Оборонець Оболоні Владислав Приймак підсумував поразку від ЛНЗ, пояснив ключові епізоди гри та назвав момент, що морально зламав команду. Футболіст оцінив потенціал свого колективу, розповів про розмову з керівництвом і важливість останнього матчу перед зимовою паузою – спеціально для Футбол 24.
– Владиславе, матч із ЛНЗ видався складним: суперник забив у першому таймі, а наприкінці зустрічі дотиснув і довів рахунок до великого. Як із позиції оборонця ви оціните загальну якість гри Оболоні?
– До пропущеного гола гра протікала досить спокійно і, можливо, більше під нашим контролем. Але футбол і складається з таких міні-моментів. Пропустили – і це трішки нас розчарувало. Якщо брати результат, то дуже прикро. Не вважаю, що ми заслужили на три пропущені м’ячі, але варто відзначити якість атакувальних гравців ЛНЗ.
– ЛНЗ багато працював із м’ячем, особливо на старті матчу. Наскільки складно було витримувати їхній темп та ширину атаки?
– Можливо, варто переглянути гру, але я думаю, що до 38-ї хвилини ніяких проблем нам суперник не створював.
– Після пропущеного гола Оболонь мала кілька відрізків, де виглядала гостріше. Які корекції ви робили всередині команди, щоб повернути контроль?
– Ми просто хотіли якнайшвидше зрівняти рахунок. І сама ситуація змушувала нас йти вперед та атакувати.
– У другому таймі ЛНЗ поступово збільшував тиск і зрештою переламав гру. Що, на вашу думку, стало критичним моментом у цій фазі?
– Другий гол нас добив остаточно. Коли атакуєш, створюєш моменти, але не реалізовуєш, а потім пропускаєш – психологічно це дуже важко.
– Захист Оболоні пропустив тричі. Що найбільше не спрацювало – індивідуальні рішення, взаємодія ліній чи організація в перехідних фазах?
– Важко сказати. Я все ж хотів би відзначити атаку суперника: вони забили три м’ячі з невеликої кількості моментів. Це якість, яка дуже потрібна на рівні Прем’єр-ліги.
– Попри поразку, були епізоди, де команда діяла компактно й виходила у змістовні атаки. Наскільки Оболонь реалізовує той футбол, який вимагає тренерський штаб?
– Важко відповісти…
– Оболонь зараз на 11-му місці, і турнірна ситуація залишається хиткою. Наскільки це відчувається всередині команди? Є тиск чи мобілізація?
– Тиску немає. Є кожний наступний матч, який може кардинально змінити ситуацію. Виходимо і б’ємося, а там час покаже.
– Як би ви описали атмосферу у колективі в цей період – більше напруги чи єдності?
– Варто відіграти ще один тур, взяти максимум очок і піти відпочивати. Думаю, у такій ситуації це важливо.
– Наскільки важливою є довіра між гравцями та тренерським штабом у таких моментах сезону? Чи відчуваєте підтримку?
– Пропустимо.
– Чи були розмови з керівництвом або президентом клубу щодо нинішніх результатів? Який меседж команда отримала?
– Так, зовсім недавно була розмова з керівництвом, яке нас підтримало й мотивувало на подальші матчі.
– Складається враження, що Оболонь може виступати краще, ніж показує таблиця. Який елемент гри потрібно стабілізувати найперше, щоб відійти від небезпечної зони?
– Я також думаю, що потенціал у нашої команди хороший, і ми можемо грати в цікавий футбол, який даватиме результат. Будемо працювати.
– Попереду останній матч перед зимовою паузою – з Металістом 1925. Наскільки він може бути ключовим у психологічному плані? Чи можемо побачити зовсім іншу Оболонь у другому колі?
– Таблиця така, що кожні очки дуже важливі. Зробимо все, щоб взяти максимум! Час покаже…
– Якою має бути реакція команди вже в найближчому поєдинку? Про що домовилися в роздягальні після цієї поразки?
– Поки що розмов не було, але обов’язково розберемо помилки й будемо рухатись далі. Маємо декілька днів, щоб усе виправити й підійти в оптимальному настрої.