– Останніми тижнями активно обговорюють твоє можливе повернення в УПЛ. Наскільки для тебе це реальний сценарій на цьому етапі кар’єри?
– В останні тижні дійсно багато розмов, але на сьогодні я зосереджений винятково на Маккабі Хайфа.
Металіст 1925 може повернути зіркового українського легіонера – він ставав найкращим воротарем ліги
– Чи мав ти прямий контакт із керівництвом Маккабі щодо свого майбутнього в клубі на тлі переговорів та інтересу від інших команд?
– Так, ми постійно перебуваємо в контакті з керівництвом клубу. Розмови відбуваються в робочому, спокійному форматі. Клуб знає мою позицію, я знаю їхнє бачення – усе професійно й без зайвого шуму.
– Як ти відчуваєш свою роль у ситуації, коли клуб наразі не має готової рівноцінної заміни на твою позицію?
– Я відчуваю велику довіру й відповідальність. Коли ти розумієш, що команда розраховує на тебе, це додає концентрації, але не тиску. Для мене це нормальний стан воротаря, який хоче рости.
– Наскільки для тебе важливо, щоб наступний крок у кар’єрі був частиною довгострокового проєкту, а не просто зміною клубу?
– Це дуже важливо. Я не шукаю просто трансферу заради трансферу. Мені важливо бути частиною довгострокового проєкту, де є чітке бачення розвитку – і команди, і мого особисто.
– 22 матчі та 11 "сухих" ігор – це вже інший рівень відповідальності для воротаря. Чи відчув ти зміну ставлення до себе від клубу і з боку суперників?
– Так, безумовно, ставлення змінилося – і всередині клубу, і з боку суперників. Але для мене головне – не цифри, а стабільність і користь для команди. Відповідальність зросла, і я це приймаю.
– Який із цих "сухих'' матчів став для тебе найскладнішим у психологічному плані?
– Напевно, я б виділив матчі, де тривалий час не було роботи, але потім доводилося вступити в гру. Психологічно такі ігри дуже непрості для воротаря.
– Чи є на цей момент інші клуби, які вийшли на конкретний контакт щодо тебе, і наскільки ці інтереси вже перейшли з рівня розмов у площину реальних пропозицій?
– Зацікавленість є. Але наразі я б не говорив про конкретні пропозиції.
– Ти казав, що твоя мрія – Серія А. Як ти сьогодні бачиш шлях до цієї мети з позиції, на якій перебуваєш?
– Серія А залишається моєю мрією. Я розумію, що шлях туди – це стабільна гра, прогрес, міжнародні матчі. Я не поспішаю, але чітко знаю, куди хочу потрапити.
– Коли думаєш про свій наступний крок у кар’єрі, що для тебе є головним орієнтиром у виборі чемпіонату та клубу?
– Головний орієнтир – рівень чемпіонату, довіра тренера й можливість грати регулярно. Для воротаря це ключове.
– Ти відкрито говориш про прагнення потрапити до національної збірної. Які аспекти своєї гри ти вважаєш ключовими для реальної конкуренції на цьому рівні?
– Стабільність, гра ногами, прийняття рішень і психологія. На рівні збірної дрібниць не буває, і я працюю над кожним аспектом.
– Наскільки для тебе важливо, щоб клубний проєкт підтримував твої цілі у збірній – зокрема через рівень матчів і міжнародний контекст?
– Це дуже важливо. Клубний рівень, єврокубки, сильні суперники – усе це напряму впливає на твої шанси в збірній.
– Наскільки думка коханої та сімейні обставини впливають на твої рішення щодо подальших кроків у кар’єрі?
– Зараз у неї запитаю (Усміхається). Думка коханої та родини для мене має велике значення. Футбол – важливий, але рішення я приймаю з урахуванням життя поза полем також.
– Як тобі живеться в Ізраїлі поза футболом? Що в повсякденному житті стало для тебе найбільшим відкриттям?
– Загалом Ізраїль приємно здивував мене. Тут особлива культура, дуже відкриті люди, інший ритм життя. Це цікавий і корисний досвід.
– Хто, на твою думку, сьогодні є головною фігурою чемпіонату Ізраїлю – гравець, за яким справді варто стежити?
– У чемпіонаті є достатньо яскравих футболістів, але я не хотів би виділяти когось одного.
– Чи траплялося тобі перетинатися або спілкуватися зі скандальним Тимуром Міндічем, який також перебуває в Ізраїлі?
– Ні, не перетинався.
– Ти нещодавно зробив романтичне освідчення. Як його планував і що для тебе було найважливішим у цьому моменті?
– Я хотів, щоб це було щиро й по-справжньому. Найважливіше – емоція моменту.
– Чи вже маєте з коханою спільне бачення весілля – де й у якому форматі хотіли б його відсвяткувати?
– Ми говорили про це. Але є багато нюансів, які ще необхідно обміркувати.
– І на завершення – чи планується холостяцька вечірка, і хто з футбольних друзів уже готовий узяти на себе роль організатора?
– Подивимось. Уже є натяки, що готові взятися за організацію, але поки що це більше жарти.