Футбол 24 розповідає про курйозний момент, який навіки залишиться в історії німецького футболу. Його головний "винуватець" – форвард Франк Мілл.
Колишній спортсмен понад 25 років тому вийшов на футбольну пенсію. Та навіть зараз німецькі коментатори часто згадують про Франка – в моменти, коли простіше забити, аніж не забити, але гравцям вдається перше. Все через 9 серпня 1986 року.
Мілл, який нещодавно перейшов із Борусії Менхенгладбах в однойменний клуб із Дортмунда, дебютував у футболці "джмелів" проти Баварії. Він вийшов з перших хвилин і провів на полі аж 89. BVB розписав нічию 2:2 з принциповим опонентом, але всі запам’ятали не результат, а промах. Промах новачка.
За кілька хвилин до перерви один пас розрізав оборону мюнхенців і Франк Мілл, обійшовши голкіпера, який полетів у підкаті, опинився перед ціллю. Зробив кілька дотиків, наблизився до воріт і в останній момент заплутався з м’ячем. Нападник пробив якраз перед оборонцем, який безрезультатно стрибав у ноги. Удар взяла на себе стійка. Круглий відлетів до одного із захисників Баварії. Момент втрачено. Це промах століття, волатиме після матчу преса. І не лише німецька.
Кількома місяцями опісля того дня Мілл вирішив провідати свого друга у Сан-Франциско й заселився в одному з тамтешніх готелів. Замовивши бургер, німець увімкнув телевізор, щоб відволіктись від усього, й натрапив на передачу, де показували найепічніші спортивні моменти. "Спершу я побачив баскетболіста, який зламав кошик, намагаючись закинути в нього м'яч, – розповідав Франк. – Я засміявся і надкусив свій бургер... Та в цей момент на екрані з'явився я, який влучав у стійку в Мюнхені".
Вже з часом Франк оцінив епізод, який коштував йому ледь не всесвітньої слави: "Це було божевілля. Я хотів зробити з футболістів Баварії дурнів, перекотити м’яч через лінію. Але побіг швидше за нього і втратив контроль. Він був у мене поміж ніг, а потім раптом сталось це".
Колишній нападник мав солідну кар’єру: розпочав у Рот-Вайсі, що в Есені, своєму рідному містечку, виступав за Борусії Менхенгладбах і Дортмунд, а догравав у Фортуні. Загалом це понад 640 матчів і 240 голів на клубному рівні і ще 17 поєдинків за збірну Німеччину. Солідно. Та попри це, фанати згадують промах: і щоб подразнити, і щоб посміятись. Мілл розповів, що навіть продавчиня м’яса впізнала його. "Кілька років тому я зайшов у магазин зі своїм добрим другом Маттіасом Гергетом. Старенька за прилавком загортала нам хліб і ковбасу й, піднявши очі, голосно вигукнула:
Ах! Це ж ви влучили у стійку!
Коли якийсь хлопець на вулиці викрикує моє ім’я і хоче подразнити, я намагаюсь не реагувати. Хоча після всього цього часу я справді можу посміятись над собою", – впевнено заявляв Мілл. Німецька преса пише, що він вдався у свого батька – рішучий, незламний і дуже відкритий. Саме це, вочевидь, і допомогло йому стати видатним футболістом, а не невдахою. Найвлучніше його описав партнер із Дортмунда Норберт Дікель: "Він омитий всіма стічними водами". Це його однозначно загартувало.
У житті Мілла було чимало нетипових моментів, які він зараз, на диво, відверто переповідає. Своїм найбільшим досягненням 63-річний чоловік вважає тріумф у Кубку Німеччини в 1989-му – через три роки після промаху. Франк тоді голом та двома результативними передачами долучився до перемоги над Вердером з рахунком 4:1. Але згадує він, перш за все, підготовку: "Протягом багатьох років у Дортмунді ми тренувалися на пляжі п'ятницями й робили те саме за день до фіналу. Це був зовсім інший час. Влітку галявину використовували нудисти. Ми перенесли наші ворота у менш жваву зону та грали там. Було гарне покриття, а позаду лежали оголені люди, – сказав спортсмен і додав, жартуючи: – Я не можу сказати, чи всі удари летіли у площину воріт".
Коли читаєш інтерв'ю Франка, здається, що він навіть сумує за періодом футбольної кар'єри. Німець пригадував, як в Дортмунді гравці закривались у маленьких коморах з екіпіруванням, де спілкувались, їли тістечка, пили каву і викурювали по кілька сигарет. Або як перед товариським матчем за збірну Німеччини хтось підклав кроля у медичну торбу, Андреас Бреме симулював травму, фізіотерапевт вибіг на поле і відкрив сумку із "сюрпризом". Що було далі, здогадатись не складно. А ще він раз вживав допінг, щоправда, потім було так погано, що назавжди зав'язав.
Та все ж його пам’ятають через промах. Протягом останніх кількох років він відповів на багато питань журналістів щодо Тімо Вернера, який схильний до нереалізації 100-відсоткових моментів. Та й не лише він. Кожен неймовірний промах будь-якого німецького футболіста часто супроводжується дзвінком саме до Франка Мілла, автора промаху XX століття.