду потрапити на радари англійських клубів. Найбільш наполегливою була Астон Вілла, яка придбала Грея 1975-го.
У наступному сезоні про молодого нападника говорила вся Англія – разом із форвардом Арсенала Малкольмом Макдональдом він забив 25 голів, став найкращим бомбардиром чемпіонату та допоміг Астон Віллі виграти Кубок ліги.
Крім того, Грея нагородили званнями "Найкращого гравця року" та "Найкращого молодого гравця року" за версією Професійної футбольної асоціації. Для розуміння величі цього досягнення – аналогічний дубль потім робили лише двоє: Кріштіану Роналду 2009-го та Гарет Бейл 2013-го.
І все ж головною командою у житті Енді Грея був Евертон, куди він перебрався у листопаді 1983-го. Разом з "ірисками" форвард виграв левову частку своїх трофеїв. Перший із них – Кубок Англії. Грей забив у фіналі у ворота Уотфорда і зробив це дуже яскраво.
Тогочасні історики згадують, що трансфер Грея був доволі ризикованим, але, як виявилося, сповна виправданим. Енді зарядив роздягальню і надихнув Евертон на нові трофеї. Аутсайдер ліги через рік став найсильнішою командою Англії та виграв Кубок володарів кубків. Грей забив п’ять м’ячів і став одним із найкращих бомбардирів турніру. Енді вдалося забити навіть у фіналі Кубку кубків. Завдяки цьому "іриски" виграли свій єдиний в історії міжнародний трофей.
Щастя Грея у Ліверпулі тривало недовго. 1985-го Евертон підписав перспективного Гарі Лінекера, а позиція Енді на полі більше не була безальтернативною. Незважаючи на протести вболівальників, улюбленець трибун залишив команду, де він провів небагато часу, але став справжньою зіркою.
"Я повинен був залишитися в Евертоні, але поспішив, – жалкував потім Грей. – Я повернувся в Астон Віллу, де раніше провів чотири класні сезони, та вони регулярно змінювали тренерів". То був спад, який ніхто не міг спинити. Оренда, повернення у Шотландію та старт нетривалої тренерської роботи у Віллі – таким було прощання Енді Грея з футболом.
1992-го екс-футболіст спробував себе в новій ролі на телебаченні. Його дебют у журналістиці співпав зі створенням Прем’єр-ліги. Грей сподобався глядачам своїм аналітичним стилем ведення репортажів та емоційною манерою. Це було щось нове і нетипове.
Однак публічність часто перетворюється на важкий тягар. Англійська преса систематично обирала Енді Грея у якості об’єкта розгромних статей, які мало стосувалися футболу. Таблоїди обговорювали його любовні романи та смакували фактами про наявність п’яти дітей від чотирьох різних жінок. Та найбільше ЗМІ пройшлися по Грею після скандалу 2011-го.
Енді коментував для Sky Sports поєдинок між Ліверпулем та Вулверхемптоном разом із напарником Річардом Кісом. Коментатори вирішили, що їхні мікрофони вимкнені та взялися обговорювати дії асистентки арбітра та її знання правил офсайду. Зрозуміло, що слів не добирали. Вже через кілька днів Грея було звільнено, а Кіса відсторонено.
Грей важко переживав втрату роботи та громадський осуд – аж до суїцидальних думок:
Одного разу я опинився в дуже темному місці. Я розумів, що зробив щось не так. Якби не моя дружина, я не знаю, що трапилося б… Я був близький до того, щоб піти в сад з маленькою пляшечкою та кількома таблетками.
Порятунок від депресії Грей знайшов у новій роботі – футбольний експерт перебрався у Катар і розпочав працювати у компанії beIN Sports. Нині про Енді періодично згадують у Британії та просять оцінити рівень роботи телевізійників на матчах АПЛ.
"Все стало надто аналітичним, – скаржиться Грей. – Усі говорять про 4-2-3-1, 5-2-3-1, 5-4-6-1… Зараз люди просто складають числа і додають їх, щоб отримати 11. Сильно змінилася термінологія. У нас більше немає позицій. У нас є цифри: "Він грає дев’ятку", "він грає десятку чи шістку". Немає центральних півзахисників та форвардів".
Наприкінці листопада Енді Грею виповнилося 69. Він все ще при справі та займається улюбленим ремеслом. А разом з ним живуть численні спогади. І байдуже, що згадувати – голи у фіналах за Евертон чи шалений голос із динаміка. Енді Грей дарував емоції по обидва боки екрану.